ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
27 жовтня 2011 року 12:06 № 2а-5164/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів Кармазіна О.А., Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Тимошенко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії ПАТ «Державний експортний-імпортний банк України»в м.Черкаси
до
третя особа
проДержавної виконавчої служби України
ПАТ «Альфа-Банк»
визнання протиправною постанови та зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача - Шевчук Л.Ю.,
від відповідача - Врублевська Н.П.,
від третьої особи - Климко В.М.,
Філія публічного акціонерного товариства «Державний еспортно-імпортний банк» в м. Черкаси (далі по тексту - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач), в якому просить виключити з акту опису та зняти арешт із заставленого майна ТОВ «Черкаська продовольча компанія», що було передано в іпотеку та в заставу філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Черкаси на підставі іпотечного договору №7208Z20 від 21.11.2008р., договору застави №7208Z21 від 21.11.2008р., договору застави №7208Z22 від 21.11.2008р., арешт на яке було накладено відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 15.03.2011р. та актом опису та арешту майна.
В подальшому позивач змінив позовні вимоги та просив визнати протиправною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Хомишина Ю.Б. від 15.03.2011р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на нерухоме майно ТОВ «Черкаська продовольча компанія»та оголошено заборону на його відчуження, та скасувати її; зобов'язати відповідача вчинити дії, а саме: виключити з акта опису та зняти арешт із заставленого майна ТОВ «Черкаська продовольча компанія», що було передано в іпотеку філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в м.Черкаси на підставі іпотечного договору №7208Z20 від 21.11.2008р., арешт на яке був накладений відповідачем постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.03.2011р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на момент винесення оскаржуваної постанови майно, на яке було накладено арешт та заборону на відчуження, перебувало у заставі на підставі іпотечного договору №7208Z20 від 21.11.2008р. в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Черкаська продовольча компанія» перед позивачем, а тому, на думку позивача, його права, як заставодержателя, були порушені.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, вкладених у позові. Додатково зазначила, що відповідач всупереч вимогам законодавства не повідомив позивача про накладення арешту.
Відповідач проти задоволення позову заперечив посилаючись на те, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження». З посиланням на ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» відповідач зазначив, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, водночас, суд не в праві зобов'язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно Закону можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти визнання протиправною постанови по накладення арешту заперечував, в іншій частині позовних вимог поклався на розсуд суду.
Ухвалами окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2011 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2011 року замінено неналежного відповідача - відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України на належного - Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Відповідно до ухвали суду від 02 вересня 2011 року замінено відповідача-Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на його правонаступника - Державну виконавчу службу України.
На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 27 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Постановою державного виконавця Хомишина Ю.Б. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 15 березня 2011 року серії АА №851924 накладено арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» та оголошено заборону на його відчуження на підставі наказу №18/401, виданого 06 жовтня 2010 року Господарським судом Черкаської області.
На підставі Генеральної кредитної угоди №7208N1, укладеної між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» (Позичальник) 21 листопада 2008 року, Банк проводить Кредитні операції в межах лімітів, визначених п.4.5 Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитного договору, укладеного в рамках цієї Генеральної угоди.
В забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною угодою ТОВ «Черкаська продовольча компанія» та позивач уклали іпотечний договір №7208Z20 від 21листопада 2008 року, відповідно до умов якого предметом іпотеки є нерухоме майно, що складається з: 1) нежитлове приміщення, комплекс, магазин, що розташоване за адресами: Черкаська обл., м.Черкаси, вул. Смілянська, 122/1: контора з прибудовою (А, а-3), холодильник (В-4), цех (В3-1), ковбасний цех (В'-4), м'ясожировий цех з прибудовами (В2-4, в, в'), цех-прибудова (В4-4), жестяний цех з прибудовами (Г'-ІІ, г', г2), консервний цех з прибудовами (Г-4, г, Г2-І, Г3-І), депо (Е-І), частина лабораторного корпусу, а саме приміщення І-го поверху з №1-1 по №1-16, з №2-1 по №2-7, №2-7', з №2-8 по №2-17, з №3-1 по №3-6, з №5-1 по №5-8, приміщення ІІ-го поверху з №5-9 по №5-12 (Д-ІІ, Д2-І, Д'-І), вентиляційна (д), будівельний цех (Ж, Ж', Ж2, ж4), прибудова (ж3), теплиця (К'), жироловля (У), конижна (Ц), санзабій-готель (С2), прохідна (С3, С5), пральня (Л'), овочесховище (Л2), склади (Я, я', З', Е', Т2, Т', М, Н, С, с', Х, Ф, Ч, х', ф', О', Н', З2), склад (З-І), резервуари (П, П'), підстанція (Т), заправка (С4), огорожа (1-3), адмінбудівля (Б-4), котельня з прибудовами (Ю-ІІ, ю', Ю-3), котельня (ю2), майстерня (М'-1, М2-2), магазин (К-1), прохідна (Л-І), КПА (З), насосні (Р, Р'), пиріжковий цех (И, и'), станція перекачки мазута (F), кондинсатор-диаратор (Q), контейнеросховище (S), вагові (N, n, n', n2, L, l', l), мазутосховище (Z, z, Z',z'); 2) за адресою: Черкаська обл., м.Черкаси, вул. Пилипенка капітана, 1, а саме: нежитлові приміщення магазину (А-1), навіси (Б, В, Г); 3) за адресою: Черкаська область, м.Черкаси, вул. Гоголя, 258, а саме: вбудовано-прибудоване приміщення магазину (А-1).
