ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
01 грудня 2011 року 14:32 № 2а-15171/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,
при секретарі судового засіданні Безсчасній Я.С.,
за участю представників:
позивача -ОСОБА_2 (довіреність від 10.05.2011р. № Д07/2011/05/10-2),
відповідача -ОСОБА_3 (довіреність від 28.10.2011р. № 2300/9/10-028),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
доСпеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 16 травня 2011 року № 0000314110/0, від 05 серпня 2011 року № НОМЕР_1, -
ПАТ «Київенерго»заявлені позовні вимоги до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 16 травня 2011 року № 0000314110/0, від 05 серпня 2011 року № НОМЕР_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач не відноситься до платників збору за право використання символіки м. Києва, а тому донарахування спірними податковими повідомленнями -рішеннями грошового зобов'язання з вказаного збору є протиправним.
Відповідач проти позову заперечив, надав письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що позивач використовує в своїй назві символіку м. Києва (назву «Київ»), яку він використовує у власній господарській діяльності, а тому він є платником збору за право використання символіки м. Києва та мав у період, що був предметом перевірки, подавати розрахунки з цього збору, що свідчити про правомірність донарахування спірними податковими повідомленнями -рішеннями грошового зобов'язання зі збору за право використання символіки м. Києва.
В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судових засіданнях заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було проведено виїзну планову перевірку АЕК «Київенерго»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки № 186/41-10/00131305 від 21.04.2011 року.
В ході перевірки було встановлено, що АЕК «Київенерго»використовує у власній назві символіку м. Києва, а саме: назва «Київ»в господарських цілях шляхом здійснення діяльності у сфері надання послуг з постачання природного газу населенню, бюджетним організаціям, промисловості, а тому підприємство є платником збору за право на використання символіки м. Києва.
Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) АЕК «Київенерго»згідно регістрів бухгалтерського обліку по класу № 7 «Доходи»за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року становить 4 357 236 653, 67 грн., в результаті чого занижено податкові зобов'язання зі збору за право використання символіки м. Києва на загальну суму 4 357 237, 00 грн., в тому числі за ІV квартал 2007 року -у сумі 1 125 348, 00 грн., за І квартал 2008 року - у сумі 1 163 438, 00 грн., за ІІ квартал 2008 року -у сумі 496 940, 00 грн., ІІІ квартал 2008 року -у сумі 497 416, 00 грн., за ІV квартал 2008 року -у сумі 1 074 095, 00 грн.
Крім того, за перевіряємий період АЕК «Київенерго»розрахунки збору за право на використання місцевої символіки м. Києва до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП не надавало і збір за використання символіки міста Києва не сплачувало, чим порушило ст. 12, ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93, «Про місцеві податки і збори»та підпункт 4.1, розділу ІV і пунктів 6.2, 6.3 розділу VІ Положення про збір про право використання символіки м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 лютого 1994 року № 7 «Про ведення збору за право на використання символіки м. Києва»(із змінами та доповненнями).
На підставі викладеного в акті перевірки зроблено висновок про порушення АЕК «Київенерго»Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори», рішення Київської міської ради народних депутатів від 15 лютого 1994 року № 7 «Про введення збору за право використання символіки м. Києва»(із внесеними змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкові зобов'язання зі збору за право використання символіки м. Києва на загальну суму 4 357 237, 00 грн., в тому числі за ІV квартал 2007 року -у сумі 1 125 348, 00 грн., за І квартал 2008 року - у сумі 1 163 438, 00 грн., за ІІ квартал 2008 року -у сумі 496 940, 00 грн., ІІІ квартал 2008 року -у сумі 497 416, 00 грн., за ІV квартал 2008 року -у сумі 1 074 095, 00 грн.
На підставі вказаного Акту перевірки СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП прийняло податкове повідомлення -рішення від 16 травня 2011 року № 0000314110/0, яким за порушення ст. 12, 19 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993р. № 56-93 «Про місцеві податки і збори», п. 1.2 розділу І та п. 6.2, 6.3 розділу VІ Положення про збір за право на використання місцевої символіки м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради народних депутатів від 15.02.94р. № 7 «Про введення збору за право на використання символіки м. Києва»(із змінами та доповненнями) та згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ, пунктом 120.1 ст. 120 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України збільшено АЕК «Київенерго»суму грошового зобов'язання за платежем «збір за право на використання місцевої символіки»у розмірі 2 586 074, 00 грн., в тому числі 2 068 451, 00 грн. -основний платіж та 517 623, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Вказане податкове повідомлення -рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку.
