20 червня 2006 р.
№ 45/555-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової -головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
Позивача
не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
Відповідача
не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія металів»
на постанову
від 15.06 .2006року Харківського апеляційного господарського суду
у справі
№ 45/555-05 господарського суду Харківської області.
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія металів»
до
про
Спільного українсько-російсько-білоруського акціонерного товариства “Спекс»
стягнення 7224,85 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Імперія металів» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Спільного українсько-російсько-білоруського акціонерного товариства “Спекс» про стягнення 7224,85 грн. безпідставно набутих грошових коштів, 326 грн. процентів за користування грошовими коштами, а також судові витрати за послуги адвоката в розмірі 690 грн., державне мито та витрати на інформаційне забезпечення процесу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України 7224,85 грн. підлягають поверненню як перераховані відповідачу без достатніх підстав, оскільки договір між сторонами є неукладеним в зв'язку з відсутністю у ньому всіх істотних умов.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23 січня 2006 року в позові відмовлено частково, по позовним вимогам в сумі 326,00 гривень провадження у справі -припинено.
Рішення мотивоване тим, що наявні в матеріалах докази, а саме рахунки фактури, які в повному обсязі сплачені позивачем, підтверджують повне виконання робіт з боку відповідача.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15 березня 2006 року рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2006 року залишено без змін з тих же підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Імперія металів» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення та постанову частково скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення грошових коштів в сумі 7224,85 грн., мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а саме: суди першої та другої інстанції взагалі не посилаються на норми матеріального права, відповідно до яких прийнято рішення (крім посилання на загальну норму - статті 526 Цивільного кодексу України).
При цьому судами не прийнято до уваги, що відсутність згоди з усіх істотних умов у даному випадку свідчить про те, що договір не укладено відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України. Оскільки договір між позивачем та відповідачем не є укладеним, тому у даній ситуації неможливі застосування норм статей 651, 653 Цивільного кодексу України, а тому позов стосувався повернення безпідставно набутого відповідачем майна.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі, що оспорюється в касаційному порядку, є стягнення з відповідача 7224,85 грн. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Зазначена стаття передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно статті 174 Господарського кодексу України з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод /правочинів/, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Поняття правочину наведене у статті 202 Цивільного кодексу України, згідно з якою правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин, відповідно статті 205 Цивільного кодексу України, може вчинятись усно або в письмовій формі.
Частиною 2 статті 206 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з дугою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
При розгляді справи судами встановлено, що згідно домовленості між сторонами, відповідач виставив позивачеві рахунок-фактуру № 45 від 23.03.2005 р. на суму 5268,12 грн. на передплату за капітальний ремонт холодильної установки. Позивач за платіжними дорученнями № 334 від 23.03.2005 р. та № 378 від 30.03.2005 р. здійснив перерахування коштів в сумі 5268,12 грн. з призначенням платежу попередня сплата /часткова/ та доплата за капітальний ремонт холодильника. На підставі рахунку фактури № 60 від 05.04.2005 р. за капітальний ремонт холодильної установки (остаточний розрахунок) позивач платіжним дорученням № 346 від 06.04.2005 р. здійснив перерахування відповідачеві 1956,73 грн. з призначенням платежу: «доплата за капітальний ремонт холодильної установки згідно рахунку-фактури № 60 від 05.04.2005 p.".
Актом без номера та дати / а.с. 31/ про випробування холодильної установки станка Novar інв.№3958, складеним позивачем в односторонньому порядку, засвідчено, що холодильна установка отримана від відповідача після капітального ремонту.
Отже, наявні в матеріалах справи докази, а саме рахунки фактури, які в повному обсязі сплачені позивачем та акт про випробування свідчать, що сторони вчинили правочин, який породжує для них певні права та обов'язки, про що в касаційній скарзі зазначає і сам позивач, а відповідно, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про повернення коштів як безпідставно набутих відповідачем.
Крім того, судами обгрунтовано не прийнятий до уваги акт випробування холодильної установи як доказ неякісно виконаного ремонту, оскільки він складений в односторонньому порядку.
Таким чином, з урахуванням мотивів, викладених у даній постанові, касаційна інстанція не вбачає підстав для зміни або скасування рішення та постанови.
Твердження заявника про порушення судами норм матеріального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, а також стосуються лише оцінки доказів на що відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права.
Керуючись статтями 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2006 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15 березня 2006 року у справі № 45/555-05 господарського суду Харківської області в частині відмови у задоволенні позову залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія металів» без задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л.Рогач