ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 листопада 2011 року № 2а-13374/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Винокуров К.С. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу
За позовом Прокуратури Святошинського району м.Києва в інтересах держави в особі
Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва
до Публічного акціонерного товариства «Київ-Лада»
про стягнення заборгованості
Прокуратура Святошинського району м.Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва звернулася до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Київ-Лада»(надалі -ПАТ «Київ-Лада», відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 117 074,51 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню коштів по страхових внесках до Управління Пенсійного фонду України у розмірі 117 074,51 грн. за жовтень, листопад, грудень 2010 року.
Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка була отримана 11.10.2011 р. уповноваженим представником за довіреністю про що свідчить зворотне поштове повідомлення про вручення, яке міститься в матеріалах справи.
У зв'язку з неподанням відповідачем відзиву на позов, справа вирішується у порядку передбаченому статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, адміністративний суд,
В Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва 08.07.2010 р. зареєстровано як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Публічне акціонерне товариство «Київ-Лада».
17.01.2011 р. позивачем було направлено вимогу № Ю-312 від 11.01.2011 р. про сплату боргу в розмірі 259 585,91 грн., яка була отримана відповідачем про що свідчить копія повідомлення про вручення, яка міститься в додатках позовної заяви.
Станом на 02.09.2011 р. заборгованість перед позивачем за вказаною вимогою в повній мірі не погашена та складає 117 074,51 грн., що підтверджується копією офіційного листа на адресу Прокуратури Святошинського району м.Києва № 10068/11 від 02.09.2011 р.
Згідно розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень, листопад, грудень 2010 р., поданих платником в електронній формі, заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків за вказаний період складає 117 074,51 грн.
Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі -Закон № 1058-ІV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Статтею 1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вказаної статті страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 статті 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.
Станом на час розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість по страхових внесках до Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»за ставкою 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".
Частиною 6 статті 19 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до пп. 5.1.4 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 платнику надсилалися вимоги про сплату недоїмки, а саме вимога про сплату боргу № Ю-312 від 11.01.2011 р. на суму 259 585,91 грн., яка була отримана уповноваженим представником ПАТ «Київ-Лада»про що свідчить копія зворотного поштового повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.
Наведенні розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.
Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно зі статтею 23 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 3 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Частиною 3 статті 106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Беручи до уваги те, що фінансові санкції до Пенсійного фонду України у розмірі 117074,51 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується карткою особового рахунку страхувальника; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Статтею 183-2 КАС України встановлено, що суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог про стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 183-2 КАС України, адміністративний суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київ-Лада»(03134, м.Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд.17, код ЄДРПОУ 00233030) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва (03148, м.Київ, вул. Корольова, 5-а, р/р 256053012612 в ГУ Ощадбанку по м.Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 22869431) заборгованість у сумі 117 074,51 грн. (сто сімнадцять тисяч сімдесят чотири грн. 51 коп.).
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя К.С. Винокуров