ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
17 листопада 2011 року № 2а-15469/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., при секретарі судового засідання Тимошенко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання нечинними рішень та дій, стягнення коштів,
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача -Сумського Ю.А.,-
27 жовтня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства оборони України про визнання нечинними рішень та дій, стягнення коштів.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що строки звернення до суду ним пропущені у зв?язку з необхідністю постійно проходити лікування, оскільки він є інвалідом війни ІІІ групи довічно, неможливістю отримати кваліфіковану юридичну допомогу.
Також позивач посилався на те, що про порушення права дізнався у березні 2011 року, коли проходив лікування, від військовослужбовця, який також проходив лікування.
Крім того, 12 червня 2011 року він звертався з аналогічним позовом до Шевченківського районного суду м. Києва, однак позовну заяву йому було повернуто для звернення до належного суду, після чого він 12 липня 2011 року подав позов до Окружного адміністративного суду міста Києва, однак позовна заява була йому повернута у зв?язку з не усуненням недоліків позовної заяви.
Також позивач вважає, що справи про порушення виплати заробітної плати (грошового забезпечення) строку позовної давності не мають.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2011 року призначено судове засідання щодо розгляду вищевказаної заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду на 17 листопада 2011 року.
У судовому засіданні 17 листопада 2011 року позивач надав пояснення, аналогічні викладеним у заяві про поновлення строку звернення до суду.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на пропуск позивачем річного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України в редакції до 07.07.2010 року, так і строку, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI).
Додатково зазначив, що і до Шевченківського районного суду м. Києва позивач звернувся з пропущенням такого строку.
Крім того, зазначив необґрунтованими посилання позивача на відсутність позовної давності у справах виплати заробітної плати, оскільки Кодекс законів про працю України не поширюється на військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, на яких не ведуться трудові книжки.
Відповідно до частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку згідно з частиною 2 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 вказаної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, предметом позовних вимог ОСОБА_1 є визнання нечинними рішення та дії суб'єкта владних повноважень -Міністерства оборони України щодо недоплаченої заробітної плати, стягнення з відповідача на його користь матеріальної шкоди -невиплаченої зарплати з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від прострочення терміну виплати у розмірі 52402,20грн., стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 26520,00грн.
З доданого до позовної заяви витягу з наказу Міністра оборони України від 22 грудня 2005 року № 819 вбачається, що ОСОБА_1, начальника відділу пунктів управління -заступника начальника командного центру штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, звільнено з військової служби у відставку за пунктом 67 підпункту «б»за станом здоров?я.
Згідно витягу з наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30 грудня 2005 року № 250 полковника ОСОБА_1, начальника відділу пунктів управління -заступника начальника командного центру штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, виключено з 30 грудня 2005 року зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли у зв?язку з проходженням позивачем публічної служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України в редакції, яка діяла до 07 липня 2010 року, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами 1, 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції після 07.07.2010 року встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як зазначалося вище, позивач виключений зі списків особового складу 30 грудня 2005 року.
З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що позивач звертався у 2006 році до Міністерства оборони України та військової частини А 0105 з приводу належних йому виплат й одержав на вказані звернення відповіді, зокрема, від 06 листопада 2006 року № 116/2/12/13940, від 01 листопада 2006 року № 116/14/6/1514 та довідки про одержані ним суми грошового забезпечення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач про порушене право дізнався або повинен був дізнатися у листопаді 2006 року.
Разом з тим до Шевченківського районного суду м. Києва та до Окружного адміністративного суду міста Києва позивач звернувся із вказаним позовом лише у 2011 році.
Посилання позивача на відсутність строків позовної давності у справах про виплату заробітної плати судом не приймаються, оскільки Кодекс законів про працю України не поширюється на військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, на яких не ведуться трудові книжки.
Крім того, згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ).
Не надано й позивачем суду жодних належних доказів на підтвердження доводів, викладених у заяві про поновлення строку звернення до суду.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем пропущені строки звернення до суду, визначені частиною третьою статті 99 КАС України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI), так і строки, встановлені частиною другою цієї ж статті, що діяла в редакції до 07 липня 2010 року та підстав для поновлення цих строків судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 99, 100, 102, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду -відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання нечинними рішень та дій, стягнення коштів -залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя В.П. Катющенко