ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
31 жовтня 2011 року № 2а-2550/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув за правилами письмового провадження адміністративну справу
за позовомУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві
доТериторіального Управління Держгірпромнагляду по Київській області та місту Києву
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача: Закрите акціонерне товариство виробнича проектно-будівельна фірма "Атлант", ОСОБА_1
проскасування актів форми Н-1 та Н-5,
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві (Фонд) звернулось до суду з позовом про скасування актів про розслідування нещасного випадку від 12.11.2010 р. Н-5 та про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом Н-1 комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2, утвореної наказом Територіального управлінням Держгірпромнагляду по Київській області та місту Києву (ТУ Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву), а також про визнання такого випадку не пов'язаним з виробництвом.
Позов обґрунтований тим, що комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку дійшла хибного висновку про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2, пов'язаний з виробництвом. На думку позивача, перебування ОСОБА_2 в стані сильного алкогольного сп'яніння безпосередньо перед нещасним випадком, а також те, що випадок стався під час обідньої перерви і діяльність працівника не була пов'язана з виробничним процесом виклює можливість віднесення нещасного випадку до нещасного випадку, що пов'язаний з виробництвом.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що комісією зі спеціального розслідування зроблено обґрунтований висновок про пов'язаність нещасного випадку з виробництвом, відповідно були складені акти Н-5 та Н-1. Крім того, у письмових запереченнях вказано про відсутність повноважень у Фонду на звернення до суду з позовом про скасування актів.
Представник третьої особи ОСОБА_1 (дружина потерпілого) також проти позову заперечив. Як зазначив представник, нещасний випадок, що стався ОСОБА_2 пов'язаний з виробництвом, оскільки той перебував на робочому місці, незважаючи на те, що на момент, коли стався нещасний випадок був час обіду. Щодо перебування працівника в стані алкогольного сп'яніння, то на думку представника, ОСОБА_2 слід було відсторонити від роботи, не допустивши до робочого місця.
Третя особа Закрите акціонерне товариство виробнича проектно-будівельна фірма "Атлант" (ЗАТ НВПБФ "Атлант") участь повноважного представника в судовому розгляді справи не забезпечило, про дату, час та місце судових засідань повідомлялось належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи ОСОБА_1, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.
Наказом ТУ Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву від 17.06.2010 р. №147 призначено комісію для проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 16.06.2010 р. з монтажником ЗАТ НВПБФ "Атлант" ОСОБА_2
За результатами спеціального розслідування складено акт форми Н-5 від 30.07.2010 р., затверджений т.в.о. начальника ТУ Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву 03.08.2010 р.
Як убачається зі змісту акту Н-5, спеціальне розслідування проводилось за фактом смертельного нещасного випадку, що стався 16.06.2010 р. о 13:00 год. з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, монтажником бетонних та залізобетонних конструкцій, загальний стаж роботи 32 роки та 7 місяців, за спеціальність - 2 місяці.
Нещасний випадок стався на території об'єкта "Будівництво багатоквартирного соціального будинку м. Бровари, вул. Красовського, 8-"Б", генпідрядник - ЗАТ НВПБФ "Атлант", дозвіл на проведення робіт від 20.03.2009 р. №248/09.
Розслідуванням встановлено, що наказом директора ЗАТ НВПБФ "Атлант" встановлено режим роботи: початок - 08:00 год.; обід - з 12:00 год. до 13:00 год.; кінець роботи - 17:00 год.
Будова складається з чотирьох секцій: секція "А" - 17 поверхів; секція "Б" - 17 поверхів; секція "В" - 16 поверхів; секція "Г" - 14 поверхів. Роботи із зведення несучих та огороджувальних конструкцій в секції "Г" виконувались на рівні 14 поверху.
Нещасний випадок стався 16.06.2010 р. в секції "Г" (осі "В"-"Г"-16). Тіло ОСОБА_2 було знайдене на відстані 6,5 м від кута будівлі секції "Г". Біля потерпілого, одягненого в спецодяг, лежав мобільний телефон у відкритому вигляді та захисний шолом. За висновком комісії, найбільш вірогідним місцем падіння є зовнішня стіна в осях "В"-"Г"-16 секції "Г" на рівні 14 поверху, висота падіння - 36,3 м.
Розслідуючи випадок, комісією встановлено, що 16.06.2010 р. о 08:00 год. майстер ОСОБА_3 видав завдання бригаді монтажників (бригадир ОСОБА_4) на влаштування блоків опалубки на 13-му поверсі секції "Г" в осях "А"-"М"/1-11, з подальшим влаштуванням збірного залізобетонного перекриття на 13-му поверсі в осях "П"-"Ф"-11-15. ОСОБА_2 входив до складу бригади монтажників бригадира ОСОБА_4 О 13:00 год. виконроб ОСОБА_5 виявив біля секції "Г" тіло людини, яка не подавала ознак життя. Згодом з'ясувалось, що це був ОСОБА_2 Лікарі швидкої допомоги, яка прибула о 13:25 год., констатували смерть потерпілого.
Згідно з актом судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_6 від 08.07.2010 р. смерть настала від численних переломів кісток скелета з пошкодженням внутрішніх органів, в крові потерпілого виявлено етиловий спирт в концентрації 2,83 %, що відповідає сильній ступені алкогольного сп'яніння.
Комісією на підставі фактичних даних, з урахуванням свідчень ОСОБА_7 зроблено висновок, що ОСОБА_2 впав з зовнішньої фасадної стіни 14-го поверху, розташованої в осях "В"-"Г"-16 секції "Г", ймовірно розмовляючи по мобільному телефону. При цьому комісією зазначено в акті, що виробничої необхідності для перебування на 14-му поверсі секції "Г" в осях "В"-"Г"-16 для ОСОБА_2 не було, для проходу на 14-ий поверх секції "Г" потерпілим використана приставна драбина.
На думку комісії, як убачається з акту Н-5, основною причиною нещасного випадку слугувало перебування ОСОБА_2 в зоні постійно діючого виробничого чинника (на фасадній стіні 14-го поверху) без використання запобіжного поясу та виробничої необхідності. Водночас супутніми причинами визначено перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, а також невиконання посадових обов'язків - недостатній контроль за дотримання ОСОБА_2 трудової та виробничої дисципліни.
Спеціальною комісією констатовано порушення: ОСОБА_2 пункту .2.1 "Інструкції №81 з охорони праці при будівництві житлових будинків із монолітного залізобетону за допомогою опалубки ККТ-41-6", затвердженої наказом ЗАТ НВПБФ "Атлант" від 20.12.2002 р. №39, розділу 3 "Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ЗАТ НВПБФ "Атлант"; майстром ОСОБА_3, який не вжив заходів щодо унеможливлення перебування на об'єкті ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушено п.1.6., додаток 1 (п.12) СНиП ІІІ-4-80* "Техніка безпеки в будівництві" (НПАОП 45.2-7.02-80), п.2.4.7 "Посадової інструкції майстра", затвердженої наказом ЗАТ НВПБФ "Атлант" від 10.08.2007 р. №58; начальником дільниці ОСОБА_8, який не забезпечив належний контроль за станом охорони праці на підконтрольній додаток 1 (п.11) СНиП ІІІ-4-80* "Техніка безпеки в будівництві" (НПАОП 45.2-7.02-80), п.2.4.7 "Посадової інструкції начальника дільниці", затвердженої наказом ЗАТ НВПБФ "Атлант" від 10.08.2007 р. №58.
На підставі пункту 14 "Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" комісією зроблено висновок, що нещасний випадок з монтажником ОСОБА_2 пов'язаний з виробництвом, тому слід скласти акт форми Н-1.
Комісією складено акт №2 форми Н-1 від 30.07.2010 р., затверджений т.в.о. начальника ТУ Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.
Членом комісії зі спеціального розслідування - страховим експертом з охорони праці відділу по роботі з страхувальниками та потерпілими Дніпровського району Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві ОСОБА_9 висловлено окрему думку. На думку члена комісії, перебування ОСОБА_2 в стані сильного алкогольного сп'яніння безпідставно віднесено до супутніх причин, вказана обставина є основною причиною нещасного випадку, тому такий нещасний випадок не може бути визнаний пов'язаним з виробництвом відповідно до пункту 18 "Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві".
З матеріалів справи вбачається (копія журналу реєстрації інструктажів з охорони праці на робочому місці), що ОСОБА_2 26.05.2010 р. пройшов повторний інструктаж №1, 2, 3, 19, 44, 41, первинний пройдено 24.05.2010 р. Згідно з протоколом №9 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 16.02.2010 р. знання ОСОБА_2 оцінено - "знає". Крім того, ОСОБА_2 16.07.2009 р. видано монтажний пояс.
За результатами засідання кваліфікаційної комісії з перевірки знань, протокол від 21.04.2010 р. №288-2010, ОСОБА_2 видано посвідчення монтажника з монтажу залізобетонних конструкцій.
У судовому засіданні представниками сторін та третьої особи не заперечувались обставини, встановлені комісією щодо загибелі ОСОБА_2
Представник третьої особи ОСОБА_1 поставив під сумнів лише пояснення ОСОБА_7, яка засвідчила, що близько 13:00 год. з автобусної зупинки побачила як потерпілий стоїть на третій секції на краю будинку і розмовляє по телефону. На думку представника, свідок не могла з зупинки побачити чи розмовляє ОСОБА_2 по телефону і на якому поверсі він перебуває.