Таким чином, на момент винесення оскаржуваної постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА 851924 нерухоме майно ТОВ «Черкаська продовольча компанія»вже було передано Позивачу в заставу (іпотеку) в якості забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою №7208N1 від 21 листопада 2008 року та іпотечним договором №7208Z20 від 21.11.2008 року.
Факт передачі майна в заставу (іпотеку) також підтверджується записами, які були внесені до Державного реєстру іпотек 21 листопада 2008 року, до Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - 21 листопада 2008 року, Державного реєстру обтяжень рухомого майна - 21 листопада 2008 року, які наявні в матеріалах справи.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV (Закон України №606-ХІV від 21.04.1999р.) в редакції, яка діяла на час укладення Генеральної кредитної угоди №7208N1 від 21 листопада 2008 року та іпотечного договору №7208Z20 від 21листопада 2008 року, стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.
Згідно з ч. 3. ст. 52 зазначеного Закону для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернене у разі:
- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
- коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 62-1 Закону України №606-ХІV від 21.04.1999р. на майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".
Відповідно до п. 5.3.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999 р., стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
За правилами ч. 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»(Закон України 21.04.1999 року №606-XIV) про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.
Законом України від 04 листопада 2010 року №2677-VI Закон України «Про виконавче провадження» був прийнятий в новій редакції, згідно частини четвертої статті 54 якого для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Таким чином, порядок дій державної виконавчої служби при зверненні стягнення на майно, що перебуває в заставі, не змінився після прийняття Закону України «Про виконавче провадження» в новій редакції, а тому є обов'язковими до виконання.
Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами відповідача філія ПАТ «Державний екпортно-імопртний банк України» в м.Черкаси, як заставодержатель, не була повідомлена про накладення арешту на майно та заборону його відчеження.
Так, листом від 29.03.2011року №072-10/1129 позивач просив надіслати копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та копію Акту опису майна. Однак, відповідач на вказаний лист відповідь не надав, копії постанови та акту позивачу не надіслав. Матеріали справи не містять доказів протилежного.
Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача про невиконання вимог ч.4 ст. 54 Закону №606-ХІV від 21.04.1999р., щодо необхідності повідомлення останнього про накладення арешту на майно.
За приписами частини четвертої статті 63 Закону України №2677-VI від 04.11.2010 року, у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець звертається з запитом до відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та про його вартість, а також до нотаріального органу, чи не знаходиться це майно під арештом, забороною.
Одержавши документальне підтвердження належності боржникові на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний виконавець накладає на них арешт шляхом опису й оцінки за їх вартістю на момент арешту та надсилає повідомлення про накладення арешту нотаріальному органу за місцезнаходженням майна. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє цих осіб.
Таким чином, аналіз наведених норм та обставин справи у їх сукупності спростовують твердження відповідача про те, що державним виконавцем вживались заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення неупередженого, своєчасного та повного виконання вимог виконавчого документа.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України дії щодо перевірки наявності арешту чи заборони майна ТОВ «Черкаська продовольча компанія» вчинені не були, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про порушення відповідачем вищенаведених норм Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, сума непогашеної заборгованості ТОВ «Черкаська продовольча компанія» перед позивачем станом на 15.06.2011р. за кредитами, укладеними в рамках Генеральної угоди №7208N1 від 21.11.2008р., становить:
- за кредитним договором №7208К20 від 21.11.2008р.:
заборгованість з погашення тіла кредиту - 5 942 000,00 дол. США;
заборгованість по процентах - 849 706,02 дол. США;
заборгованість по комісії за управління кредитом - 39 430,85грн;
- за кредитним договором №7210К1 від 28.01.2010р.:
заборгованість з погашення тіла кредиту - 4 400 000,00 грн.;
заборгованість по процентах - 1 080 550,03 грн.;
заборгованість по комісії за управління кредитом - 3 432,00грн.
