20 червня 2006 р.
№ 4/2351-27/327
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. -головуючого, Козир Т.П., Кота О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу дочірнього підприємства “Екоенергопродукт» ТОВ “Енергозберігаючі технології» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 березня 2006 року у справі господарського суду Львівської області за позовом ТОВ “Євро - Модуль» до дочірнього підприємства “Екоенергопродукт» ТОВ “Енергозберігаючі технології» про стягнення суми,
У вересні 2005 року ТОВ “Євро -Модуль» звернулось до господарського суду з позовом до дочірнього підприємства “Екоенергопродукт» ТОВ “Енергозберігаючі технології» про стягнення суми помилково перерахованого платежу у розмірі 218 939,95 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від 15 листопада 2005 року позовні вимоги ТОВ “Євро - Модуль» задоволено. Стягнено з дочірнього підприємства “Екоенергопродукт» ТОВ “Енергозберігаючі технології» 218 939,95 грн.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 6 березня 2006 року апеляційну скаргу дочірнього підприємства “Екоенергопродукт» ТОВ “Енергозберігаючі технології» залишено без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 15 листопада 2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 березня 2006 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заявник вважає, що судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень помилково не застосовано частину 2 ст. 642 ЦК України.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
З огляду на те, що про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності їх представників.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Cудами встановлено, що відповідно до платіжних доручень № 80 від 5 травня 2005 року та № 94 від 18 травня 2005 року позивачем перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 218 939,95 грн.
У графі про призначення даного платежу було зазначено оплату за проектні роботи згідно договору № 23-П/1 від 18 квітня 2005 року.
Відповідно до претензії від 22 серпня 2005 року ТОВ “Євро -Модуль» вимагав повернути помилково перераховані відповідачу грошові кошти
Суди встановили, що зазначений договір № 23-П/1 від 18 квітня 2005 року між ТОВ “Євро-Модуль» та дочірнім підприємством “Екоенергопродукт» ТОВ “Енергозберігаючі технології» укладено не було.
Беручи до уваги викладене, враховуючи встановлений судами факт відсутності договірних відносин між сторонами, а отже, і відсутності у позивача зобов'язання з проведення оплати згідно договору № 23-П/1 від 18 квітня 2005 року, суд правильно застосував положення ст. 1212 ЦК України, прийшов до вірного висновку, що спірні кошти тримані відповідачем без достатніх правових підстав і обґрунтовано задовольнив позов.
Посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин положення частини 2 ст. 642 ЦК України не беруться судом до уваги, оскільки з рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції вбачається, що відповідач не надав суду доказів виникнення між ним та позивачем договірних відносин в розумінні ч. 2 ст. 642 ЦК України, зокрема, доказів направлення оферти позивачу.
Відтак, Вищий господарський суд України приходить до висновку, що судові рішення законні та обґрунтовані, а тому зміні не підлягають .
Керуючись ст. ст. 1115, 1117 -1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 березня 2006 року без змін.
Головуючий О. Шульга
Судді Т. Козир
О. Кот