Справа № 2-а-4008/11
іменем України
22 вересня 2011 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бондар Я.М.,
при секретарі - Джемерчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Софіївського взводу ДПС ДАІ при УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про визнання протиправним правового акта індивідуальної дії та його скасування, -
Позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача в обґрунтування якого вказав, що 14.05.2011 року постановою серії АЕ1 № 282237 про адміністративне правопорушення, складеною інспектором ВДАІ ОСОБА_2 його було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративний штраф у розмірі 260,00 гривень.
Позивач вважає, що вищезазначена постанова неправомірна та незаконна у зв'язку із чим просить скасувати її.
Позивач в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву, в якій просив слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити їх.
Відповідач правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Суд на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України приймає рішення слухати справу за відсутності відповідача.
Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов обгрунтований та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, підчас складення протоколу про адміністративне правопорушення та винесення на підставі нього постанови про адміністративне правопорушення відповідачем не було дотримано вимог ст. ст. 245, 276, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду такої справи. Також, під час винесення постанови, не дотримано вимог статті 33 КУпАП, тобто при винесенні постанови інспектором ВДАІ не було враховано характер вчиненого порушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність. Також при винесенні постанови не було дотримано вимог ст. 268 КУпАП та позивачу не було надано можливості ознайомитися з матеріалами справи, дати пояснення, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою. Крім того, позивач зазначає, що він не порушував встановленої швидкості руху, оскільки рухався в колоні транспортних засобів і додержувався встановленої швидкості руху. До того ж, в оскаржуваній постанові вказано, що вона винесена за результатами приладу фіксації порушень «Радіс»№ 2090, застосування якого не відповідає вимогам ст. 14-1 КУпАП, оскільки, зазначений прилад фото - чи відео фіксації не являється таким, що працює в автоматичному режимі, як того вимагає законодавство. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, то в порядку ст. 14-1 КУпАП така постанова не повинна містити будь-яких тверджень про те, що саме зазначена особа скоїла правопорушення, оскільки за кермом транспортного засобу могла знаходитись інша особа, якій довірено керування транспортним засобом.
Як вбачається із змісту позову, а також письмових доказів (протоколу та постанови про адміністративне правопорушення) 14.05.2011 року відповідачем було винесено постанову серії АЕ1 № 282237 про порушення позивачем ч. 1 ст. 122 України, а саме -рух транспортного засобу з перевищенням встановленої швидкості руху на 41 км/год., за що на позивача накладено штраф в розмірі 260,00 грн.
Згідно вимог ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак, ніяких доказів ним надано не було.
Як вбачається із дослідженої судом постанови, інспектором ВДАІ було зафіксовано рух транспортного засобу «Фольксваген»д.н.з. НОМЕР_1, з перевищенням максимально допустимої швидкості руху.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився, не надав жодного доказу здійснення позивачем правопорушення та доказів того, що виміряна швидкість руху належить саме транспортному засобові позивача по справі, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на будь-які докази вини ОСОБА_1, сам позивач свою вину у скоєнні правопорушення не визнав, в тому числі підчас складення протоколу про адміністративне правопорушення, суд доходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.
У зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що оскаржувана постанова винесена незаконно та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст. ст. 122, 247, 288, 289, 293 КУпАП суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Софіївського взводу ДПС ДАІ при УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про визнання протиправним правового акта індивідуальної дії та його скасування -задовольнити в повному обсязі.
Скасувати постанову серії АЕ1 № 282237 від 14.05.2011 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП скоєне ОСОБА_1, винесену інспектором ДПС Софіївького взводу ДПС ДАІ ДАІ при УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Бондар Я.М.