Рішенням про результати розгляду скарги від 25 липня 2011 року № 7642/10/25-214 ДПА у м. Києві залишила без змін податкове повідомлення -рішення від 16 травня 2011 року № 0000314110/0 та збільшила на 2 288 786, 00 грн. (за ІV квартал 2007 року та за І квартал 2008 року) суму основного платежу та на 572 536, 50 грн. суму штрафних санкцій, визначених в податковому повідомленні -рішення від 16 травня 2011 року № 0000314110/0.
Зазначене рішення мотивовано тим, що відповідно до підпункту 102.2.1 п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України грошове зобов'язання може бути донараховано платнику податків без дотримання строку давності у випадку, коли донарахування грошового зобов'язання було пов'язано з неподачею декларацією, а тому донарахуванню ПАТ «Київенерго»підлягає сума грошового зобов'язання за право використання символіки м. Києва за ІV квартал 2007 року та за І квартал 2008 року.
Рішенням про результати розгляду повторної скарг ДПС України від 06 жовтня 2011 року № 3075/6/10-2215 залишила без змін податкове повідомлення -рішення від 16 травня 2011 року № 0000314110/0 з урахуванням рішення ДПА у м. Києві від 27 липня 2011 року № 14581/25-16/308, прийнятим за результатом розгляду скарги, а скаргу -без задоволення.
05 серпня 2011 року СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на підставі зазначеного акта перевірки та Рішення про результати розгляду скарги від 25 липня 2011 року № 7642/10/25-214 ДПА у м. Києві прийняла податкове повідомлення -рішення № 0000834110/0, яким за порушення ст. 12, 19 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993р. № 56-93 «Про місцеві податки і збори», п. 1.2 розділу І та п. 6.2, 6.3 розділу VІ Положення про збір за право на використання місцевої символіки м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради народних депутатів від 15.02.94р. № 7 «Про введення збору за право на використання символіки м. Києва» (із змінами та доповненнями) та згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ, пунктом 120.1 ст. 120 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України збільшено АЕК «Київенерго» суму грошового зобов'язання за платежем «збір за право на використання місцевої символіки»у розмірі 2 861 322, 50 грн., в тому числі 2 288 786, 00 грн. -основний платіж та 572 536, 50 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 15 Закону України від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування»(із змінами та доповненнями, був чинним у періоді, що перевірявся) до місцевих зборів (обов'язкових платежів) належить збір за право використання місцевої символіки.
Частиною 3 ст. 15 зазначеного Закону передбачено, що місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.
Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори»(був чинним у періоді, що перевірявся) визначені види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення.
Згідно ст. 12 вказаного Декрету збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою.
Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.
Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб - 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, - п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписами ст. 18 Декрету визначено, що органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.
Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.
Рішенням Київської міської ради народних депутатів від 15.02.1994 року № 7 «Про введення збору за право на використання символіки м. Києва»(із змінами та доповненнями) (в редакції рішення Київської міської ради від 9 березня 2006 року № 149/3240 (були чинними у періоді, що перевірявся) затверджено Положення про збір за право на використання символіки м. Києва (далі -Положення).
Згідно з п 1.1 розділу І Положення збір за право на використання символіки м. Києва встановлений згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 № 56-93 «Про місцеві податки і збори»та Закону України від 18.02.2003р. № 1271-IV «Про систему оподаткування»для компенсації частини витрат бюджету м. Києва на охорону і реставрацію пам'яток історії, культури та історичного середовища м. Києва.
Згідно з п. 1.2 розділу І Положення до місцевої символіки відносяться назви і зображення об'єктів та історичних пам'яток міста згідно з затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.96 № 39 Переліком назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку (далі - Перелік). Це: герб м. Києва; прапор м. Києва; назви (похідні від назв) історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються в найменуваннях підприємств або окремих видах продукції; зображення об'єктів історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються при виготовленні друкованої (за виключенням бланків ділових паперів), сувенірної, рекламної продукції тощо.
