Копія
Іменем України
30.08.11 місто СевастопольСправа №2а-2381/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді Кириленко О.О.,
секретар судового засідання Семенюк Є.Є.,
у відсутності сторін та їх представників,
розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У липні 2011 року управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1 173 гривень 58 копійок.
Позов обґрунтовано тим, що відповідно до наданих відповідачем розрахунків по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сума зобов'язань за липень -вересень 2010 року склала 875 гривень 46 копійок, за жовтень -грудень 2010 року 298 гривень 12 копійок. Коштів на відшкодування зазначеної суми не надходило.
Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, зазначив, що на задоволенні позову наполягає в повному обсязі.
Встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа -підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя. Відповідач підлягає загальнообов'язковому пенсійному страхуванню та є страхувальником.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про систему оподаткування” (закон втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Стаття 14 цього Закону визначає перелік загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), до яких, серед інших, належить збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно зі статтею 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі -Закон) страхувальниками є, зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи.
Пунктом 6 частини другої статті 17 Закону визначено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до підпункту 4 пункту 8 Розділу XV Прикінцевих положень Закону (у відповідній редакції), фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено статтею 20 Закону.
Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (абзац перший частини шостої статті 20 Закону).
Відповідно до частини першої статті 106 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Згідно з частиною другою цієї статті суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до частини третьої статті 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя на адресу відповідача було направлено вимоги про сплату недоїмки від 04 лютого 2010 року № 1255ф та від 05 листопада 2010 року на загальну суму боргу 1 173 гривні 58 копійок. Вимоги про сплату недоїмки платником не узгоджені, в зв'язку з поверненням поштової кореспонденції за закінченням терміну зберігання.
Крім того, відповідно до статті 106 Закону, органи Пенсійного фонду України мають право на звернення до суду з позовами про стягнення недоїмки.
Таким чином, відповідач не виконав свій обов'язок щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у порядку і строки, встановлені відповідними законами.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог.
Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя заборгованість у розмірі 1 173 (одна тисяча сто сімдесят три) гривень 58 копійок.
Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги
Суддя (підпис) О.О. Кириленко
Постанову складено у повному обсязі
05 вересня 2011 року
З оригіналом згідно
Суддя О.О. Кириленко