< Копия >
Іменем України
05.09.11Справа №2а-2220/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді -Дудкіної Т.М.,
при секретарі -Шарко С.К.,
за участю представника позивача -Мількова Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення 113 167,86 грн.,
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 113 167,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем сум податкових зобов'язань, нарахованих як платником податку самостійно так і контролюючим органом за результатами проведених перевірок.
Представник позивача у судовому засіданні 05.09.2011 заявлені вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач у судові засідання 02.08.2011, 05.09.2011 не з'явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи сповіщався відповідно до вимог законодавства, про причини неявки суд не повідомив, тому суд розглядає справу за відсутності відповідача та його представника, за за наявними у справі матеріалами.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що ОСОБА_2 зареєстрований Ленінської районною державною адміністрацією у м. Севастополі як фізична особа - підприємець 24.11.2006 та державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності не проводив.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 у періоди виникнення та існування спірних відносин був платником податків та зборів (обов'язкових платежів), у тому числі, податку на додану вартість.
Станом на 06.12.2011 на обліковій картці платника з податку на додану вартість обліковувалася переплата у розмірі 5 885,86 грн.
06.12.2010 відповідачем до інспекції поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №100176, у якому платник самостійно зменшив суму від'ємного значення з податку на додану вартість на 52 893,00 грн., чим збільшив податкові зобов'язання з цього податку.
Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя у період з 22.11.2010 по 17.12.2010 проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 за період з 01.01.2008 по 30.09.2010. За результатами перевірки складений акт перевірки № 96/17-227/2/2541816033/15407 від 20.12.2010. У акті перевірки зафіксоване порушення відповідачем вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, який діяв на момент проведення перевірки та визначення платнику податкових зобов'язань, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у перевіряємому періоді на суму 31 679,00 грн.
Згідно з абзацем ”б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000 р., який також діяв на момент проведення перевірки, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Також перевіркою встановлений факт несвоєчасної сплати відповідачем суми самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість, із затримкою сплати від 10 до 31 календарних дні, що є порушенням підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-ІІІ.
Відповідно до пп..17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
За результатами перевірки відповідно до пункту „б” підпункту 4.2.2 статті 4 та підпунктів 17.1.3, 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок|лад| погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами|фундаціями|»позивачем стосовно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення |розв'язання,вирішення,розв'язу№ 0009610172/0 від 20.12.2010 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 47 518,50 грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції -15 839,50 грн. (31679,00 грн. х 50%), та за несвоєчасну сплату суми податкового зобов'язання податкові повідомлення-рішення: №0009600172/0 від 20.12.2010 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 7 717,05 грн. (10% за затримку до 30 днів); №0009590172/0 від 20.12.2010 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 2,41 грн. (20% за затримку більше 31 дня).
Вказані податкові повідомлення-рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| отримані особисто відповідачем 20.12.2011, про що свідчить підпис на корінцях податкових повідомлень-рішень.
Доказів оскарження таких рішень у апеляційному або судовому порядку у матеріалах справи не міститься.
Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя 28.03.2011 проведено перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість від 06.12.2010, яким відповідач збільшив суму податкового зобов'язання за жовтень 2010 року на 52 893,00 грн. За результатами перевірки складений акт перевірки №2679/с/171/2541816033/289 від 28.03.2011. У акті перевірки зафіксовано факт несвоєчасної сплати відповідачем суми самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість, із затримкою сплати на 24 та на 56 календарних дні, що є порушенням підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , який діяв на момент вчинення порушення (несвоєчасної сплати).
За результатами перевірки позивачем стосовно відповідача прийняті податкові повідомлення -рішення: |розв'язання,вирішення,розв'язу№ 0002880171/0 від 28.03.2011 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 170,30 грн. (10% за затримку до 30 днів); №0002890131/0 від 28.03.2011 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 600,00 грн. (20% за затримку більше 31 дня).
Податкові повідомлення-рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| отримані особисто відповідачем 28.03.2011, про що свідчить підпис на корінцях податкових повідомлень-рішень.
Доказів оскарження таких рішень у апеляційному або судовому порядку у матеріалах справи не міститься.
