"26" грудня 2011 р. Справа № 5016/3780/2011(13/266)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
при секретарі Гребенюк А.С.,
з участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1, дов. від 30.05.2011 р. №162-01-05/2011;
від відповідача -ОСОБА_2., дов. від 01.12.2011 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія 611”,
01010, вул. Московська, 8-б, м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю “АПК Коммунар”,
54001, вул. Мала Морська, 4, кв. 6, м. Миколаїв,
про відшкодування збитків в порядку регресу в загальній сумі 14 642 грн., -
Приватним акціонерним товариством (ПрАТ) “Страхова компанія 611” пред'явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “АПК Коммунар” про стягнення з останнього в порядку регресу грошових коштів у сумі 14642 грн., сплачених Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія 611”, правонаступником якого є ПрАТ “Страхова компанія 611”, ОСОБА_3 та ХВ ВАТ “Кредитпромбанк” за договором від 28.11.2008 р. серії ТНВ № 2220/01/243 добровільного страхування наземних транспортних засобів по страховому випадку - відшкодуванню вартості пошкодженого застрахованого за вказаним договором транспортного засобу TOYOTA CAMRY внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, котра сталась з вини водія іншого транспортного засобу, належного ТОВ “АПК Коммунар”, а також про стягнення судових витрат.
Такі вимоги представник позивача в судовому засіданні підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, а представник відповідача у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні заперечив їх у повному обсязі, посилаючись на недоведеність розміру відшкодування збитків, та вважаючи його завищеним.
Крім того, представником відповідача подано суду клопотання про призначення у справі автотоварознавчої експертизи з посиланням на сумніви щодо достовірності оцінки ринкової вартості застрахованого автомобіля TOYOTA CAMRY на момент його пошкодження, вартості відновлювального ремонту та розміру матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу при дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 22.04.2009 р.
Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Між попередником ПрАТ “Страхова компанія 611” (страховик), ОСОБА_3 (страхувальник) та ХВ ВАТ “Кредитпромбанк” (вигодонабувач) укладено договір від 28.11.2008 р. серії ТНВ № 2220/01/243 добровільного страхування належного ОСОБА_3 автомобіля TOYOTA CAMRY.
Відповідно до умов цього договору попередник ПрАТ “Страхова компанія 611” зобов'язалося відшкодовувати шкоду, що може бути заподіяна майновим інтересам, пов'язаним, зокрема з володінням, розпорядженням та користуванням транспортним засобом, визначеним у договорі страхування, у разі настання нещасного випадку (п.1 договору) протягом одного місяця з дня отримання ним всіх необхідних документів (п. 8.1), а ОСОБА_3 - вносити страхові платежі на умовах і в строки, передбачених договором (п.п. 4.1, 10.2.1).
Як вбачається із заяви-повідомлення від 22.04.2009 р. ОСОБА_3 звернувся до попередника ПАТ “Страхова компанія 611” із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку, а саме, пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 22.04.2009 р. на 35-му км автошляху Одеса-Миколаїв за участю застрахованого автомобіля TOYOTA CAMRY, котрим керував ОСОБА_3., та автомобіля HYUNDAI Н-1, держреєстраційний номер НОМЕР_1, котрим керував ОСОБА_4.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2009 року ОСОБА_4 як водія визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - в порушенні вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталось зіткнення, і застрахованому автомобілю TOYOTA CAMRY, котрим керував ОСОБА_3, завдано механічних пошкоджень. Цією ж постановою встановлено, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди - 22.04.2009 р. ОСОБА_4 працював менеджером ТОВ “АПК Коммунар”.
Із довідки Центру безпеки руху та автоматизованих систем Міністерства внутрішніх справ України від 18 квітня 2011 року № 45/1734 убачається, що автомобіль HYUNDAI Н-1, реєстраційний номер - НОМЕР_1, зареєстрований за ТОВ “АПК Коммунар”.
Висновком фахівця Науково-дослідного Бюро судових експертиз “Сантодор” від 28.04.2009 р. №161714З з автотоварознавчого дослідження визначено матеріальні збитки пошкодженням застрахованого автомобіля в сумі 23571 грн. 40 коп.
ОСОБА_3 подав попереднику ПрАТ “Страхова компанія 611” акт виконаних робіт від 10.06.2009 р., згідно котрого застрахований автомобіль відремонтовано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5., і вартість відновлювальних робіт та необхідних запчастин (комплектуючих) склала 14642 грн.
Між ОСОБА_3 та попередником ПрАТ “Страхова компанія 611” укладено угоду від 25.06.2009 р. про порядок виплати страхових відшкодувань, за умовами котрої сторони прийняли рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 14642 грн. частинами.
На виконання зазначеної угоди від 25.06.2009 р. першу частину страхового відшкодування в сумі 744 грн. 16 коп., яку належало виплатити до 03.07.2009 р., зараховано сторонами за актом від 01.07.2009 р. шляхом взаємозаліку однорідних грошових вимог на погашення суми заборгованості по страховому платежу ОСОБА_3, котру останнім належало сплатити за укладеним договором страхування від 28.11.2008 р. серії ТНВ № 2220/01/243.
Грошові кошти другої-п'ятої частин страхового відшкодування, а саме: в сумі 897 грн. 84 коп., які належало виплатити до 02.10.2009 р.; в сумі 500 грн., які належало виплатити до 06.11.2009 р.; в сумі 1000 грн., які належало виплатити до 13.11.2009 р.; в сумі 1500 грн., які належало виплатити до 13.11.2009 р., попередником ПрАТ “Страхова компанія 611” перераховано на розрахунковий рахунок ХФ ВАТ “Кредитпромбанк” (вигодонабувач) за платіжними дорученнями від 30.09.2009 р. № 1710 на суму 897 грн. 84 коп., від 30.10.2009 р. № 2040 на суму 500 грн., від 06.11.2009 р. № 2091 на суму 1000 грн., від 11.11.2009 р. № 2129 на суму 1500 грн., а всього на суму 3897 грн. 84 коп.
Із грошових коштів шостої частина страхового відшкодування в сумі 10000 грн., які належало виплатити до 04.12.2009 р., 9958 грн. 60 коп. зараховано сторонами за актом від 24.11 2009 р. шляхом взаємозаліку однорідних грошових вимог на погашення суми по страховому платежу ОСОБА_3, котру останнім належало сплатити за укладеним сторонами іншим договором страхування від 24.11.2009 р. серії ДСТЗ № 30/39, а решту 41 грн. 40 коп. перераховано на розрахунковий рахунок ХВ ВАТ “Кредитпромбанк” за платіжним доручення від 27.11.2009 р. № 2271.
Здійснивши вказані виплати, попередник ПрАТ “Страхова компанія 611” звернулося до водія ОСОБА_4 та ТОВ “АПК Коммунар” з претензією від 07.06.2010 р. № 585 про відшкодування в порядку регресу збитків у 14642 грн. протягом одного місяця з дати отримання цієї претензії, проте ця претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.
На даний час кошти в сумі позовних вимог ТОВ “АПК Коммунар” не сплачені.
У відповідності з ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
За ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
З огляду на умови укладеного сторонами договору від 28.11.2008 р. серії ТНВ № 2220/01/243 добровільного страхування, котрі узгоджуються з наведеним вище чинним законодавством України, та враховуючи подані позивачем документи щодо визначення розміру матеріальної шкоди, завданої пошкодженням застрахованого автомобіля внаслідок події, що має ознаки страхового випадку, та її відшкодування, суд визнає позовні вимоги ПрАТ “Страхова компанія 611” обґрунтованими лише в частині фактичних витрат у сумі 3939 грн. 24 коп. (3897 грн. 84 коп. + 41 грн. 40 коп.), здійснених шляхом перерахування на розрахунковий рахунок вигодонабувача.
Визнати фактичними витратами з відшкодування за страховим випадком зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на підставі укладених ПрАТ “Страхова компанія 611” та ОСОБА_3 актів від 1 липня та 24 листопада 2009 року в загальній сумі 10732 грн. 76 коп. (744 грн. 16 коп. + 9958 грн. 60 коп.) суд не може, у зв'язку з таким.
Чинним законодавством України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.203 ГК України, ст. 599 ЦК України). Господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк виконання яких настав, або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування (ч.3 ст.203 ГК України, ч.1 ст.601 ЦК України).
