С П Р А В А № 2-2396/11
Номер стат. звіту-26
Код суду 0707
21 грудня 2011 р. м.Мукачево
у складі: головуючого - судді О.М. Куропятник
при секретарі В.М. Чудіній
з участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення № 15 філії ВАТ КБ «Надра» ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_5 ПАТ КБ «Надра», ПАТ КБ «Надра»м. Київ про визнання договору поруки недійсним -
16 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Відділення № 15 філії ВАТ КБ «Надра» ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання договору поруки від 15 червня 2007 року недійсним.
15 вересня 2011 року ухвалою, занесеною в журнал судового засідання, за клопотанням позивача ОСОБА_1 у якості співвідповідачів по справі залучено ОСОБА_5 ПАТ КБ «Надра», ПАТ КБ «Надра»м. Київ.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 13 травня 2011 року на його адресу прийшла претензія з АТ КБ «Надра» про те, що між вказаним банком та громадянином ОСОБА_3 було укладено договір «Автопакет» № 1549/06-2007 і останній не виконує умови договору. З даної претензії йому також стало відомо, що в якості забезпечення виконання позичальником зобов»язань по кредитному договору між ним , як поручителем, та Банком в якості кредитора, було укладено договір поруки від 15 червня 2007 року, згідно якого він поручився перед кредитором за належне виконання зобов»язань, що витікають з кредитного договору № 1549/06-2007 від 15 червня 2007 року. Поручителем по даному кредитному договорі він не виступав і взагалі в ВАТ КБ «Надра»ніколи раніше не був та даний договір поруки ним не підписувався, а підпис від його імені виконано в графі «поручитель» невідомою йому особою. Коли він звернувся до банку, працівники відділення банку показали йому кредитну справу по вищевказаному договору, де він побачив довідку про доходи, видану на його ім»я ТОВ «Термінал Карпати», хоча він там ніколи не працював.
Так як вчинений правочин було здійснено не те що без його волевиявлення, а навіть і без його відома, то він змушений був звернутися до суду з позовом за захистом своїх законних прав та інтересів.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві. Просили позов задоволити, стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача понесені судові витрати.
У судове засідання представник відповідача відділення № 15 філії ВАТ КБ «Надра»Ужгородського РУ та представники співвідповідачів Ужгородського РУ ПАТ КБ «Надра», ПАТ КБ «Надра «м. Київ не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки суду не повідомили.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги позивача не визнали, просили відмовити у задоволенні позову позивача та пояснили, що 15 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»та ОСОБА_3 було укладено договір «Автопакет», за яким банком було надано у тимчасове користування йому грошові кошти у сумі 16628,51 долларів США на придбання автотранспортного засобу, витрат пов»язаних з державною реєстрацією автотранспортного засобу в МРЕВ при УДАІ УМВС України. При підписанні договору поруки, ОСОБА_1 був присутнім і власноручно підписав договір. У липні 2008 року ОСОБА_3 відчуджував автомобіль марки FORD FIESTA 1.1 ОСОБА_6 за дозволом, який йому було надано у телефонному режимі, а згодом і письмово службою безпеки «Надра»банку м. Ужгород.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 15 червня 2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра»в особі начальника відділення № 15 філії ВАТ КБ «Надра»ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено договір «Автопакет»№ 1549/06-2007, згідно якого банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у сумі 16628,51 долларів США на придбання автотранспортного засобу та оплаті витрат пов»язаних з державною реєстрацією автотранспортного засобу в МРЕВ при УДАІ УМВС України.
В якості забезпечення виконання позичальником ОСОБА_3 зобов»язань за кредитним договором «Автопакет»№ 1549/06-2007,було укладено 15 червня 2007 року договір поруки, згідно якого поручителем зазначено ОСОБА_1.
10 травня 2011 року позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_3 представником АТ КБ «Надра Банк»було надіслано претензію з вимогою на повернення кредитних коштів, відсотків за користування кредитом та пені на відповідний рахунок ВАТ КБ «Надра»ОСОБА_5
Відповідно до висновку експерта № 1856 від 26 серпня 2011 року, рукописний текст в анкеті поручителя від імені ОСОБА_1, виконаний не громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_3, а іншою особою.
Зі змісту ст. 553 ЦК України випливає, що порука є угодою щодо прийняття особою на себе обов'язку поручителя перед кредитором за виконання боржником свого зобов'язання та несення відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання боржником шляхом відшкодування в грошовій формі того, що не було виконане боржником.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання виняється у письмовій формі, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним.
Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.
Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Як встановлено в судовому засіданні позивач, про існування договору поруки, за яким він нібито є поручителем дізнався тільки, коли отримав претензію з банку, тобто, його волевиявлення на момент укладення договору поруки було відсутнє. ОСОБА_1 не підписував договір поруки від 15 червня 2007 року. За нього договір поруки підписала інша особа, що підтверджено вищевказаним висновком експертизи.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 236 ЦК України оспорюваний правочин є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
У судовому засіданні відповідачем не було доведено тієї обставини, що позивач ОСОБА_1 був поручителем за договором поруки від 15 червня 2007 року, укладеного для забезпечення належного виконання зобов»язань за кредитним договором «Автопакет»№ 1549/06-2007 .
Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає позов обґрунтованим, а тому він підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.88 ч.1 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути понесені судові витрати в сумі 08 грн. 50 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.
Керуючись ст. ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України, ст.ст. 202, 203, 204, 207, 547, 553 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити повністю.
Визнати недійсним договір поруки від 15 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та відділенням № 15 філії ВАТ КБ «Надра»ОСОБА_5
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, 08 (вісім) грн. 50 коп. державного мита та 30 (тридцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу
протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.М.Куропятник