Використання символіки м. Києва (в назвах підприємств, товарних знаках, при виготовленні продукції, наданні послуг, здійсненні робіт) з комерційною метою дозволяється тільки при наявності дозволу, наданого Головним управлінням культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (п. 1.3 розділу І Положення).
В силу пунктів 2.1 та 2.2 розділу ІІ Положення об'єктом оподаткування збором для юридичних і фізичних осіб є виготовлена продукція (виконані роботи, надані послуги) з використанням символіки м. Києва з комерційною метою.
Розрахунковою базою оподаткування збором юридичних осіб є:
- загальна вартість виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) підприємств, організацій, установ, у власних назвах або товарних знаках яких використовується символіка міста у комерційних цілях;
- вартість окремих видів продукції (робіт, послуг), при виготовленні (виконанні, наданні) яких використовується символіка м. Києва;
- загальна сума доходів банку.
Розділом ІІІ Положення визначені платники збору, якими є юридичні особи, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, філії та інші відокремлені підрозділи підприємств і організацій, які здійснюють діяльність на території м. Києва, а також окремі громадяни, які у встановленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва з комерційною метою, крім підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують в найменуваннях слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження.
Пунктом 6.2 розділу VI Положення підприємства (юридичні особи) розрахунок сплати збору за право на використання символіки м. Києва подають Державній податковій інспекції за місцем реєстрації платника не пізніше сорока календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, за формою згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2003 № 622 «Про затвердження форми податкового розрахунку збору за право на використання місцевої символіки».
Згідно з розділом VIІ Положення збір за право на використання символіки м. Києва, внесений за рахунок коштів юридичних осіб, відноситься до собівартості продукції (робіт, послуг).
Відповідно до Переліку назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичним особам і громадянам у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку (Додаток до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 березня 1995 року № 72 (в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15 січня 1996 року № 39) до місцевої символіки віднесено назву Київ.
За змістом викладених норм платниками збору за право на використання символіки м. Києва визнається, зокрема юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність на території м. Києва та в рамках цієї діяльності при виробленні продукції (виконанні робіт, наданні послуг) використовує символіку м. Києва з комерційною метою, крім використання в найменуванні слова Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження.
Законодавство не містить визначення поняття «комерційна мета», водночас за змістом ч. 2 ст. 3 та ст. 42 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом (комерційна господарська діяльність).
Отже, комерційною метою може визнаватись мета на одержання прибутку.
В акті перевірки міститься посилання на те, що АЕК «Київенерго» використовує у власній назві символіку м. Києва, а саме: назва «Київ»в господарських цілях шляхом здійснення діяльності у сфері надання послуг з постачання природного газу населенню, бюджетним організаціям, промисловості, а тому підприємство є платником збору за право на використання символіки м. Києва.
Доводів та доказів на підтвердження того, що назва «Київ»в найменуванні позивача використовується саме з метою одержання прибутку при здійсненні господарської діяльності (зокрема надання послуг з постачання природного газу) податковим органом не наведено та не надано.
Крім того, в ході судового розгляду було встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(до перейменування у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства»від 17 вересня 2008 року № 514-VI від 17 вересня 2008 року -Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго») було зареєстровано 28 вересня 1995 року.
Відповідно до Статуту ПАТ «Київенерго»(нова редакція), затвердженого 05 квітня 2011 року Загальними зборами акціонерів АЕК «Київенерго»(Протокол Загальних зборів акціонерів АЕК «Київенерго»№ 1/2011 від 05 квітня 2011 року) та зареєстрованого в Печерській районній в м. Києві державній адміністрації 13 квітня 2011 року (далі -Статут), на момент створення ПАТ «Київенерго»його засновником була держава в особі Міністерства енергетики України.
АЕК «Київенерго»заснована відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31 серпня 1995 року № 177 шляхом перетворення виробничого енергетичного об'єднання «Київенерго»в акціонерну компанію згідно з Указом Президента України від 04 квітня 1995 року № 282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України».
АЕК «Київенерго»є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»і виробничого енергетичного об'єднання «Київенерго»стосовно майна, прав та зобов'язань відособлених підрозділів та управління об'єднання, які розташовані в місті Києві та на базі яких вона створена, відповідно до актів приймання -передачі, затверджених Міненерго України 26.06.1995р.
