ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 жовтня 2011 року 10:51 № 2а-15874/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомЗаступника прокурора міста Києва
в інтересах держави в особіДержавного агентства земельних ресурсів України
доКиївської міської ради
треті особиОСОБА_1,
Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання дій протиправним та скасування рішення від 26.02.2010р. №142/3580
за участю представників сторін:
від прокуратури - Василюк О.Г.
від позивача -Лазарева А.О.
від відповідача -Ткаченко А.Т.
від третьої особи 1 - не з'явився
від третьої особи 2 - не з'явився
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заступник прокурора міста Києва в інтересах в особі Державного комітету України із земельних ресурсів (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі по тексту -відповідач, КМР), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі по тексту -третя особа 1, ОСОБА_1) про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради «Про передачу громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1»№142/3580 від 26.02.2010р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 листопада 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 2 грудня 2010 року.
У судове засідання, призначене на 2 грудня 2010 року, жодна зі сторін не з'явилась, в зв'язку чим та враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд даної справи на 13 грудня 2010 року.
У судовому засіданні, призначеному на 13 грудня 2010 року, за клопотанням представника відповідача судом оголошено перерву до 14 січня 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2011 року зупинено провадження у справі № 2а-15874/10/2670 у зв'язку з реорганізацією Державного комітету України із земельних ресурсів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 липня 2011 року за клопотанням прокуратури міста Києва поновлено провадження у справі № 2а-15874/10/2670 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19 липня 2011 року.
У судовому засіданні, призначеному на 19 липня 2011 року, судом оголошувалась перерва до 7 вересня 2011 року в зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів у справі.
У судовому засіданні 7 вересня 2011 року судом оголошувалась перерва до 27 вересня 2011 року в зв'язку з задоволенням клопотання представника відповідача про витребування додаткових доказів по справі.
26 вересня 2011 представником Державного агентства земельних ресурсів України подано клопотання про заміну Державного комітету України із земельних ресурсів на Державне агентство земельних ресурсів України посилаючись на Указ Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010р. №1085 та пункт 2 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затверджене Указом Президента України від 08.04.2011р. №445/2011.
В судовому засіданні 27 вересня 2011 року задоволено клопотання представника Державного агентства земельних ресурсів України. В зв'язку з залученням у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту -третя особа 2) судом оголошувалась перерва до 20 жовтня 2011 року.
В судовому засіданні 20 жовтня 2011 року представник прокуратури та представник позивача позовні вимоги підтримали. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Треті особи відзиву на позов не надали, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
26 лютого 2010 року Київською міською радою прийнято рішення «Про передачу громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1»№142/3580 (далі по тексту -рішення від 26.02.2010р. №142/3580), яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано громадянці ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0, 082 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
Пунктом 3 рішення від 26.02.2010р. №142/3580 зобов'язано ОСОБА_1:
3.1. Виконувати обов'язки власника земельної ділянки відповідно до вимог статті 91 Земельного кодексу України;
3.2. Виконувати умови забудови земельної ділянки згідно з містобудівними умовами і обмеженнями щодо забудови та дозволом на виконання будівельних робіт, одержаними в установленому законодавством порядку;
3.3. Питання пайової участі вирішити до початку будівництва відповідно до рішення Київської міської ради від 06.03.2009р. № 124/1179 «Про бюджет міста Києва на 2009 рік»;
3.4. Забезпечити вільний доступ для прокладення нових, реконструкції та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки;
3.5. У місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовленню документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку;
3.6. Виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 11.12.2009р. № 19-14244, Київської міської санепідемстанції від 15.12.2009р. № 9054, Головного управління екології та охорони природних ресурсів від 10.12.2009р. № 071/04-4-22/7005, Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»від 11.02.2010р. № 148-ДВ0098 та Головного управління земельних ресурсів.
Так, відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (тут і далі Земельний кодекс України у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Порядок та особливості набуття земель у власність залежать, в тому числі, від їх цільового призначення. При вирішенні питання щодо надання земельних ділянок в містах органи місцевого самоврядування мають керуватися містобудівною документацією.
Статтею 1 Закону України «Про планування і забудову територій»від 20.04.2000р. №1699-ІІІ (далі по тексту - Закон України від 20.04.2000р. №1699-ІІІ) визначено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (тут і далі Закон України від 20.04.2000р. №1699-ІІІ у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України від 20.04.2000р. №1699-ІІІ відповідно до генеральних планів населених пунктів міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами вирішують питання, зокрема, щодо розташування та проектування нового будівництва, вирішують питання надання у власність чи в користування земельних ділянок.
Отже, при вирішенні питання надання під будівництво земельної ділянки в місті Києві відповідач зобов'язаний керуватись Генеральним планом міста Києва.
