ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Іменем України
м. Київ
09 березня 2011 року 18:06 год. № 2а-13599/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,
при секретарі судового засідання Тимкович І.О.,
за участю представників: позивача - Дейнеги М.А., відповідача - Оксененко К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-литовське підприємство "Нафта-Україна" ЛТД (далі - ТОВ СП "Нафта-Україна" ЛТД) до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень,
У вересні 2010 року ТОВ СП "Нафта-Україна" ЛТД звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 7 грудня 2010 року (т.1, а.с. 244, 245), просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 19 липня 2010 року №№ 0000332302/0, 0000352302/0, від 21 вересня 2010 року №№ 0000332302/1, 0000352302/1, якими визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на прибуток підприємств та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ).
Позов обґрунтований відсутністю порушень вимог Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334/94) та Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97) при формуванні валових витрат та податкового кредиту із сум, сплачених постачальнику сої - Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Центр "Тектосат" (далі - ТОВ "ТЦ "Тектосат"), дійсністю укладеного з останнім правочину, наявністю відпо-відних підтверджуючих документів.
Відповідач заперечив проти позову (т. 1, а.с. 158-166), посилаючись на результати податкової перевірки позивача та зазначивши про нікчемність правочину, укладеного між позивачем і ТОВ "ТЦ "Тектосат", відсутністю належним чином складених первинних документів, які б підтверджували правомірність віднесення сум, сплачених вказаному контрагенту, до валових витрат та податкового кредиту.
Під час розгляду справи представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаю-чись на обставини, зазначені у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.
Представник відповідача позов не визнала, посилаючись результати перевірки.
З метою встановлення обставин справи, судом допитано свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
ОСОБА_3 (директор ТОВ СП "Нафта-Україна" ЛТД) та ОСОБА_4 (комерційний директор ТОВ СП "Нафта-Україна" ЛТД) засвідчили, що укладаючи угоду із ТОВ "ТЦ "Тек-тосат" на поставку сої, окремий письмовий договір не укладався; необхідні для укладення угоди реєстраційні документи ТОВ "ТЦ "Тектосат", що підтверджують його господарську компетенцію, надсилалися позивачу факсом; окремо повноваження осіб, які від імені ТОВ "ТЦ "Тектосат" підписували первинні і розрахункові документи, позивачем не перевірялися; з ОСОБА_5 не зустрічалися.
ОСОБА_5 (особа, чиї підписи від імені ТОВ "ТЦ "Тектосат" містяться на первин-них документах, та яка значиться керівником і головним бухгалтером ТОВ "ТЦ "Тектосат") засвідчив, що за винагороду від сторонніх осіб прийняв участь в державній реєстрації ТОВ "ТЦ "Тектосат", водночас в керівництві, управлінні чи в здійсненні обліку (бухгалтерського, фінансового, податкового тощо) на ТОВ "ТЦ "Тектосат" ніколи не приймав та не приймає участі. Про існування і діяльність ТОВ СП "Нафта-Україна" ЛТД не знав, жодних взаємовідносин з останнім не мав, первинних чи інших розрахункових документів від імені ТОВ "ТЦ "Тектосат" не складав, не підписував та нікого не уповноважував на це. Заперечив щодо підписання наявних у справі копій первинних і розрахункових документів між ТОВ СП "Нафта-Україна" ЛТД та ТОВ "ТЦ "Тектосат".
Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що з 25 травня по 29 червня 2010 року ДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ СП "Нафта-Україна" ЛТД (ідентифікаційний код 19367826) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 1 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року, про що складено Акт від 6 липня 2010 року № 2431/23-222-19367826 (т. 1, а.с. 11-47, 193-229).
Згідно із Актом перевірки ТОВ СП "Нафта-Україна" ЛТД на підставі рахунку-фактури від 1 лютого 2010 року № 1, видаткової накладної від 1 лютого 2010 року № С-001 і податко-вої накладної від 1 лютого 2010 року № 1 на суми 144053,00 грн. (у т.ч. 24009,00 грн. ПДВ), рахунку-фактури від 2 лютого 2010 року № 2, видаткової накладної від 2 лютого 2010 року № С-002 і податкової накладної від 2 лютого 2010 року № 2 на суми 164513,00 грн. (у т.ч. 27419,00 грн. ПДВ) отримано від ТОВ "ТЦ "Тектосат" (ідентифікаційний код 36703281) то-вару на загальну вартість 308566,00 грн. (у т.ч. 51427,00 грн. ПДВ), оплата за який здійснена платіжними дорученнями від 1, 3, 9 лютого 2010 року №№ 203, 234, 277, 278.
Згідно із пп. 1) пп. 3.1.2 та пп. 1) пп. 3.2.2 Акта ТОВ СП "Нафта-Україна" ЛТД безпідставно віднесено до складу валових витрат в І кварталі 2010 року в сумі 257138,00 грн. витрати за одержання товару від ТОВ "ТЦ "Тектосат", а сплачені останньому суми ПДВ у розмірі 51428,00 грн. - до податкового кредиту лютого 2010 року (бюджетного відшкоду-вання у березні 2010 року), оскільки первинні документи, були складені і підписані від імені ТОВ "ТЦ "Тектосат" невідомими особами, а тому не підтверджують право на віднесення сум до валових витрат і податкового кредиту.
