ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
14 листопада 2011 року 16:00 № 2а-10963/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЛК -Транс»
доГоловного управління контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
Комунального підприємства «Київблагоустрій»виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання незаконним припису,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК - Транс»(далі по тексту -позивач, ТОВ «ЛК - Транс») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту -відповідач 1, Головне управління), Комунального підприємства «Київблагоустрій»виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту -відповідач 2, КП «Київблагоустрій») про визнання незаконним припису від 29.06.2011р. № 1109835.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 серпня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 19 вересня 2011 року.
У судове засідання, призначене на 19 вересня 2011 року, жодна зі сторін не з'явилась, у зв'язку з чим суд відклав розгляд справи на 5 жовтня 2011 року.
У судове засідання, призначене на 5 жовтня 2011 року, з'явився представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим та враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 19 жовтня 2011 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги
Відповідачі відзиву на позов не надали, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судових засідань, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 19 жовтня 2011 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК - Транс»зареєстровано Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією 13.01.2011р. за адресою: м. Київ, вул. Єжена Потьє, 12 -А (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 794017).
29 червня 2011 року інспектором 1-ї категорії КП «Київблагоустрій»Пономарьовим Д.О. винесено припис від 29.06.2011р. № 1109835, яким встановлено порушення пункту 14.1.1 «Правил благоустрою міста Києва», затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008р. № 1051/1051.
Зазначеним приписом ТОВ «ЛК - Транс»запропоновано усунути порушення шляхом надання проектно - дозвільної документації на розміщення об'єкту зовнішньої реклами. В разі відсутності проектно - дозвільної документації позивач зобов'язаний демонтувати об'єкт зовнішньої реклами власними силами. В разі невиконання позивачем вимог припису, об'єкт зовнішньої реклами підлягає демонтажу в примусовому порядку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищезазначених вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Правила благоустрою міста Києва, затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, (далі по тексту -Правила від 25.12.2008р. № 1051/1051) визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою м. Києва і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини (тут і далі Правила від 25.12.2008р. № 1051/1051 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 14.1.1. пункту 14.1. розділу XІV Правил від 25.12.2008р. № 1051/1051, який визначає правила розміщення та утримання зовнішньої реклами в м. Києві, розміщення та утримання зовнішньої реклами в м. Києві повинно відповідати вимогам Закону України «Про рекламу», Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, а також діючому Порядку, що затверджується розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Рекламні засоби розміщуються у відповідності до дозволу, який видається на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та проекту благоустрою території (схеми), затвердженому виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).
Розміщення зовнішньої реклами, опор освітлення, контактних ліній міського транспорту обов'язково погоджувати з власниками інженерних мереж.
Єдиною підставою для виконання робіт, пов'язаних з встановленням рекламних засобів, є дозвіл (ордер) на тимчасове порушення благоустрою території у зв'язку з виконанням відповідних робіт Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва, виданий на основі дозволу Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Рекламні засоби, які встановлені самовільно або з порушенням вимог дозвільної документації, демонтуються Головним управлінням з питань реклами та Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), власниками (балансоутримувачами), а щодо засобів, встановлених на об'єктах дорожнього господарства, за участю комунального підприємства «Київдорсервіс»або Державтоінспекції (підпункт 14.1.2. пункту 14.1. розділу XІV Правил від 25.12.2008р. № 1051/1051).
Згідно з підпунктом 20.1.1. пункту 20.1. розділу XX Правил від 25.12.2008р. № 1051/1051 за порушення у сфері благоустрою особи, винні у порушенні вимог цих Правил, притягуються до відповідальності.
Підпунктом 20.2.1. пункту 20.2. розділу XX Правил від 25.12.2008р. № 1051/1051 встановлено, що якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою.
У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.
Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.
У разі відмови особи отримати припис в графі «Припис одержав» робиться про це запис.
