Постанова від 10.10.2011 по справі 2а-8752/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10 жовтня 2011 року № 2а-8752/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Армс-Україна"

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про скасування рішення №0001422370 від 09.06.2011 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сафарі -Армс - Україна»(надалі -Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (надалі -Відповідач) про скасування податкового повідомлення -рішення №0001422370 від 09.06.2011 року.

Як вбачається з позовної заяви та додаткових письмових обґрунтувань власної правової позиції, Позивач заперечує правомірність висновків про відсутність підстав для віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у вартості послуг по пошуку споживачів охоронних послуг, які позивачем було сплачено контрагенту ПП «Апірус ХХІ». При цьому, позивач посилається на те, що в нього наявні всі документи, які передбачені чинним законодавством для віднесення сум до податкового кредиту.

Позивач зазначає, що висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень Позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту та визначенні податкового зобов'язання по податку на додану вартість, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами. За наведених обставин, представник Позивача просить суд скасувати спірні податкові повідомлення -рішення.

Як вбачається з наданих письмових заперечень, Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та, в свою чергу, зазначає, що позивачем було безпідставно з порушенням п. 198.3 ст. 198 ПКУ сформовано податковий кредит у сумі 28924,40 грн., що були сплачені контрагенту з податку на додану вартість, за угодою, яку відповідачем кваліфіковано як нікчемну.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівника Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сафарі-Армс-Україна» (код за ЄДРПОУ 33262660) з питань взаємовідносин з Приватним підприємством «Апірус ХХІ»(код за ЄДРПОУ 33766789) та дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період 01.01.2011р. по 31.01.2011р., за результатами якої складено Акт перевірки №134/23-70/33262660 від 19.05.2011р.

Згідно висновків Акту перевірки встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за січень 2011 р. суму 28 924,40 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 28 924,40 грн.

За наслідками перевірки Відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001422370 від 09.06.2011 року, згідно якого позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 28924,40 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 гривня.

Прийняття оскаржуваного податкового повідомлення -рішення мотивовано висновками акту перевірки згідно яких між ТОВ «Сафарі -Армс -Україна»(Замовник) та ПП «Апірус ХХІ»(Виконавець) укладений Договір №04/01-06 від 04.01.2011р. про надання послуг, а саме:

-п. 1.1 пошук для Замовника нових клієнтів охоронних послуг;

- п. 1.2 підготовка тендерних документацій для участі Замовника у закупівлях (торгах) на охоронні послуги

У відповідності до п.4.1. Договору за надання вищезазначених та виконаних у повному обсязі послуг, Виконавець отримує грошову винагороду, яка становить:

- 10% від річної суми договору Замовника з кожним новим клієнтом охоронних послуг;

- 1 % від ціни тендерної пропозиції Замовника за підготовку документів до участі в торгах;

- 10% від ціни тендерної пропозиції Замовника, у разі акцепта пропозиції Замовника на торгах.

Згідно п. 4.2 оплата за виконанні послуги виконується щомісячно не пізніше 45 днів після надання Виконавцем Замовнику фінансового звіту та підписами між обома сторонами Акту надання послуг за звітний місяць.

Згідно фінансового звіту, в січні 2011 року ПП «Апірус ХХІ»провелено роботу з пошуку потенційних споживачів охоронних послуг, в результаті чого ТОВ «Сафарі -Армс-Україна»укладено чотири договори на послуги фізичної охорони з новими користувачами (юридичними особами), а саме:

1. Договір на охорону об'єкта №0014Ф від 04.01.2011р. з ТОВ «Полтавські телекомунікаційні системи», строк дії договору до 31.12.2011р., сума договору 191951,04 грн.;

2. Договір на охорону об'єкта №0042Ф від 04.01.2011р. з ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ», строк дії договору 31.12.2011р., сума договору 23000 грн.

3. Договір на охорону об'єкта №0043Ф від 04.01.2011р. з ТОВ «черкаські телекомунікаційні системи», строк дії договору 31.12.2011р., сума договору 144014,40 грн.

4. Договір на надання охоронних послуг №0044Ф від 13.01.2011р. з ТОВ «Агрофірма «Подолівська», строк дії договору 31.12.2011р., сума договору 840960,00 грн.

В січні 2011 року на підставі Договору №04/01-06 від 04.01.2011р. про надання послуг ПП «Апірус ХХІ»займалось підготовкою комплекту тендерної документації для участі ТОВ «Сафарі -Армс Україна»у тендерах на закупівлю послуг охорони: КП «Компанія «Вода Донбасу», ціна тендерної пропозиції 17 354 640 грн.

Грошова винагорода за підготовку документів у випадку акцепта тендерної пропозиції складає 10%. За підготовку тендерної пропозиції для участі замовника в тендері -0,1% .

Тобто, загальний розмір грошової винагороди за виконану роботу (надані послуги) склав:

1) за пошук 4 нових клієнтів охоронних послуг:1 452 925,44 грн. х 10% =145 292,54 грн.;

2) за підготовку тендерної документації: 17 354 640,00 грн. х 1 % = 173 546,40 грн.

3) Разом: 145 292,54 + 173 546,40 = 318 838,94 грн., у тому числі ПДВ - 53 139,82 грн.

Перевіркою встановлено, ТОВ «Сафарі -Армс -Україна»31.01.2011р. підписано Акти здачі -прийняття робіт (надання послуг) з ПП «Апірус ХХІ»за №01310 на суму 318 838 грн., в т.ч. ПДВ 53139,82 грн.