Із укладеного акту від 01.07.2009 р. випливає, що позивач і страхувальник ОСОБА_3 дійшли згоди про здійснення заліку взаємних однорідних грошових вимог у сумі 744 грн. 16 коп. на погашення суми заборгованості по страховому платежу ОСОБА_3, котру останнім належало сплатити за укладеним договором страхування від 28.11.2008 р. серії ТНВ № 2220/01/243, посилаючись при цьому на положення ст.601 ЦК України та указуючи, що строк таких вимог настав. Проте, за вказаним договором страхування строк сплати грошових коштів, і це стосується суми 774 грн. 16 коп., установлено до 31.08.2009 р. (п.4.1 договору), і тому лише після настання зазначеної дати у попередника ПрАТ “Страхова компанія 611” виникало право вимоги від ОСОБА_3 сплати цієї суми страхового платежу.
Із укладеного сторонами акту від 24.11.2009 р. випливає, що позивач і страхувальник ОСОБА_3 дійшли згоди про здійснення заліку взаємних однорідних грошових вимог у сумі 9958 грн. 60 коп. на погашення суми, яку належить сплатити ОСОБА_3 у вигляді страхових платежів за укладеним між попередника ПрАТ “Страхова компанія 611” та ОСОБА_3 іншим договором добровільного страхування від 24.11.2009 р. серії ДСТЗ № 30/39 наземного транспорту, при цьому в акті підставою для його укладення зазначено положення ст.601 ЦК України та, що строк таких вимог настав.
Згідно пояснень представника позивача в судовому засіданні зазначений в акті від 24.11.2009 р. зарахування зустрічних однорідних вимог договір добровільного страхування від 24.11.2009 р. серії ДСТЗ № 30/39 укладено ПрАТ “Страхова компанія 611” та ОСОБА_3 щодо автомобіля, по котрому здійснювались спірні страхові виплати. ПрАТ “Страхова компанія 611” не подано суду договору страхування від 24.11.2009 р. серії ДСТЗ № 30/39, тому суд виходить із пояснень представника позивача.
У відповідності з п.5 укладеного між попередником ПрАТ “Страхова компанія 611”, ОСОБА_3 та ХВ ВАТ “Кредитпромбанк” договору від 28.11.2008 р. серії ТНВ № 2220/01/243 останній діє до 24 год. 28.11.2009 р. Так як вказаний договір не втратив чинності станом на 24.11 2009 р., на день укладення іншого договору страхування від 24.11.2009 р. серії ДСТЗ № 30/39, то у суду немає підстав уважити, що у ОСОБА_3 були зобов'язання щодо сплати страхових платежів за цим іншим договором страхування.
Отже, зарахування попередником ПрАТ “Страхова компанія 611” спірного страхового відшкодування у сумі 10732 грн. 76 коп. здійснено з порушенням чинного законодавства України, зокрема, ч.3 ст. 203 ГК України та ч.1 ст. 601 ЦК України.
Таким чином, суд визнає, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу позову. Згідно ст.33 ГПК України доведення таких обставин покладається на позивача.
З огляду на викладене, суд визнає підлягаючими задоволеню позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ “АПК Коммунар” грошових коштів у сумі 3939 грн. 24 коп., а у задоволенні решти позовних вимог підстав для стягнення не знаходить.
Що стосується клопотання представника відповідача про призначення автотоварознавчої експертизи, то воно відхиляється судом, тому що в клопотанні та поясненнях представника відповідача відсутнє належне обґрунтування підстав для відхилення судом Висновку фахівця Науково-дослідного Бюро судових експертиз “Сантодор” від 28.04.2009 р. №161714З з автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу, та необхідності, у зв'язку цим, проведення відповідної судової експертизи, і, крім того, розмір страхового відшкодування позивачем визначено, виходячи із вартості виконаних по ремонту застрахованого автомобіля відновлювальних робіт, виконаних фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 за актом виконаних робіт від 10.06.2009р.
Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату державним митом позовної заяви та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в разі задоволення позову на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
У судовому засіданні 19 грудня 2011 року згідно із ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія 611” задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АПК Коммунар”, 54001, вул. Мала Морська, 4, кв. 6, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 23624358, на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія 611”, 01010, вул. Московська, 8-б, м. Київ, ідентифікаційний код 34241389, грошові кошти в сумі 3939 грн. (три тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 24 коп., а також на відшкодування витрат з оплати державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 26.12.2011 р.
Суддя Ю.М. Коваль