20.12.11р.Справа № 40/5005/16338/2011
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ
про стягнення 19600 грн. 29 коп.
Суддя Красота О.І.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 -паспорт серії НОМЕР_3;
Від відповідача: ОСОБА_2 -паспорт серії НОМЕР_4;
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі-Відповідач) і просить стягнути 6 180 грн. 29 коп. -боргу, 10 920 грн. 00 коп. -штрафних санкцій, 2 500 грн. - витрат на послуги адвоката та судові витрати.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав до суду докази сплати 2500 грн.00 коп. за юридичні послуги та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3834 та пояснив, що вказана оплата Відповідачем згідно квитанції №199 від 18.11.2011р., на оплату залишку суми основного боргу в розмірі 6000 грн. 00 коп. відбулася останнім в період неодноразових повернень господарським судом позовних матеріалів.
Відповідач в судовому засіданні відзив на позов та інші витребувані судом документи до суду не направив, надав квитанції, що підтверджують сплату суми основаної заборгованості у повному обсязі, серед яких є квитанція №199 від 18.11.2011р., на оплату залишку суми основного боргу в розмірі 6000 грн. 00 коп.
Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, господарський суд, -
11 березня 2011 року між Позивачем (продавець) та Відповідачем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №11/03 (далі -Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується придбати товар та оплатити його у відповідності до даного Договору.
Відповідно до п.2.2 Договору, оплата за придбаний товар здійснюється протягом 14 календарних днів щотижня з моменту отримання товару готівкою в касу Продавця або шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав та продав Відповідачеві товар на суму 10934 грн. 32 коп., що підтверджується видатковою накладною №3/31 від 11.03.11р. (а.с.17).
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Позивач вказує на те, що Відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару виконав частково та сплатив суму боргу в розмірі 4 934 грн. 32 коп.
19.10.2011р. Позивач на адресу Відповідача направив претензію №19/10 від 19.10.2011р. з вимогою погасити заборгованість (а.с.18-19).
Відповідач відповіді не надіслав.
18.11.2011р. Відповідач оплатив суму заборгованості в розмірі 6000 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією №199 від 18.11.2011р.
З огляду на викладене суд вбачає безпідставним заявлені позовні вимоги Позивача в частині суми у розмірі 6000 грн. 00 коп., як залишку суми основної заборгованості, так як вказаною вище квитанцією №199 від 18.11.2011р. підтверджується оплата Відповідачем залишку суми боргу до подачі позовних матеріалів (23.11.2011 року) та розгляду їх судом, а неодноразове повернення господарським судом позовних матеріалів Позивачу, вказує на порушення Позивачем вимог ГПК України та не може вважатися належним пред»явленням позову до суду, відповідно до чого, суд вважає, що в цій частині заявлених позовних вимог Позивачу повинно бути відмовлено.
Розглядаючи вказані позовні вимоги необхідно вказати на наступне.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у забов»язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п.2.4 Договору у випадку порушення Покупцем строків оплати за умовами даного Договору останній сплачує Продавцю штрафні санкції в розмірі 1% від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу до моменту отримання грошових коштів. Розмір штрафних санкцій складає 10 920 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні витрати.
Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання мало місце, Позивач розрахував та просив стягнути з Відповідача суму у розмірі 108 грн. 29 копю. 3% річних за період з 25.03.11р. по 31.10.11р. та інфляційні витрати у сумі 72 грн. 00 коп. за період з квітня 2011 року по вересень 2011 року включно.
Перевіривши вказаний розрахунок, суд не може погодитися з останнім так як розрахунок зроблений не вірно.
Стосовно суми у розмірі 108 грн. 29 коп. - 3% річних за період з 25.03.11р. по 31.10.11р. заявленої Позивачем, суд вважає її залишити без змін, та таку що підлягає задоволенню, так як після перерахунку вказаної суми судом, вказана сума збільшується.
З сумою інфляційних витрат у розмірі 72 грн. 00 коп. за період з квітня 2011 року по вересень 2011 року включно, яку Позивач також просить стягнути з Відповідача, суд також погодитись не може, так як після перерахунку вказаної суми судом за вказаний період, сума інфляційних витрат повинна складати суму у розмірі 52 грн. 93 коп. яка також підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню частково в сумі 10 920 грн. 00 коп. -штрафних санкцій, 108 грн. 29 коп. -3% річних, 52 грн. 93 коп. інфляційних витрат.
В частині суми основного боргу в розмірі 6 000 грн. 00 коп. - відмовити.
Витрати на послуги адвоката в розмірі 2 500 грн. 00 коп. підлягають задоволенню, оскільки до справи долучені розрахункова квитанція №471806 від 25.11.11р., на підставі якого проводилася оплата, свідоцтво гр..ОСОБА_3 на право займатись адвокатською діяльністю за № 3834 від 02.03.2011 року та договір про надання адвокатських послуг №4/10 від 25.10.2011р.
Згідно до ч.2 ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача у повному обсязі.
Керуючись, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 10 920 грн. 00 коп. -штрафних санкцій, 108 грн. 29 коп. -3% річних, 52 грн. 93 коп. -інфляційних витрат, 2 500 грн. 00 коп. -витрат на послуги адвоката, 1 411 грн. 50 коп. - судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя О.І. Красота
Рішення підписано
23.12.11р.