Згідно статті 572 Цивільного кодексу України - в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
При цьому, у разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення стягнення на предмет застави зберігається в первісному обсязі, відповідно до ч. 4 ст. 590 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Крім того, право заставодержателя на звернення стягнення на заставлене майно передбачене статтею 20 Закону України "Про заставу".
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку»- у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
При цьому, пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
З аналізу наведених норм та наявних матеріалів справи вбачається, що право позивача на нерухоме майно, що складається з нежитлового приміщення, комплексу, магазину, розташованих за адресами: Черкаська обл., м.Черкаси, вул. Смілянська, 122/1 (комплекс зареєстрований за реєстраційним номером 1877248, номер запису:1297 в книзі 21; загальна площа 132843,0кв.м.); Черкаська обл., м.Черкаси, вул. Пилипенка капітана, 1 (магазин, зареєстрований за реєстраційним номером 926429, номер запису:1195, в книзі 17; загальна площа 379,3кв.м.); Черкаська обл., м.Черкаси, вул. Гоголя, 258 (комплекс, зареєстрований за реєстраційним номером 11909677, номер запису:1492 в книзі 10; загальна площа 180,0кв.м.), виникло до винесення відповідачем постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №851924 від 15 березня 2011р.
Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, рішенням Господарського суду Черкаської області від 21 березня 2011 року у справі №16/2477, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 червня 2011 року, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно з іпотечним договором №7208Z20 від 21.11.2008р., на предмет застави на підставі договору застави №7208Z20 від 21.11.2008р. стягнуто з ТОВ «Черкаська продовольча компанія»за кредитним договором №7208К20 від 21.11.2008р. та додатків до нього: 5 942 000,00доларів США кредиту, 476 350,35 доларів США процентів, 39 430,85 грн. комісії, 1 429,25грн. пені по комісії, 1000,00грн. пені по кредиту, 1000,00грн пені по процентах; за кредитним договором №7210К1від 28.01.2010р. та додаткових угод до нього: 4 400 000,00грн. кредиту, 544 630,03грн. процентів, 3 432,00грн. комісії, 101,96грн. пені по комісії, 1 000,00грн. пені по кредиту, 1 000,00грн. пені по процентах; а також 2 855,91 доларів США, 2 791,58грн на відшкодування сплаченого державного мита та 236,00грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Таким чином, оскільки право позивача на задоволення своїх вимог за рахунок застави є першочерговим, накладення арешту на все майно боржника та оголошення заборони на його відчуження постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Хомишина Ю.Б. від 15 березня 2011року серії АА №851924 перешкоджають реалізації законних прав позивача на переважне перед іншими кредиторами задоволення забезпечення вимог, у зв'язку з чим виникло порушення його прав.
Водночас, суд не знаходить підстав для скасування постанови державного виконавця у повному обсязі, оскільки накладення арешту на майно та оголошення заборони на його відчуження відповідно до оскаржуваної постанови та актів опису й арешту майна серії АА №884976 від 15 березня 2011 року, серії АА №884995 від 15 березня 2011 року, серії АА №884972 від 15 березня 2011 на інше майно ТОВ «Черкаська продовольча компанія»ніж те, що було передано в іпотеку філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Черкаси на підставі іпотечного договору №7208Z20 від 21.11.2008р., жодним чином не перешкоджає реалізації законних прав позивача, як заставодержателя (іпотекодержателя) згідно Іпотечного договору №7208Z20 від 21.11.2008р.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» в м.Черкаси.
