"13" грудня 2011 р. Справа № 5016/3728/2011(13/261)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
при секретарі Гребенюк А.С.,
з участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1., дов. від 01.11.2011 р. № 4;
від відповідача -ОСОБА_2. - засновника,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТАС”,
24600, вул. Куйбишева, 68, смт. Крижопіль, Вінницька область,
до Приватного підприємства виробничо-комерційної компанії “АЛЕКТОР”,
фактична адреса: 54028, вул. Херсонське шосе, 115-б, а/с 127, м. Миколаїв,
юридична адреса: 54025, пр-т Героїв Сталінграда, 77, м. Миколаїв,
про стягнення заборгованості в загальній сумі 2104 грн. 60 коп. за договором купівлі-продажу, -
Керуючись ст.ст.43, 82-85 ГПК України, суд, -
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “ВІТАС” пред'явлено позов до Приватного підприємства виробничо-комерційної компанії “АЛЕКТОР” (надалі -ПП “АЛЕКТОР”) про стягнення з останнього грошових коштів у сумі 2104 грн. 60 коп., а також грошових коштів на відшкодування судових витрат, посилаючись на те, що ПП “АЛЕКТОР” не здійснено у встановлений строк оплати вартості придбаного бензину марки А-95 у кількості 10 л. та дизпалива у кількості 200 л. загальною вартістю 2073 грн. 50 коп. згідно відомості видачі пального від 29.04.2011 р. № 215 за укладеним сторонами договором від 15.04.2011 р., у зв'язку з чим на суму основного боргу здійснено нарахування встановленого індексу інфляції та 3 % річних.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, і пояснив, що на виконання умов укладеного сторонами договору ТОВ “ВІТАС” відпустило через АЗС “Світоч” представникам відповідача бензин марки А-95 та дизпаливо за відомостями від 12.04.2011 р. № 190, від 18.04.2011 р. № 198 та від 29.04.2011 р. № 215. На підставі цих відомостей складено видаткові накладні відповідно від 15.04.2011 р. № 190, від 18.04. 2011 р. № 198 та від 29.04.2011 р. № 215, податкові накладні відповідно від 15.04.2011 р. № 31, від 18.04.2011 р. № 31, та від 29.04.2011 р. № 52, і рахунки-фактури відповідно від 18.04.2011 р. № 25, від 21.04.2011 р. № 26 та від 29.04.2011 р. № 32.
На оплату вартості проданого палива по відомостям від 12 та 18 квітня 2011 року за №№ 190 та 198 відповідно, крім указаних відомостей, ПП “АЛЕКТОР” направлено видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури до них, котрі відповідачем прийняті та оплачені. Оплату отриманих бензину та дизпалива загальною вартістю 2073 грн. 50 коп. по відомості № 215 від 29.05.2011 р., котра фактично від 29.04.2011 р., і має виправлення із № 198 на № 215 та дати від 18.04.2011 р. на від 29.05.2010 р., ПП “АЛЕКТОР” не здійснено до цього часу, а надіслані відповідачу поштовим відправленням указана відомість та складені на її підставі податкова накладна від 29.04.2011 р. № 52, видаткова накладна від 29.04.2011 р. № 215, рахунок-фактура від 29.04.2011 р. № 32 поштою повернені за сплином строку зберігання.
У поданому суду відзиві на позовну заяву та у своїх поясненнях у судових засіданнях представник відповідача позов не визнає. Із відзиву та пояснень представника відповідача випливає, що ПП “АЛЕКТОР” не визнає заборгованості по відомості від 29.05.2011 р. № 215, оскільки на зазначеній відомості, що надійшла до ПП “АЛЕКТОР”, відсутні виправлення номеру і дати, як на поданій представником позивача відомості, і ця відомість має номер 198 та дату 18.04.2011 р.; вартість придбаного палива за відомістю від 18.04.2011 р. № 198, котра позивачем виправлена на № 215 від 29.05.2011 р., сплачено підприємством за платіжним дорученням від 21.04.2011 р. № 21. Про те, що позивачем відомість № 215 від 29.05.2011 р., виправлена з № 198 від 18.04.2011 р., та складені на її підставі інші бухгалтерські документи направлялись на адресу ПП “АЛЕКТОР” дізнався лише в судовому засіданні. При звернені до поштового відділення з'ясував, що надходила поштова кореспонденція від ТОВ “ВІТАС”, але повернена останньому через сплин строку зберігання, про що подав суду відповідні дані пошти.
Представник відповідача також уважає, що ПП “АЛЕКТОР” здійснено оплату вартості палива на більшу суму, ніж фактично отримано його представниками у позивача, а тому заборгованості перед ТОВ “ВІТАС” у відповідача відсутня.
Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Між сторонами укладено договір від 15.04.2011 р. купівлі-продажу нафтопродуктів, останні сторони визначили як “товар”. За умовами цього договору ТОВ “Вітас” зобов'язалося передавати покупцеві ПП “АЛЕКТОР” у власність товар відповідно до відомостей обліку відпуску нафтопродуктів, а ПП “АЛЕКТОР” -отримати та оплатити його вартість (п.1.1). Відомість, зразок якої узгоджується сторонами у додатку до договору (п.1.3), є документом, що підтверджує факт відпуску (передачі) товарів, і у ній вказуються, зокрема, об'єм (кількість), асортимент та вартість (ціна) одержаного товару, та обов'язково повинна містити вказівку на марку транспортного засобу покупця, держреєстраційний номер цього транспортного засобу, дані про особу водія, а також талон з печаткою покупця про вид і цільність пального (п. 2.4).