Як встановлено судом та вбачається з висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.12.2009р. №09-2950-В, що міститься в матеріалах наданої суду кадастрової справи А-16449, відповідно до затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002р. №370/1804 Генерального плану міста Києва земельна ділянка по АДРЕСА_1 розташована на території, яка за функціональним призначенням належить до території лісів та лісопарків.
Так, відповідно до статті 55 Земельного кодексу України землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які віднесені до категорії лісів, належать до земель лісогосподарського призначення. Порядок надання у власність використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.
Зокрема, статтею 123 Земельного кодексу України передбачено обов'язкове погодження проекту відведення таких земель з органом лісового господарства.
Разом з тим, у цьому ж висновку від 11.12.2009р. № 09-2950-В зазначено, що відповідно до «Схеми планування частини території південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві», затвердженої рішенням Київради від 27.10.2005р. №271/3732, земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить до території малоповерхової садибної житлової забудови, що за своїм цільовим призначенням в силу статті 38 Земельного кодексу України, відповідно до якої до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування, належить до земель житлової та громадської забудови.
Отже, судом встановлено, що землі лісогосподарського призначення та землі житлової та громадської забудови -це землі різного цільового призначення. При цьому, суд звертає увагу на те, що зміна функціонального (цільового) призначення земельної ділянки можлива лише з дотриманням встановленого законом порядку.
Відповідно до пунктів 1, 4 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
Однак, доказів зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення з дотриманням встановленої законом процедури, в тому числі, отримання погоджень органів виконавчої влади на таку зміну, відповідачем суду надано не було.
Визначеними в статті 21 Земельного кодексу України наслідками порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є, зокрема, визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особами.
Крім того, законодавством визначений певний порядок набуття особами у власність земельних ділянок, дотримання якого є обов'язковою передумовою винесення органом місцевого самоврядування рішення про надання земель в приватну власність.
Порядок надання громадянам земельних ділянок у власність визначається, зокрема, Земельним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, а порядок надання земельних ділянок в місті Києві -також актами Київської міської ради, зокрема, рішенням «Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві»від 15.07.2004р. №851/3426, з подальшими змінами.
Так, відповідно до статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, в тому числі для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.
Відповідна місцева державна адміністрація або рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій»від 22.05.2003р. №858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Механізм розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначено у Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №677 (далі по тексту -Порядок від 26.05.2004р. №677).
Згідно з пунктами 9, 10 Порядку від 26.05.2004р. №677 проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно - епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»від 17.06.2004р. №1808- IV обов'язковій державній експертизі підлягають, зокрема, проекти землеустрою щодо відведення земель лісогосподарського призначення.
Пунктом 11 Порядку від 26.05.2004р. №677 встановлено, що лише після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.
Так, Наказом Мінприроди України від 05.11.2004р. №434 затверджений Порядок погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, розроблений відповідно до статей 118, 123, 124, 151 Земельного кодексу України (далі по тексту -Порядок від 05.11.2004р. №434).
Цей Порядок визначає механізм погодження природоохоронними органами вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, місць розташування об'єктів та проектів відведення земельних ділянок щодо усіх категорій земель незалежно від форм власності чи користування. Головною метою погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок є забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства при набутті чи припиненні прав власників землі та землекористувачів на землю та сприяння формуванню екомережі.
В пункті 1.2 Порядку від 05.11.2004р. №434 зазначено, що він поширюється на Мінприроди, утворені в його складі урядові органи державного управління, спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальні органи та спеціальні підрозділи.
Частиною 3 статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»від 25.06.1991р. №1264-ХІІ встановлено, що спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього середовища і використання природних ресурсів визначені спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких віднесено здійснення зазначених функцій.
Проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що проект відведення земельної ділянки підлягає погодженню з відповідним державним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів (природоохоронним органом), в даному випадку, з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, оскільки таким чином забезпечується дотримання природоохоронного законодавства, а також забезпечується контроль за реалізацією державної політики у галузі використання та охорони земель.
