20 червня 2006 р.
№ 15/327
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивача
не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлено належно)
відповідача
не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлено належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Комунального підприємства “Олександрія-водоканал
на постанову
від 06.04.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі
№ 15/327 господарського суду Кіровоградської області
за позовом
Державного відкритого акціонерного товариства комерційно-забутове підприємство “Олександріявуглезбут»
до
Комунального підприємства “Олександрія-водоканал»
про
стягнення 5539 грн. 56 коп.
ДВАТ “Олександріявуглезбут» звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з КП “Олександрія-водоканал» 5539,56 грн. боргу за поставлений останньому буровугільний брикет в обсязі 34,4т.
Рішенням від 07.02.2006 господарського суду Кіровоградської області (суддя Мохонько К. М.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі шляхом стягнення з КП “Олександрія-водоканал» 5539,56 грн. на користь ДВАТ “Олександріявуглезбут».
Рішення суду мотивоване приписами статті 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За апеляційною скаргою КП “Олександрія-водоканал» Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді Ясир Л. О. -головуючий, Герасименко І. М., Прудніков В. В.), переглянувши рішення у справі в апеляційному порядку, постановою від 06.04.2006 залишив його без змін з тих же підстав.
КП “Олександрія-водоканал» подало до Вищого господарсько го суду України касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати як такі, що прийняті при неправильному застосуванні норм матеріального права, зокрема, статей 538, 601 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Так, господарськими судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.10.2003 на підставі наряду № 427 від 22.09.2003 Товариством “Олександріявуглезбут» на адресу КП “Олександрія-водоканал» було відвантажено 34,4 т буровугільного брикету на загальну суму 5539,36 грн., що не заперечується останнім.
30.09.2003 ДВАТ “Олександріявуглезбут» на оплату відвантаженої продукції було оформлено рахунок на суму 5539,36 грн., який не був оплачений покупцем (КП “Олександрія-водоканал») з посиланням на те, що отримана продукція одержана на підставі взаєморозрахунків ДВАТ "Олександріявуглезбут" та структурних підрозділів ДХК “Олександріявугілля» за вже спожиту воду та скид стоків, а тому обов'язок зі сплати за вугілля припиняється заліком зустрічної однорідної вимоги.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 530 згаданого кодексу якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи наведені законодавчі приписи, а також встановлені господарськими судами обставини справи стосовно несплати КП “Олександрія-водоканал» заборгованості за поставлену ДВАТ “Олександріявуглезбут» продукцію, касаційна інстанція визнає обґрунтованими позовні вимоги останнього про стягнення такої заборгованості в судовому порядку.
При цьому викладені в касаційній скарзі доводи заявника про наявність заборгованості структурних підрозділів Державної холдингової компанії “Олександріявугілля» (дочірнім підприємством якого є ДВАТ “Олександріявуглезбут») за спожиту воду та скид стоків, що є підставою, на його думку, для припинення спірного зобов'язання шляхом зарахуванням однорідних вимог, не приймаються до уваги касаційною інстанцією, оскільки ДВАТ “Олександріявуглезбут» є самостійною юридичною особою з 1996 року.
Також не приймаються до уваги посилання заявника на договір про уступку права вимоги від 13.12.2005, укладений ним з ЗАТ “Енерговугілля» як на підставу відсутності його заборгованості перед позивачем, оскільки судами під час розгляду справи, в тому числі, й за результатами дослідження та оцінки вказаного договору було встановлено, що заяву про взаємозалік зроблено відповідачем після звернення позивача з позовом, тобто на момент існування між сторонами спору; доказів направлення даної заяви саме відповідачу не надано; зміст даного договору не містить вимог по оплаті саме спірної продукції, які є предметом спору у даній справі; в угоді не конкретизовано, яка саме заборгованість передається та на підставі яких документів вона виникла.
Таким чином, викладені в касаційній скарзі посилання КП “Олександрія-водоканал» на неправильну оцінку доказів та обставин справи не приймаються до уваги касаційною інстанцією, оскільки виходять за межі її компетенції, встановленої розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що рішення та постанова у справі прийняті у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення від 07.02.2006 господарського суду Кіровоградської області та постанову від 06.04.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 15/327 господарського суду Кіровоградської області залишити без змін, а касаційну скаргу Комунального підприємства “Олександрія-водоканал -без задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач