Справа № 2-0117-1144/11
Іменем України
"21" грудня 2011 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді ДАХНЕВИЧ О.Д.
при секретарі АЛІБЄЄВОЇ Ш.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника відділення № 55 філії КРУ ЗАТ «Приватбанк» , Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до начальника відділення № 55 філії КРУ ЗАТ «Приватбанк» про розірвання кредитного договору.
Ухвалою суду від 25 липня 2011 року до участі у справі в якості співвідповідача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк».
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 22 серпня 2007 року уклала Приватбанком в особі начальника відділення № 55 філії КРУ ЗАТ «Приватбанк» ОСОБА_2 кредитний договір , відповідно до якого отримала 17500 доларів США на придбання квартири. Відповідач, без її згоди став збільшувати облікову ставку , що призвело до збільшення суми боргу. Відповідач приховує від неї суму заборгованості. Крім того, відповідач не мав права укладати договір в доларах США без ліцензії НБУ. Крім того, дії відповідача порушують вимоги, передбачені ст.. 533 ЦК України.
В судовому засіданні позивач підтримала позов, просила його задовольнити. Пояснила у відповідності до вищевикладеного. Додала, що в неї немає довіри до відповідача, тому вона бажає розірвати договір. Вона справно сплачувала суму боргу за кредит два роки і зараз сплачує . Але коли вона почала брати чеки про залишки, то виявилось, що сума залишку не зменшується. Вона зверталась до начальника відділення Приватбанку з проханням надати їй графік погашення заборгованості, або розрахунок, але їй відмовили в цьому. При укладанні договору графік погашення заборгованості не підписувала. Крім цього, коли вона стала звертатись до банку, то в неї вдома викрали документи та замінили договір на інший. У нотаріуса вона підписувала договір, але що там конкретно було написано - не читала. Доказів в неї немає, до органів внутрішніх справ із заявою не зверталась. Також, коли вона зламала руку, то відповідач не виплатив їй страховку. Крім того, коли вона укладала договір, то курс долара складав 5,5 грн. за долар, а зараз значно збільшився.
Представники Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за дорученням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судових засіданнях позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити. Пояснили у відповідності до заперечень на позов ( а.с. 67 - 68 ).
Відповідач - начальник відділення № 55 філії КРУ ПАТ «Приватбанк» в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи (а.с.11) знаходиться заява про розгляд справи у її відсутності та (а.с.12) заперечення проти позову.
Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.
З копії статуту ПАТ КБ “ ПриватБанк “ вбачається, що рішенням Загальних Зборів Акціонерів від 30.04.2009 р. тип Банку з Закритого акціонерного товариства змінено на публічне акціонерне товариство, у зв'язку із зміною типу Банку змінено найменування банку з Закритого акціонерного комерційного банку “ ПриватБанк “ на Публічне Акціонерне товариство Комерційний банк “ ПриватБанк “, який є правонаступником всіх прав та зобов'язань ЗАТ КБ “ ПриватБанк “ .
Судом достовірно встановлено, що 22 серпня 2007 року позивач уклала з Приватбанком в особі начальника відділення № 55 філії КРУ ЗАТ «Приватбанк» ОСОБА_2 кредитний договір , відповідно до якого отримала 20312,00 доларів США , в тому числі 2812,50 доларів США на оплату страхових платежів з оплатою відсотків в розмірі 0,84 % в місяць на суму залишку заборгованості, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,2 % щомісяця (а.с.4-7).
В забезпечення вказаного договору 22 листопада 2007 року між сторонами було укладено договір іпотеки (а.с. 53-57), предметом якого стала квартира АДРЕСА_1 АР Крим.
Ствердження позивача про те, що зміст кредитного договору суперечить нормам ст..533 ЦК України, оскільки кредит видано не в національній валюті України і індивідуальної ліцензії у ПАТ КБ «Приватбанк» на видачу кредиту в доларах США не було , суд не може прийняти до уваги з наступних підстав.
Відповідно до ст..533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Згідно вимог ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1-3 , 5 ст. 203 цього Кодексу.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Як вбачається з пояснень сторін та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 була вільна в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, скріпивши його своїм підписом та вчинив дії на виконання його умов, отримавши від відповідача суму кредиту, виражену в доларах США.
Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надане в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
У статті 2 зазначеного вище закону дається визначення поняття коштів, згідно якого кошти - це гроші у національній, іноземній валюті чи їх еквіваленті.
Статтею 19 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи 04 грудня 2001 року Національним банком України видано ЗАТ КБ “ ПриватБанк “ правонаступником якого є ПАТ КБ “ ПриватБанк “ банківську ліцензію №22, яка зареєстрована Національним банком України 19.03.1992 року за № 92 на право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 та п. 5-11 ч. 2 ст. 47 ЗУ « Про банки і банківську діяльність » (а.с. 30) та Дозвіл №22-3 на право здійснення операцій, визначених п. 1-4 ч. 2, 4 ст. 47 ЗУ « Про банки і банківську діяльність » (а.с. 31).
Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України « Про систему валютного регулювання і валютного контролю » Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам та нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.
Відповідно до п. 5.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року за № 275 письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 року за № 15-93.
Відповідно до п. 2.3. вищевказаного Положення за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями по залученню та розміщенню іноземної валюти на валютному ринку України. Оскільки ПАТ КБ “ ПриватБанк “ було отримано банківську ліцензію та дозвіл Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями, то, відповідно, банк має право здійснювати операції щодо розміщення іноземної валюти.
Згідно з п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Національного банку України від 14.11.2004 року № 483, використання іноземної валюти на території України платежу як засобу без ліцензії дозволяється якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.
Враховуючи наведене, підстав, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України для визнання правочинів недійсними на підставі ст..215 ЦК України, на яку в обґрунтування своїх вимог посилається ОСОБА_1 нею не наведено.
Посилання позивача в обґрунтування своїх вимог про розірвання договору на ту обставину, що відповідач без її згоди збільшив облікову ставку та приховує суму заборгованості не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
Так, з пояснень представника відповідача вбачається, що банком було збільшено розмір процентної ставки за користування кредитом , що було пов'язано із збільшенням курсу долару США до гривні.
Вказані дії відповідають умовам кредитного договору, укладеного сторонами, а саме п.2.3.1. кредитного договору (а.с.5). Відповідно до вказаного пункту банк має право збільшувати процентну ставку в односторонньому порядку.
З матеріалів справи (а.с.83, 84-85) вбачається, що відповідач направляв ОСОБА_1 письмове повідомлення про збільшення процентної ставки у відповідності до п.2.3.1 кредитного договору.
Крім того, з копій квитанцій (а.с.37-47), наданих позивачем, та її пояснень в судовому засіданні вбачається, що вона сплачувала кредит після збільшення процентної ставки, тим самим прийнявши пропозицію відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи, банк свої обов'язки за договором перед позивачем виконав. Позивач також належним чином виконує взяті на себе обов'язки. Заборгованість на даний час за ОСОБА_1 відсутня.
Таким чином, оскільки позивачем всупереч вимогам ст..ст.10,60 ЦПК України, не надано жодного доказу істотного порушення договору другою стороною , суд не знаходить підстав для задоволення позову про розірвання кредитного договору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до начальника відділення № 55 філії КРУ ЗАТ «Приватбанк» , Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції .
Суддя Дахневич О. Д.