Частинами 1, 3 та 8 статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що для розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, в районах та містах обласного значення, містах Києві та Севастополі функціонують постійно діючі комісії. До складу Комісії входять уповноважені представники районного (міського) органу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу, органу охорони культурної спадщини. У разі погодження проектів землеустрою, що розробляються з метою вилучення, надання, зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення, водного фонду, земельних ділянок для цілей, пов'язаних із розробкою корисних копалин, до складу Комісії залучається відповідно представник територіальних органів лісового господарства, водного господарства, державного гірничого нагляду. Положення про Комісію та порядок її роботи затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009р. №1420 затверджено Типове положення про комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі по тексту -Типове положення) та зобов'язано Державний комітет із земельних ресурсів, Міністерство регіонального розвитку та будівництва, Міністерство охорони навколишнього природного середовища, Міністерству охорони здоров'я, Міністерству культури і туризму, Державному комітетові з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Державному комітетові лісового господарства, Державному комітетові по водному господарству, Раді міністрів Автономної Республіки Крим забезпечити участь своїх представників у роботі комісій з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Відповідно до пункту 13 Типового положення до складу комісії входять уповноважені в установленому порядку на підписання та скріплення печаткою відповідних висновків представники: територіального органу Держкомзему; органу містобудування та архітектури; територіального органу Мінприроди; органу санітарно-епідеміологічної служби; органу охорони культурної спадщини.
До затвердження складу постійно діючої комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, висновки про погодження документації із землеустрою надаються органами, зазначеними у частині 3 статті 186-1 Земельного кодексу України, в установленому порядку (пункт 6 Розділу 11 «Перехідні положення»Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у місті Києві).
Системний аналіз вказаних норм свідчить, що висновки про погодження документації із землеустрою надаються комісіями (створеними відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009р. №1420), до складу яких мають входити уповноважені в установленому порядку представники: територіального органу Держкомзему; органу містобудування та архітектури; територіального органу Мінприроди; органу санітарно - епідеміологічної служби; органу охорони культурної спадщини, а до затвердження складу комісії висновки про погодження документації із землеустрою надаються безпосередньо вказаними органами, а в разі необхідності також територіальним органом лісового господарства.
Територіальним органом Мінприроди в місті Києві є Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки був затверджений рішенням Київської міської ради від 26.02.2010р. №142/3580 без погодження з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві.
Так, з кадастрової справи А-16449 вбачається, що при погодженні відведення спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1 кадастровий номер 90:452:058, були отримані:
- лист-погодження проекту землеустрою Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.12.2009р. № 09-14802;
- висновок Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо використання земельної ділянки, наявних містобудівних обмежнь та умов, які мають враховуватись при розробці проекту відведення земельної ділянки від 11.12.2009р. № 09-2950-В;
- висновок Київської міської санепідемстанції від 11.12.2009р. №2144 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову;
- висновок Головного управляння екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2009р. № 071/04-4-22/7005 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- погодження Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»від 11.02.2010р. №148-ДВ0098;
- лист-погодження Головного управління охорони культурної спадщини від 21.12.2009 р. №8713;
- висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.02.2010р. №05-5942.
При цьому, суд звертає увагу на висновки Головного управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2009р. №071/04-4-22/7005 та Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»від 11.02.2010р. № 148-ДВ0098, в яких зазначено про необхідність отримання висновку обстеження зелених насаджень та його погодження в установленому порядку з Головним управлінням екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та КО «Київзеленбуд». Однак, в матеріалах кадастрової справи такий висновок відсутній.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що вказані вище ограни, які надавали висновки та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, є структурними підрозділами Київської міської ради.
Отже, погодження проекту землеустрою, фактично, здійснювалось самим відповідачем в особі його структурних підрозділів, внаслідок чого не було належним чином перевірене дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Таким чином, порушення порядку погодження проекту відведення щодо надання земельної ділянки призвело до надання земельної ділянки під забудову всупереч її цільовому призначенню та без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації.
Також, в наданих суду матеріалах кадастрової справи відсутній дозвіл Київської міської ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який відповідно до пункту 7 статті 118 Земельного кодексу України є передумовою для розроблення землевпорядною організацією, що має відповідний дозвіл (ліцензію), проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З норм законодавства вбачається, що за умови відмови в наданні такого дозволу проект землеустрою взагалі не розробляється.
Причому, відповідно до Перехідних положень Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у місті Києві, що набрав чинності з 24.12.2009р., зареєстровані до набуття чинності цим Порядком клопотання зацікавлених осіб, щодо яких відсутні доручення та згода на розроблення документації із землеустрою, повертаються заявникам та можуть бути розглянуті лише у разі їх приведення у відповідність до вимог цього Порядку.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В порушення зазначених вище законів та підзаконних нормативно - правових актів, Київською міською радою прийнято рішення про передачу у власність земельної ділянки без наявності обов'язкових висновків про погодження проекту землеустрою компетентними природоохоронними органами та органами лісового господарства, а також за відсутності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації.
За таких підстав, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про протиправність дій Київської міської ради при прийнятті рішення від 26.02.2010 № 142/3580, а тому останнє не можна визнати законним та таким, що прийнято уповноваженим органом, в порядку та спосіб, визначений чинним законодавством України.
Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, одними із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принципи змагальності, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи. Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської ради «Про передачу громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1»від 26.02.2010р. №142/3580.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя А.І. Савченко