10.12.2010 відповідач подав до інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість №101105, якою визначив собі суму штрафних санкцій у розмірі 333,00 грн.
18.01.2011 відповідач подав до інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість №115507, якою визначив собі суму податкових зобов'язань у розмірі 2 601,00 грн.
18.02.2011 відповідач подав до інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість №5805, якою визначив собі суму податкових зобов'язань у розмірі 3 045,00 грн.
20.03.2011 відповідач подав до інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість №25978, якою визначив собі суму податкових зобов'язань у розмірі 2 768,00 грн.
20.04.2011 відповідач подав до інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість №42418, якою визначив собі суму податкових зобов'язань у розмірі 767,00 грн.
20.05.2011 відповідач подав до інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість №52771, якою визначив собі суму податкових зобов'язань у розмірі 721,00 грн.
17.06.2011 відповідач подав до інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість № 55246, якою визначив собі суму податкових зобов'язань у розмірі 4 568,00 грн.
Узгоджені суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у встановлені строки платником сплачені не були, у зв'язку з чим у нього станом на 12.07.2011 виникла заборгованість перед бюджетом у розмірі 113 167,86 грн. (з урахуванням існуючої станом на 06.12.2010 переплати у розмірі 5 885,86 грн., часткової добровільної сплати у розмірі 1 000,00 грн. 30.12.2010 та нарахованої пені 6,12 грн., часткового погашення 30.12.2010 шляхом збільшення суми від'ємного значення на 703,00 грн. та нарахованої пені 4,30 грн., сплати у розмірі 3 000,00 грн. 31.01.2011 та нарахованої пені 42,04 грн.).
Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закон України «Про порядок|лад| погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами|фундаціями|»| на адресу відповідача направлено|спрямована| першу податкову вимогу №1/2077 від 10.12.2010 з|із| пропозицією|реченням| погасити наявну заборгованість перед бюджетом у розмірі 50 839,12 грн., яка отримана платником особисто 17.12.2010, про що свідчить підпис на картці поштового повідомлення.
З урахуванням вимог статті 59 Податкового кодексу України складання та надіслання платнику другої податкової вимоги платнику не передбачено.
Як зазначив позивач, у добровільному порядку|ладі| суми нарахованого податкового зобов'язання не погашаються|загашаються,гасяться| і заходів з погашення заборгованості відповідач не робить. Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати самостійно визначених та нарахованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість становить 113 167,86 грн.
Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(що діяв до 01.01.2011), підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України державні податкові інспекції в районах, в містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови, зокрема про стягнення коштів з платника, який має податковий борг.
Згідно підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З огляду на викладене суд визнає позовні вимоги про стягнення заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо шляху стягнення із відповідача суми заборгованості перед бюджетом, суд вважає за необхідним зазначити наступне.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Положення стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України. Рішення органу державної податкової служби про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки приймається за формою згідно з додатком 1.
Таким чином погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків є можливим виключно у разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків, саме за рішенням податкового органу на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Позивач доказів недостатності коштів, які перебувають у власності відповідача, для погашення заборгованості суду не надав, з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків до суду не звертався.
Окрім того, суд не може підміняти орган державної влади до компетенції якого віднесено здійснення заходів щодо погашення податкового боргу саме шляхом прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу та відповідно продаж майна платника податків, якім є позивач.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
За таких обставин, належним способом захисту прав позивача є саме стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 113 167,86 грн.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, якого звільнено від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Постанова складена у повному обсязі 07.09.2011.
Керуючись статями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р 26055733187051, 26005733187023, 26005733187001 у Севастопольській філії ПАТ КБ «Приватбанк», м. Севастополь, МФО 324935, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання судового рішення) на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя отримувач -Державний бюджет Ленінського району м. Севастополя, р/р 31112029700007, банк отримувача -Головне управління Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, код платежу 14010100) заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 113 167,86 грн. (сто тринадцять тисяч сто шістдесят сім грн. 86 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, з надсиланням копії скарги до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Т.М. Дудкіна