Керуючись статтями 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк»в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» в м.Черкаси задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Хомишина Ю.Б. від 15.03.2011року серії АА №851924 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині накладення арешту на майно та оголошення заборони його відчуження на майно ТОВ «Черкаська продовольча компанія», що передано в іпотеку філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Черкаси на підставі іпотечного договору №7208Z20 від 21.11.2008р., а саме: 1) нежитлове приміщення, комплекс, магазин, що розташоване за адресами: Черкаська обл., м.Черкаси, вул. Смілянська, 122/1: контора з прибудовою (А, а-3), холодильник (В-4), цех (В3-1), ковбасний цех (В'-4), м'ясожировий цех з прибудовами (В2-4, в, в'), цех-прибудова (В4-4), жестяний цех з прибудовами (Г'-ІІ, г', г2), консервний цех з прибудовами (Г-4, г, Г2-І, Г3-І), депо (Е-І), частина лабораторного корпусу, а саме приміщення І-го поверху з №1-1 по №1-16, з №2-1 по №2-7, №2-7', з №2-8 по №2-17, з №3-1 по №3-6, з №5-1 по №5-8, приміщення ІІ-го поверху з №5-9 по №5-12 (Д-ІІ, Д2-І, Д'-І), вентиляційна (д), будівельний цех (Ж, Ж', Ж2, ж4), прибудова (ж3), теплиця (К'), жироловля (У), конижна (Ц), санзабій-готель (С2), прохідна (С3, С5), пральня (Л'), овочесховище (Л2), склади (Я, я', З', Е', Т2, Т', М, Н, С, с', Х, Ф, Ч, х', ф', О', Н', З2), склад (З-І), резервуари (П, П'), підстанція (Т), заправка (С4), огорожа (1-3), адмінбудівля (Б-4), котельня з прибудовами (Ю-ІІ, ю', Ю-3), котельня (ю2), майстерня (М'-1, М2-2), магазин (К-1), прохідна (Л-І), КПА (З), насосні (Р, Р'), пиріжковий цех (И, и'), станція перекачки мазута (F), кондинсатор-диаратор (Q), контейнеросховище (S), вагові (N, n, n', n2, L, l', l), мазутосховище (Z, z, Z',z'); 2) за адресою: Черкаська обл., м.Черкаси, вул. Пилипенка капітана, 1, а саме: нежитлові приміщення магазину (А-1), навіси (Б, В, Г); 3) за адресою: Черкаська область, м.Черкаси, вул. Гоголя, 258, а саме: вбудовано-прибудоване приміщення магазину (А-1).
3. Зобов'язати Державну виконавчу службу України здійснити всі дії для виключення з актів опису та арешту майна від 15.03.2011 року АА884973, АА 884974, АА884975 та зняття арешту із заставленого майна ТОВ «Черкаська продовольча компанія», що було передано в іпотеку філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Черкаси на підставі іпотечного договору №7208Z20 від 21.11.2008року, а саме: 1) нежитлове приміщення, комплекс, магазин, що розташоване за адресами: Черкаська обл., м.Черкаси, вул. Смілянська, 122/1: контора з прибудовою (А, а-3), холодильник (В-4), цех (В3-1), ковбасний цех (В'-4), м'ясожировий цех з прибудовами (В2-4, в, в'), цех-прибудова (В4-4), жестяний цех з прибудовами (Г'-ІІ, г', г2), консервний цех з прибудовами (Г-4, г, Г2-І, Г3-І), депо (Е-І), частина лабораторного корпусу, а саме приміщення І-го поверху з №1-1 по №1-16, з №2-1 по №2-7, №2-7', з №2-8 по №2-17, з №3-1 по №3-6, з №5-1 по №5-8, приміщення ІІ-го поверху з №5-9 по №5-12 (Д-ІІ, Д2-І, Д'-І), вентиляційна (д), будівельний цех (Ж, Ж', Ж2, ж4), прибудова (ж3), теплиця (К'), жироловля (У), конижна (Ц), санзабій-готель (С2), прохідна (С3, С5), пральня (Л'), овочесховище (Л2), склади (Я, я', З', Е', Т2, Т', М, Н, С, с', Х, Ф, Ч, х', ф', О', Н', З2), склад (З-І), резервуари (П, П'), підстанція (Т), заправка (С4), огорожа (1-3), адмінбудівля (Б-4), котельня з прибудовами (Ю-ІІ, ю', Ю-3), котельня (ю2), майстерня (М'-1, М2-2), магазин (К-1), прохідна (Л-І), КПА (З), насосні (Р, Р'), пиріжковий цех (И, и'), станція перекачки мазута (F), кондинсатор-диаратор (Q), контейнеросховище (S), вагові (N, n, n', n2, L, l', l), мазутосховище (Z, z, Z',z'); 2) за адресою: Черкаська обл., м.Черкаси, вул. Пилипенка капітана, 1, а саме: нежитлові приміщення магазину (А-1), навіси (Б, В, Г); 3) за адресою: Черкаська область, м.Черкаси, вул. Гоголя, 258, а саме: вбудовано-прибудоване приміщення магазину (А-1).
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банку України» в м.Черкаси судовий збір у розмірі 1, 70 (одна гривня 70 коп.).
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Головуючий суддя В.П. Катющенко
Судді О.А. Кармазін
Б.В. Санін