Визначення поняття реклами, її видів та критеріїв для її ідентифікації наведено в Законі України «Про рекламу»від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР (далі по тексту -Закон України від 03.07.1996р. № 270/96-ВР), який визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; чи товару.
Частиною 1 статті 16 Закону України від 03.07.1996р. № 270/96-ВР передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Так, правові відносини між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та фізичними і юридичними особами, незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, що виникають у процесі розміщення об'єктів зовнішньої реклами на території м. Києва, порядок надання дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами регулюється Порядком розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 2 грудня 2002 року № 2159 та зареєстрованим в Київському міському управління юстиції 19 грудня 2002 року за № 92/475 (далі по тексту -Порядок від 02.12.2002р. № 2159)
Відповідно до пункту 1.4 Порядку від 02.12.2002р. № 2159, дія цього Порядку поширюється на всю територію міста Києва, включаючи розташування ОЗР на будинках (будівлях) і спорудах (у тому числі на наземних спорудах метрополітену, на об'єктах залізничних вокзалів, аеропорту, автовокзалів, річкових вокзалів, на спорудах спеціального призначення), просто неба, на міських вулицях (дорогах), площах тощо, у зелених зонах, на елементах вуличного обладнання, будівлях та інших об'єктах (місцях розташування ОЗР) незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування.
Так, згідно з пунктом 1.2 Порядку № 2159 від 02.12.2002р., зовнішня реклама - будь-яка реклама, що розміщується на тимчасових і стаціонарних спеціальних конструкціях: установках, щитах, екранах тощо, розташованих просто неба, на фасадах будинків та споруд; елементах вуличного обладнання та будівлях, опорах вуличного освітлення та зупинок транспорту загального користування; рекламні акції з використанням зовнішнього міського середовища; об'єкт зовнішньої реклами (далі - ОЗР) - рекламоносій та (або) спеціальна рекламна конструкція для його розміщення; рекламні акції з використанням зовнішнього міського середовища.
В свою чергу Порядком № 2159 від 02.12.2002р. визначено поняття інформаційної вивіски, а саме інформаційна вивіска - інформація (вивіска) про особу на фасаді біля входу (в'їзду) або про її продукцію у вітрині споруди, де ця особа займає приміщення. При цьому під вивіскою розуміється елемент оформлення фасаду, що містить інформацію про зареєстроване найменування особи, включаючи герби, емблеми, знаки для товарів та послуг. До інформації про особу належить також розміщена на спеціальних табличках інформація про роботу підприємства, у тому числі час роботи, повне юридичне найменування підприємства, а також профіль діяльності, якщо це не випливає з назви (далі - інформаційна табличка).
Вказане положення Порядку № 2159 від 02.12.2002р. кореспондується з приписами частини 6 статті 9 Закону України від 03.07.1996р. № 270/96-ВР, відповідно до якої вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 14, розташований продуктовий магазин позивача, над входом якого розміщена інформація - «продуктовий маркет ЛОТОК на Петра Запорожця».
Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України «Про рекламу»від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР, розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
З наданого позивачем фото судом встановлено, що розміщена позивачем інформація за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 14 містить інформацію про належні позивачу знаки для товарів та послуг, вид (профіль) діяльності магазину та загальні відомості про особу та її продукцію.
Окрім цього, суд звертає увагу, що інформація - «продуктовий маркет ЛОТОК на Петра Запорожця»не містить жодних рекламних закликів, які б формували або підтримували обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо позивача або товару який він реалізує.
За таких підстав, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що вказана інформаційна вивіска не є об'єктом зовнішньої реклами в розумінні Закону України «Про рекламу»та Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві, а тому у відповідача були відсутні, визначені чинним законодавством підстави для прийняття оскаржуваного припису, оскільки останнім не було допущено порушення вимог підпункту 14.1.1. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, що можуть спричинити порушення благоустрою.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачі суду не надали.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 червня 2011 року № 1109835.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК -Транс»державне мито в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя А.І. Савченко