справа № 2-688/11/0303
рядок статзвіту 49
19 грудня 2011 року смт. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Дильного Г. М.,
за участю прокурора С.К. Лісневської
представника служби у справах дітей
Іваничівською РДА ОСОБА_1
представника органу опіки та піклування ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іваничі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення його батьківських прав відносно дочок ОСОБА_5 -2 травня 2002 р. н., та ОСОБА_6 -14 лютого 2005 р. н. та стягнення з відповідача аліментів в її користь до досягнення ОСОБА_6 повноліття.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачем уклала шлюб 28 січня 2004 року, від шлюбу мають дочку ОСОБА_7. Рішенням Іваничівського районного суду від 6 квітня 2004 року відповідач удочерив її дочку ОСОБА_8, яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_5.
25 січня 2005 року шлюб між сторонами був розірваний, діти залишились проживати з позивачем. Останнім часом відповідач зловживає спиртними напоями, не бере участь у вихованні дітей, має заборгованість по аліментах.
В судовому засіданні свої позовні вимоги частково зменшила, а саме в присудженні аліментів на утримання дочки ОСОБА_7 як помилково заявлено.
Решта позовних вимог підтримує повністю посилаючись на те, що причиною позову є те, що відповідач ніде не працює, а тому не сплачує аліменти в результаті чого виникла заборгованість. Разом з тим, посилаючись на те, що відповідач не займається вихованням дітей в судовому уточнила, що це в основному стосується дочки ОСОБА_9, яку відповідач удочерив і вважає її чужою. Щодо їх спільної дочки ОСОБА_7 то відповідач приходить до неї, цікавиться її розвитком, станом здоров'ям, приносить подарунки, а також зробив заповіт будинку на її ім'я.
Відповідач позов визнав частково і суду пояснив, що дійсно він не займається вихованням дочки ОСОБА_9 яку удочерив, не вважає її своєю дочкою, а тому і не заперечує у позбавленні його батьківських прав відносно неї. Однак заперечує у позбавленні його батьківських прав відносної спільної дочки ОСОБА_7 так як не вважає, що ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків. Не заперечуючи ту обставину, що в даний час не може працевлаштуватися, а тому є заборгованість по сплаті аліментів, однак знаходить можливості при відвідуванні дочки частково надавати їй матеріальну допомогу. Постійно цікавиться її розвитком, спілкується з дочкою, в жовтні 2006 року оформив на її ім'я договір дарування свого будинку.
Суд заслухавши пояснення сторін, думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Так в судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтв про народження ОСОБА_5 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 народилися відповідно 2 травня 2002 року та 14 лютого 2005 року і їх батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу сторони розірвали шлюб 25 січня 2005 року (актовий запис №3)
З довідки ВДВС Іваничівського РУЮ вбачається, що згідно виконавчого листа виданого Іваничівським районним судом 3 січня 2006 року заборгованість по аліментах про стягнення з відповідача на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_7 становить 14330,61 грн.
Із договору дарування будинку посвідченою Іваничівською держнотконторою свідчить, що відповідач 27.10.2006 року уклав договір дарування свого будинку своїй дочці ОСОБА_7.
З висновку органу опіки та піклування виконкому Іваничівською селищної ради вбачається, що він вважає відсутніми підстави про позбавлення батьківських прав відповідача відносно обох дочок ОСОБА_9 та ОСОБА_7.
Заслухавши пояснення сторін по справі, а також представника органу опіки та піклування Іваничівською селищної ради, яка під час вирішення даного спору погодилась з відповідачем, думку інших учасників процесу, які вважають, що позов підлягає частковому задоволенню, суд приходить до переконання, що з висновком органу опіки та піклування вцілому погодити не можна, оскільки він є недостатньо обгрунтованим та суперечить інтересам кожної із дитин.
Так в судовому засіданні позивачка ствердила, що відповідач дочку ОСОБА_9 не вважає своєю дитиною, не спілкується з нею не цікавиться її розвитком, фактично ухилявся від виконання щодо неї батьківських обов'язків, разом з тим не заперечила протилежну поведінку відповідача щодо їх спільної дитини -дочки ОСОБА_7.
А тому дослідивши в сукупності зібрані та досліджені докази, суд приходить до висновку, що дійсно відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дочки ОСОБА_9, а підстав вважати такими, що стосуються їх спільної дочки Валентини суд не знаходить і відмова у цій частині позову буде відповідати інтересам дитини зокрема піклуванням батька у здоров'ї дитини, фізичному, духовному та її моральному розвитку.
Разом з тим, суд не вважає достойною підставою позбавлення батьківських прав особи в якої є заборгованість по сплаті аліментів.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215 ,ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 165 -167, 180 Сімейного кодексу України, суд,
Позов задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно ОСОБА_5, яка народилася 02.05.2002 року
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 128,50 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Іваничівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення . особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Г.М.Дильний