ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
10 листопада 2011 року 15:30 № 2а-12864/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомКиївського міського центру зайнятості
до ОСОБА_1,
простягнення коштів у розмірі 4 579,34 грн.,
Київський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 4 579,34 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 за наявності факту перебування у період з 27.11.2010 по 10.03.2011 у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Імідж», не повернуто кошти, безпідставно отримані як допомога по безробіттю у період з 28.12.2010 по 23.05.2011 у розмірі 4 579,34 грн.
Відповідач про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, разом з тим, поштова кореспонденція суду повернулася із відміткою поштового органу «за закінченням терміну зберігання». Із врахуванням приписів статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач вважається належним чином повідомленим про судові засідання.
Судове засідання 03.10.2011 відкладалося у зв'язку з неявкою відповідача. В судове засідання 10.11.2011 відповідач повторно не з'явився.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду адміністративної справи №2а-12864/11/2670 у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2010 в Деснянському районному центрі зайнятості зареєстрований як такий, що шукає роботу, ОСОБА_1, дата народження - 31.03.1988, ідентифікаційний код -НОМЕР_1, персональна картка №026202107091094912.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»згідно з наказом Деснянського районного центру зайнятості від 14.09.2010 №12694 ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі.
На підставі рішення Деснянського районного центру зайнятості від 26.05.2011 №428 щодо проведення перевірки достовірності документів, які є підставою для надання статусу безробітного громадянину ОСОБА_1, Печерським районним центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття», за результатами якого складено акт від 22.06.2011 №380.
Актом розслідування від 22.06.2011 №380 встановлено факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Імідж»з 27.11.2010 (наказ про прийняття на роботу від 27.11.2010 №NL 01-06) по 10.03.2011 (наказ про звільнення від 10.03.2011 №NL 01-14, причина звільнення - за власним бажанням, стаття 38 Кодексу законів про працю України).
Відповідачу надіслано повідомлення від 30.06.2011 №22-2467 про необхідність відшкодування незаконно отриманих коштів в сумі 4579,34 грн. Разом з тим, поштова кореспонденція центру зайнятості повернулася із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Згідно з частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до підпункту «б»пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.
Відповідно до пункту 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до абзацу першого пункту 6.14 розділу 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 під час виплату йому матеріального забезпечення на випадок безробіття у період з 28.12.2010 по 23.05.2011 перебував у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Імідж», період роботи -27.11.2010 по 10.03.2011.
З урахуванням викладеного, суд на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»дійшов висновку про безпідставність отримання ОСОБА_1 матеріального забезпечення на випадок безробіття у зв'язку з працевлаштуванням безробітного.
Довідкою Деснянського районного центру зайнятості в місті Києві від 30.06.2011 №2480 підтверджується розмір отриманого матеріального забезпечення у заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до абзацу другому пункту 6.14 розділу 6 зазначеного Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
З огляду на викладене а також те, що позивач повністю підтвердив свої доводи наданими суду доказами, а відповідач не скористався своїм правом на обґрунтування своєї позиції і не спростував цих доводів, суд знаходить підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (02232, АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 47-Б) кошти у сумі 4 579,34 грн. (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 34 копійки).
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.