22.12.2011
Справа № 2-2668/11/0206
22 грудня 2011 року Замостянський районний суд м.Вінниці
в складі: головуючого судді Воробйова В. В.,
при секретарі Шведі О.В.,
за участю сторін:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на її утримання, мотивуючи тим, що відповідач є її рідним сином, що підтверджується свідоцтвом його народження НОМЕР_1.
Позивач посилається на те, що нею добросовісно виконувались батьківські обов'язки щодо свого сина поки він не досяг повноліття.
Після одруження в червні 1994 року відповідач перейшов жити до дружини.
Позивач є пенсіонером і часто хворіє, що підтверджується виписками з історій хвороб за 2010, 2011 роки, однак відповідач ніякої матеріальної допомоги не надає та не цікавиться станом її здоров'я.
Оскільки відповідач проживає за іншою адресою, позивач вимушена часто звертатися за допомогою до сусідів з проханням сходити до аптеки по ліки або в магазин за продуктами харчування.
Позивач посилаючись на ст. 202 СК України, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на своє утримання в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку щомісяця, оскільки він має постійний заробіток.
В судовому засіданні позивач та її представник подали заяву про зменшення позовних вимог, зменшенні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання в розмірі 1/5 частини від всіх видів його заробітку щомісяця.
Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити у його задоволенні на підставах викладених в письмових запереченнях. Додатково пояснили суду, що матеріальний стан позивача є задовільним, оскільки вона отримує пристойну пенсію за віком, має житло, при цьому її син -ОСОБА_3, який є відповідачем по справі, незважаючи на те, що мати у ранньому дитинстві не турбувалась про нього, залишивши його в спецбудинку для дітей з ураженням центральної нервової системи, надає їй матеріальну допомогу. Сплачує кошти за комунальні послуги в розмірі більшому, ніж сама відповідач, крім того відповідачем не одноразово надавались кошти позивачу та надавалась матеріальна допомога по мірі можливостей відповідача, оскільки він має на утриманні двох неповнолітніх дітей. За рішенням суду з нього вже стягуються аліменти на їх утримання в розмірі 1/3 частини від його заробітку.
Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі представлені докази в сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
Правилами ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.ст. 60, 61 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з вимогами ч.4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.3 ст.213 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги
Аналіз зазначеної правової норми дає можливість дійти до висновку, що обов'язок утримувати своїх батьків може бути покладений на дітей за наявності таких підстав у їх сукупності: 1) досягнення дітьми повноліття; 2) батьки є непрацездатними за віком або за станом здоров'я; 3) батьки потребують матеріальної допомоги; 4) відсутні обставини для звільнення дітей від обов'язку утримувати своїх батьків.
Розмір аліментів визначається в судовому порядку в залежності від матеріального та сімейного становища батьків та дітей. При цьому судом враховуються всі заслуговуючи на увагу інтереси сторін: непрацездатність батьків та їх потреба у матеріальній допомозі, матеріальне становище дітей, догляд дітей за батьками тощо.
Судом встановлено, що сторони перебувають у родинних відносинах. Позивач - ОСОБА_1 є рідною матір'ю відповідача - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про його народження НОМЕР_1, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області. Актовий запис в Книзі реєстрації народжень за № 4557 від 28 грудня 1973 року (а.с. 6).
Позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Вінницькій області і отримує пенсію за вислугою років, що підтверджується пенсійним посвідченням та довідкою №3062 від 21.12.2011 року про розмір отримуваної пенсії позивачем (а.с. 5, 74).
Відповідач має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на утримання яких, відповідно до рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 30 листопада 2005 року, стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача (а.с. 44).
Поясненнями сторін, показами свідків, та наданими для огляду в судовому засіданні оригіналами квитанцій за 2009-2011 роки, підтверджується добровільне надання відповідачем матеріальної допомоги позивачу, оскільки він сплачує частину коштів за комунальні послуги за місцем проживання матері та надає інші грошові кошти по мірі можливостей, які витрачаються позивачем на власний розсуд.
Також, в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження посилання позивача на її важке матеріальне становище викликане необхідністю придбання дорогих ліків, оскільки відповідачем не надано доказів вартості ліків, на які витрачається отримувана нею щомісячно пенсія.
Позивач отримує пенсію, розмір якої перевищує встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, суд приходить до висновку, що матеріальний стан позивача є достатнім і вона не потребує додаткової матеріальної допомоги сина у вигляді стягнення аліментів з відповідача в порядку передбаченому ст. 202 СК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 81, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів -відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: В. В. Воробйов