В силу п. 1.4 Статуту місцезнаходженням товариства є м. Київ.
Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 04 квітня 1995 року № 282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України»з метою прискорення структурної перебудови в електроенергетичному комплексі України та підвищення ефективності його функціонування в ринкових умовах постановлено Міністерству енергетики і електрифікації України відповідно до намічених заходів щодо ринкових перетворень у галузі електроенергетики створити до 1 липня 1995 року, зокрема державні акціонерні енергопостачальні компанії згідно з переліком (додаток № 2).
Згідно з Додатку № 2 до вказаного Указу Президента до Переліку регіональних, обласних і міських енергопостачальних державних акціонерних компаній відносились, зокрема «Вінницяобленерго»м. Вінниця, «Дніпрообленерго»м. Дніпропетровськ, «Житомиробленерго»м. Житомир, «Запоріжжяобленерго»м. Запоріжжя, «Київобленерго»м. Київ, «Кіровоградобленерго»м. Кіровоград, «Львівобленерго»м. Львів, «Миколаївобленерго»м. Миколаїв, «Одесаобленерго» м. Одеса.
Аналіз вказаного переліку дає підстави для висновку про те, що відповідні державні акціонерні компанії при створенні мали в своїй назві назву відповідної адміністративної -територіальної одиниці, де вони знаходились.
Відповідно до п. 1.2 Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 09 червня 2004 року № 65, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 червня 2004 року за № 792/9391, назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію щодо мети діяльності, виду, способу утворення, залежності юридичної особи та інших відомостей згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм суб'єктів господарювання, установлених Цивільним та Господарським кодексами України та законами України.
Отже, назва юридичної особи може містити іншу інформацію, не визначену в п. 1.2 зазначених Вимог, яка не суперечать вимогам законодавства.
Назва «Київ»в найменуванні позивача вказувала на його місцезнаходження (юридичної особи та його відокремлених підрозділів) при заснуванні АЕК «Київенерго»31 серпня 1995 року шляхом перетворення виробничого енергетичного об'єднання «Київенерго»та з того часу не змінювалась.
Згідно з Довідки АБ № 150424 від 14 квітня 2011 року з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України до видів діяльності АЕК «Київенерго»за КВЕД відноситься: 40.11.0 Виробництво електроенергії, 40.13.0 Розподілення та постачання електроенергії, 40.30.0 Постачання пари та гарячої води, 45.21.1 Будівництво будівель, 60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту, 74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про природні монополії»від 20.04.2000 року № 1682-ІІІ природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги) (далі - товари).
Суб'єкт природної монополії - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності (монопольне утворення), який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.
Частиною другою ст. 5 вказаного Закону передбачено, що перелік суб'єктів природних монополій складається та ведеться Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень.
Згідно з Переліком суб'єктів природних монополій м. Києва (який розміщений на офіційному сайті Антимонопольного комітету України - www.amc.gov.ua/) позивача визнано таким, що займає монопольне становище в товарній групі «передача та розподіл електричної енергії місцевими (локальними) електромережами»та «централізоване постачання теплової енергії».
Отже, назва «Київ»не може надавати позивачу при виробленні продукції (виконанні робіт, наданні послуг) певні переваги з урахуванням його природного монопольного становища в двох товарних групах, які відноситься до його видів діяльності.
Згідно листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 30 травня 2011 року № 03/17-1346 енергопостачальні компанії України, засновником яких є Міністерство енергетики та електрифікації України, мають у своїй назві назву відповідної адміністративно-територіальної одиниці, то у назві ПАТ «Київенерго»слово Київ використовується для визначення місцезнаходження.
З огляду на викладені обставини та норми законодавства, суд дійшов висновку про те, що позивач не є платником збору за право на використання символіки м. Києва незалежно від того, що Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 925/925 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.02.94 № 7 «Про ведення збору за право використання символіки м. Києва»АЕК «Київенерго»було віднесено до юридичних осіб, які звільняються від сплати збору, з урахуванням того, що слово «Київ»містилось в назві позивача до введення відповідного збору за право на використання символіки м. Києва.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків від 16 травня 2011 року № 0000314110/0, від 05 серпня 2011 року № 0000834110.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
СуддяО.В. Дегтярьова