За висновками перевірки ТОВ СП "Нафта-Україна" ЛТД порушено пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94 та занижено у І кварталі 2010 року податок на прибуток на загальну суму 64285,00 грн., а також порушено пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 та завищено податковий кредит з ПДВ у лютому 2010 року і відповідно бюджетне відшкодування з ПДВ у березні 2010 року на загальну суму 51428,00 грн.
На підставі Акта від 6 липня 2010 року № 2431/23-222-19367826, згідно із пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181) та ст.111 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу" ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення від 19 липня 2010 року:
- № 0000332302/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 77142,00 грн. (у т.ч.: 64285,00 грн. - основний платіж, 12857,00 грн. -штрафні санкції) (т. 1, а.с. 56, 230);
- № 0000352302/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 51428,00 грн. (т. 1, а.с. 57, 230).
За результатами адміністративного оскарження (т. 1, а.с. 58-62) рішенням ДПІ від 20 вересня 2010 року № 26416/10/25-014 про результати розгляду первинної скарги (т. 1, а.с. 63-72) залишено без задоволення скаргу ТОВ СП "Нафта-Україна" ЛТД, а податкові пові-домлення-рішення - без змін. ДПІ прийнято відповідні наступні податкові повідомлення-рішення від 21 вересня 2010 року №№ 0000332302/1, 0000352302/1 (т 1, а.с. 246, 247).
Встановлені в ході податкової перевірки фактичні обставини фінансово-господарсь-ких відносин між ТОВ СП "Нафта-Україна" ЛТД і ТОВ "ТЦ "Тектосат" підтверджується поя-сненнями представників сторін, свідченнями свідків (ОСОБА_3, ОСОБА_4) і матеріа-лами справи: копіями рахунків від 1, 2 лютого 2010 року №№ 1, 2, видаткових накладних від 1, 2 лютого 2010 року №№ С-001, С-002, податкових накладних від 1, 2 лютого 2010 року №№ 1, 2, платіжними дорученнями від 1, 3, 9 лютого 2010 року №№ 0000203, 0000234, 0000277, 0000278 (т. 1, а.с. 73-79а, 97, 98, 108-111).
Як вбачається, одержані позивачем податкові накладні від 1, 2 лютого 2010 року №№ 1, 2 містять особистий підпис особи, яка їх склала - ОСОБА_5 Аналогічні підписи містяться і на інших первинних документах, окрім рахунку від 1 лютого 2010 року № 1, який взагалі не містить підписів.
Водночас на підставі письмових пояснень ОСОБА_5, відібраних 22 травня 2010 року старшим оперуповноваженим Головного відділу податкової міліції ДПІ Гуляєвим Д.Ю. (т. 1, а.с. 192), та свідчень ОСОБА_5 під час судового розгляду справи, з урахуванням свідчень ОСОБА_3, ОСОБА_4, які наочно не бачили хто підписував від імені контр-агента первинні документи, судом встановлено, що первинні документи, на підставі яких позивачем віднесено зазначені раніше суми до валових витрат та податкового кредиту, від імені ТОВ "ТЦ "Тектосат" ОСОБА_5 не складалися і не підписувалися.
Спірні правовідносини стосуються правомірності визначення контролюючим органом податкового зобов'язання з податку на прибуток і зменшення суми бюджетного відшкоду-вання з ПДВ та пов'язані із правильністю формування валових витрат і податкового кредиту.
На момент виникнення спірних правовідносин спеціальними законами, якими врегульовано дані питання були Закон № 334/94 та Закон № 168/97.
Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94 валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94 встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіж-ними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена прави-лами ведення податкового обліку.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).
Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтер-ський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом об-ліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.
Згідно із ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Частиною 2 цієї статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних доку-ментів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, враховуючи встановлений судом факт, що наявні у справі рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні від імені ТОВ "ТЦ "Тектосат" ОСОБА_5 не складалися і не підписувалися, то зазначені документи не можуть вважатися належним чином складеними первинними документами, а отже не можуть бути відповідним належним підтвердженням правильності включення позивачем сум до валових витрат та податкового кредиту з ПДВ і не беруться судом до уваги.
З огляду на викладене суд, погоджуючись із висновком відповідача про відсутність у позивача належним чином складених первинних документів, які б підтверджували правомір-ність віднесення сум, сплачених ТОВ "ТЦ "Тектосат", до валових витрат та податкового кредиту, вважає донарахування контролюючим органом податкового зобов'язання з податку на прибуток (з урахуванням штрафних санкцій) та зменшення суми бюджетного відшкоду-вання з ПДВ у березні 2010 року таким, що відповідає вимогам закону.
Доводи і твердження позивача (його представника) не спростовують встановлені під час розгляду справи судом факти, і за таких обставин не можуть бути підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.
Виходячи з меж позовних вимог, враховуючи встановлені судом факти і викладені мо-тиви, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158-163 КАС, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-литовське підприємство "Нафта-Україна" ЛТД у задоволенні адміністративного позову.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.
Суддя Д.А. Костенко