На виконання умов цього договору ТОВ “Вітас” відпустило, а ПП “АЛЕКТОР” отримало і оплатило пальне в кількості і сумі, що сторонами не оспорюється.
Що стосується відпуску пального за накладною від 29.05.2011 р. за № 215, то суд відхиляє доводи позивача, у зв'язку з таким.
По-перше, у позовній заяві зазначається, що відповідачем не оплачено вартості пального в сумі 2073 грн. 50 коп., отриманого його представниками по відомості від 29 квітня 2011 року № 215, у той час як суду подано оригінал цієї відомості, з якого вбачається, що її складено 18.04.2011 р. і її номер 198, але потім внесено зміни щодо її дати та номеру, а саме, змінено на 29 травня 2011 року і № 215.
Представником відповідача подано і судом досліджено другий екземпляр цієї ж відомості, що надійшла від позивача для оплати, і оплачена ПП “АЛЕКТОР”. Даний екземпляр відомості рівний оригіналу, оскільки його заповнено як оригінал, і відомість має дату 18.04.2011 р. та номер 198. На цьому екземплярі відсутні виправлення дати та номеру відомості.
По-друге, позивачем не подано суду узгодженої сторонами форми відомості на облік відпуску нафтопродуктів, зразок котрої згідно п.1.3 є додатком до укладеного сторонами договору, а тому не представляється можливим визначити відповідність поданих позивачем відомостей щодо їх форми.
По-третє, із поданих суду представником відповідача документів вбачається, що позивачем надано для оплати ПП “АЛЕКТОР” відомості видачі пального від 12.04.2011 р. № 190 та від 18.04.2011 р. № 198, остання, як зазначалося вище, у позивача має виправлення дати на 29.05.2011 р. і номера на 215, з іншими бухгалтерськими документами, зокрема видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами та фіскальними чеками касового апарата АЗС, у котрих дані відомостей не відповідають даним, що значаться у бухгалтерських документах, доданих до цих відомостей.
Так, згідно відомості від 12.04.2011 р. № 190 здійснено відпуск пального бензину марки А-95 у кількості 20 л. та дизпалива у кількості 1090 л. У доданих до цієї відомості рахунку-фактурі від 18.04.2011 р. № 25 та фіскальних чеках касового апарата АЗС значиться така ж кількість по видам пального, що й у відомості, проте в інших доданих до цієї відомості документах, а саме, видатковій накладній від 15.04.2011 р. № 190 та податкової накладної від 15.04.2011 р. № 31 значиться лише дизпаливо, і в кількості 1110,81 л.
Згідно відомості від 18.04.2011 р. № 198, котра у відповідача має виправлення на 29.05.2011 р. № 215, здійснено відпуск пального бензину марки А-95 у кількості 20 л. та дизпалива у кількості 200 л., і така ж кількість по видам пального значиться в доданих до цієї відомості фіскальних чеках касового апарата АЗС, проте в інших доданих до неї документах значиться інше: у рахунку-фактурі від 21.04.2011 р. № 26 - бензин марки А-95 у кількості 20 л., а дизпаливо у кількості 400 л.; у видатковій накладній № 198 від 18.04.2011 р. та від цього ж числа податковій накладній від № 31 значиться лише дизпаливо у кількості 420, 92 л.
Викладена неточність даних у бухгалтерських документах, відсутність у відомостях, зокрема, ціни пального, талонів з печаткою покупця про вид і цільність пального, наявність котрих згідно п. 2.4 договору, є обов'язковим, позбавляє можливості з'ясувати всі обставини, необхідні для вирішення спору.
Твердження представника позивача про те, що подана суду ПП “АЛЕКТОР” відомість від 18.04.2011 р. за № 198 на відпуск бензину марки А-95 у кількості 10 л. та дизпалива у кількості 200 л. загальною вартістю 2073 грн. 50 коп. є відомістю № 215, при цьому не від 29.05.2011 р., як на ній зазначено, а від 29.04.2011 р., а за фактичною відомістю від 18.04.2011 р. № 198 представниками відповідача отримано на АЗС ТОВ “Вітас” бензин марки А-95 у кількості 20 л. та дизпаливо в кількості 400 л. загальною вартістю 4104 грн. суд відхиляє, оскільки дані виправленої відомості із № 198 від 18.04.2011 р. на № 215 від 29.05.2011 р., навіть за умови, що її складено 29.04.2011 р., не могли бути внесені позивачем у доданий до неї для оплати ПП “АЛЕКТОР” рахунок-фактуру від 21.04.2011 р. № 26 , по котрій відповідачем здійснено оплату 21.04.2011 р., що підтверджується платіжним дорученням № 21, і отримання грошових коштів по даному платіжному дорученню позивачем підтверджується.
З огляду на викладене, суд визнає, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу позову. Згідно ст.33 ГПК України доведення таких обставин покладається на позивача.
Так як позивачем не доведено порушення ПП “АЛЕКТОР” грошових зобов'язань за укладеним сторонами договором купівлі-продажу, то у задоволені позову належить відмовити.
Згідно ст.49 ГПК України судові витрати у разі відмови у задоволені позову покладаються на позивача.
У судовому засіданні 13.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.ст.43, 82-85 ГПК України, суд, -
Відмовити у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТАС” до Приватного підприємства виробничо-комерційної компанії “АЛЕКТОР” про стягнення заборгованості в загальній сумі 2104 грн. 60 коп. за неналежне виконання зобов'язань за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу від 15.04.2011 р. щодо оплати вартості придбаного пального.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено 23.12.2011 р.
Суддя Ю.М. Коваль