Оплата за послуги згідно рахунку від 31.01.2011р. №01310 проведена згідно платіжного доручення №104 від 09.02.2011р. на суму 150000 грн., в т.ч. ПДВ 25000 грн.; платіжного доручення №111 від 10.02.2011р. на суму 168 838,94 грн., в т.ч. ПДВ 28139,82 грн.

На кінець періоду, що перевірявся, дебіторська/кредиторська заборгованість за надані роботи (послуги) за розрахунками з ПП «Апірус ХХІ»відсутня.

ТОВ «Сафарі -Арм-Україна»по вказаному договору сума ПДВ віднесена до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року у сумі 53139,82 грн. згідно податкової накладної №52 від 31.01.2011р. за посередницькі послуги на суму 318838,94 грн., в .т.ч. ПДВ 53139,82 грн. та включено до реєстру отриманих податкових накладних за січень 2011 року.

Перевіряючі дійшли висновку, що вказаний Договір №04/01-06 від 04.01.2011р. про надання послуг в частині підготовки тендерної документації для участі ТОВ «Сафарі-Армс-Україна»у тендері на закупівлю послуг охорони по КП «Компанії «Вода Донбасу»несе ознаки нікчемності.

Підприємством було перераховано грошову винагороду за підготовку тендерних пропозицій ПП «Апірус XXI»в сумі 173546,40грн. ( в т.ч. ПДВ 28924.40грн).

Проте, тендер не відбувся, згідно витягу з офіційного сайту Вісника державних закупівель»05.01.2011 повідомлено про відміну зазначених торгів, у зв'язку з відсутністю подальшої потреби у закупівлі товарів/робіт.

В акті виконаних робіт від 31.01.2011р. не зазначено, що 05.01.2011р. тендер не відбувся, відсутній факт повідомлення «Виконавця»«Замовнику».

Як встановлено судом та вбачається з пояснень представників сторін, оголошення про заплановану закупівлю подано 06.12.2010р. КП «Компанії «Вода Донбасу», згідно Інтернет ресурсів та Веб сайту уповноваженого органу по закупівлі. Отже, відповідач стверджує про відсутність жодних підстав та економічних цілей для укладення договору 04.01.2011р. про надання послуг з ПП «Апірус XXI».

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що Договір від 04.01.2011 №04/01/06 про надання послуг з ПП «Апірус XXІ»логічніше повинен був бути укладений до подання заявки про участь у тендері. Також, до матеріалів справи позивачем не подано жодних документів, що стосуються підготовки ПП «АпірусХХІ»тендерної документації, та обґрунтування вчинених останнім комплексу дій щодо участі ТОВ «Сафарі-Армс-Україна»в обумовленому тендері. Згідно поданого позивачем до матеріалів справи Реєстру документів пропозиції конкурсних торгів вбачається, що всі перелічені в ньому документи, що подавались позивачем для участі у закупівлі послуг охорони КП «Компанія «Вода Донбасу», наявні саме у позивача, як то, відомості про учасника, довідка про працівників, копія статуту та ліцензії на право надання охоронних послуг та інші.

Судом досліджені первинні документи, надані позивачем до матеріалів справи в підтвердження правомірності відображення сум податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року та які були предметом розгляду під час документальної позапланової перевірки ТОВ «Сафарі-Арм-Україна», зокрема:

Договір №04/01/06 від 04.01.2011р. про надання послуг, укладений між ТОВ «Сафарі-Армс-Україна»та ПП «Апірус ХХІ»;

Акт здачі -приймання робіт №01310 від 31.01.2011р.;

Рахунок -фактура №01310 від 31.01.2011р.

Податкова накладна по ПП «Апірус ХХІ»від 31.01.2011р. на суму 318838,94 грн. (в т.ч. ПДВ 53139,82 грн.)

При цьому, суд бере до уваги, що для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 визначено, що витрати -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності та підтвердження зазначених витрат відповідними документами.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Крім того, окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на вимоги п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, згідно якого датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за можливе в даному випадку погодитись з правовою позицією відповідача та зазначає наступне.

Так, позивачем не надано для дослідження судом доказів та належним чином не обґрунтовано отримання послуг від ПП «Апірус ХХІ», а саме: комплектів тендерної документації для участі позивача у тендері на закупівлю послуг охорони КП «Компанія «Вода Донбасу», або доказів вчинення інших дій, спрямованих на забезпечення участі позивача у згаданому вище тендері.

До того ж, як вже було зазначено вище, акт здачі -приймання робіт №01310 від 31.01.2011р., рахунок -фактура №01310 від 31.01.2011р. та податкова накладна по ПП «Апірус ХХІ»від 31.01.2011р. на суму 318838,94 грн. (в т.ч. ПДВ 53139,82 грн.) складені значно пізніше повідомлення про відміну зазначеного тендеру(торгів), у зв'язку з відсутністю подальшої потреби у закупівлі товарів/робіт і в ході судового слідства позивачем не доведено можливості використання, нібито, отриманих послуг від ПП «Апірус ХІІ», в частині участі у тендері, у власній господарській діяльності позивача.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту, визначеному у податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року, частини суми податку на додану вартість в розмірі 28924,40 грн., сплаченої позивачем ПП «Апірус ХХІ»в ціні послуг з підготовки тендерної документації, на підставі рахунку-фактури №01310 від 31.01.2011р. та податкової накладної №52 від 31.01.2011р.

Доводи позивача визнаються такими, що не спростовують висновки податкового органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Сафарі -Армс -Україна»в даному випадку задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович

Попередній документ
20258323
Наступний документ
20258325
Інформація про рішення:
№ рішення: 20258324
№ справи: 2а-8752/11/2670
Дата рішення: 10.10.2011
Дата публікації: 29.12.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: