Справа № 2-а-6812/11
31 серпня 2011 року смт. Велика Нвосілка
Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі : головуючого- судді Єфименко В.І.,при секретарі Тахтаровой Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт ОСОБА_1 адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України (далі УПФУ) у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання неправомірною його бездіяльність та зобов*язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої соціальної допомоги, як дитині війни з 01 січня 2006 року і надалі ,-
встановив :
28.06.2011 р. позивач звернувся з заявою про поновлення пропущеного строку для звернення з позовом до суду ,а також з вимогою про визнання бездіяльності відповідача неправомірною з невиплати йому щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов*язання здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії з 01.01.2006 р. і надалі.
В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він у відповідності до ст. 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни і згідно ст. 6 зазначеного Закону повинен отримувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,а не 10%,який відповідач вважає за своїм міркуванням вірним і сплачує в цьому розмірі. Його звернення до відповідача з вимогою здійснення належних нарахувань та сплати підвищення до пенсії, залишено без задоволення.Тому позивач і просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення належних виплат та зобов*язати його здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії,як дитині війни за вищезазначений період,поновивши строк для звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.
Позивач в судове засідання не з*явився,заявивши про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ,надав суду письмові заперечення,в яких позовні вимоги не визнає в повному обсязі , просить залишити їх без ,задоволення,оскільки соціальна допомога позивачу,як дитині війни, нараховувалась у відповідності до постанови КМУ за №530 від 28.05.2008 року та виплачувалась щомісячно і йому був відомий її розмір,а також просить справу розглянути за відсутності його представника.
Дослідивши матеріали справи,правову позицію сторін,суд вважає ,що позовні вимоги ОСОБА_2підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно пенсійного посвідчення серії АГ № 967130 від 26.10.2004 р., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером,стоїть на обліку у відповідача і отримує пенсію за віком.
Відповідно до ст.1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-4 ,він має статус дитини війни.
Статтею 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» передбачена соціальна підтримка дітям війни.
Статтею 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» зупинена,внаслідок чого недоплачені суми за 2006 рік стягненню не підлягають.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп /2007 положення статті 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік»,якими була зупинена дія ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,визнані такими,що не відповідають Конституції.
Тому позовні вимоги за зазначений період,починаючи з 01.01.2006 року були чинними лише з 09.07.2007 року(дня ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31.12.2007 року.
Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року,внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і зокрема статтею 6 цього Закону,після внесення змін,передбачалось,що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання,державної соціальної допомоги,що виплачується замість пенсії ,виплачується підвищення у розмірі надбавки,встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України(далі КСУ)№10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ « Внесення змін до деяких законодавчих актів України»,Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.20007 року щодо внесення змін до Закону України « Про соціальний захист дітей війни» визнані такими,що не відповідають Конституції України».
Таким чином,вимоги позивача щодо зобов*язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії,як дитині війни у 2008 році,підлягали задоволенню лише з 22.05.2008 року (дня ухвалення рішення КСУ) до 31.12.2008 року.
Слід також зауважити,що рішення КСУ є обов*язковими до виконання на території України,остаточними,не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів з правовідносинами,які виникли внаслідок дії положень статтей зазначених законів,що визнані неконституційними.
Статтею 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-УІ від 26.12.2008 року надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат,які відповідно до законодавства визначаються залежно від роз міру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань,передбачених бюджетними програмами.
Вказана стаття передбачає встановленні в абсолютних сумах розмірів тих виплат,вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Законом України «Про внесення змін в Бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 року,який набув чинності 19.06.2011 року, прикінцеві положення КАС доповнені п.4 згідно якого у 2001 році норми і положення статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»(2195-15) застосовуються у порядку та розмірах,встановлених Кабінетом Міністрів України,виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Отже ,нарахування та виплати підвищення до пенсії дітям війни повинні здійснюватися у відповідності до редакції статті 6 цього Закону з 01.01.2009 р по 18.06.2011 року,згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,що виплачується замість пенсії,підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою суду від 31.08.2011 року позивачу, у зв*яку з пропуском ним процесуального строку для звернення до суду за захистом своїх інтересів без поважних причин,відмовлено в його поновленні за період з 01.01.2006 року до 01.12.2010року (остання дата встановлена з дня звернення з позовом до суду) і залишені без розгляду його позовні вимоги до відповідача про визнання його бездіяльності неправомірною та зобов*язання його здійснити нарахування та виплату соціальної допомоги у відповідності до ст.6 ЗУ № 2195 від 18.11.2004 року за цей же період .
Таким чином ,суд вважає за необхідне бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати підвищення доплати у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком до пенсії позивача,як дитині війни, визнати неправомірною лише з 01.12.2010 року до 18.06.2011 року і здійснити таке нарахування та виплату за цей період ,з урахуванням фактично виплачених сум.
На підставі викладеного ,керуючись ст.2,11,17,18,99,100,158-163КАС України,-
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність УПФУ у Великоновосілківському районі при здійсненні нарахування та виплаті на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,як дитині війни в період з 01.12.2010 року до 18.06.2011 року.
Зобов*язати УПФУ у Великоновосілківському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» ,починаючи з 01.12.2010 року до 18.06.2011,з урахуванням фактично виплачених сум.
В рештій частині позовних вимог ОСОБА_2- відмовити .
Постанова може бути оскаржена до Донецького адміністративного апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її прийняття.
Суддя Єфименко В. І.