До матеріалів справи долучено пояснення працівників ЗАТ НВПБФ "Атлант", які працювали в бригаді разом з ОСОБА_2, а також ескіз місця нещасного випадку. Як убачається з пояснень працівників, ОСОБА_2 біля 13:00 год. знаходився на 13 поверсі секції "Г", згодом працівників було повідомлено про нещасний випадок.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Правова основа, економічний механізм та організаційна структура загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV).
Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні відповідно до статті 26 Закону №1105-XIV провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Статтею 55 Закону №1105-XIV встановлено, що спори щодо визначення класу професійного ризику виробництва, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.
З огляду на викладе, враховуючи те, що акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок Н-1 є необхідними документами для виплати страхової суми, суд вважає, що Фонд як суб'єкт владних повноважень наділений повноваженням на звернення до суду з позовом про оскарження актів. Відповідна позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2010 року К-892/10.
Відповідно до статті 13 Закону №1105-XIV страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг (частина друга). Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком (частина четверта). Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим (частина п'ята). Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці" (частина шоста). Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (частина сьома).
Статтею 14 Закону №1105-XIV встановлено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть (частина перша). Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади (частина друга). В окремих випадках, за наявності підстав, Фонд соціального страхування від нещасних випадків може визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених передбаченим частиною другою цієї статті переліком (частина третя).
"Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 (далі - Порядок) визначено процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб-підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю.
Згідно з пунктом 40 Порядку спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, нещасні випадки із смертельними наслідками.
Пунктом 43 Порядку встановлено, що спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 43 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, що призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію (пункт 45 Порядку).
"Положенням про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 року №1640 спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України визначено Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд).
Як уже зазначалось, наказом ТУ Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву від 17.06.2010 р. №147 створено спеціальну комісію для проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 16.06.2010 р. з ОСОБА_2, наказом від 01.07.2010 р. №147-Р/1 продовжено термін спеціального розслідування нещасного випадку.
Відповідно до пункту 51 Порядку за результатами спеціального розслідування складаються акт форми Н-5, акт форми Н-1 стосовно кожного потерпілого, нещасний випадок з яким визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або форми НПВ в іншому випадку, карта форми П-5 стосовно кожного потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, передбачені пунктами 54 і 55 цього Порядку.
За наслідками проведення спеціального розслідування комісією складено акт про розслідування нещасного випадку від 30.07.2010 р. форми Н-5 та акт про нещасний випадок за формою Н-1, якими встановлено, що нещасний випадок, який стався 16.06.2010 р. з ОСОБА_2 на території об'єкта "Будівництво багатоквартирного соціального будинку м. Бровари, вул. Красовського, 8-Б", генпідрядник - ЗАТ НВПБФ "Атлант", пов'язаний з виробництвом.
Пунктом 14 Порядку передбачено, що визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період: перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення.
За змістом статті 14 Закону №1105-XIV та наведеної норми Положення, обов'язковими ознаками нещасного випадку є подія або наявність впливу небезпечного фактора, що сталися у процесі виконання працівником трудових обов'язків, при цьому нещасний випадок може бути визнаний таким, що стався під час виконання трудових обов'язків, під час перебування на робочому місці, на території підприємства, підготовки до роботи, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення.
Водночас пунктом 18 Положення встановлено, що не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками, зокрема, унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов'язане із застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору (абзац четвертий); у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання (абзац п'ятий).
Яке уже зазначалось, комісією було з'ясовано, що ОСОБА_2 під час обідньої перерви, безпосередньо перед початком роботи знаходився на території будови, на 13-му поверсі секції "Г", де бригадою, згідно із завданням, проводились монтажні роботи. Крім того, медичним висновком встановлено, що перед падінням працівник перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння.
За висновком суду, комісія дійшла вірного висновку, що нещасний випадок стався внаслідок постійно діючого виробничого чинника (перебування на висоті), без виробничої необхідності, та без запобіжного заходу. Відсутність виробничої необхідності в діях відповідача свідчить те, що потерпілий перебував на 14 поверсі, тобто останній поверх секції "Г", де роботи не проводились. Відповідно суд вважає заперечення представника третьої особи щодо сумнівних пояснень ОСОБА_7 безпідставними. Крім того, як убачається з ескізу нещасного випадку та фотографій, 14-ий поверх не мав накриття, тому його не складно було ідентифікувати. При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_2 перебував на об'єкті будівництва, здійснював пересування територією об'єкта будівництва безпосередньо перед початком роботи, що відповідно до пункту 14 Порядку є підставою для визнання нещасного випадку пов'язаного з виробництвом.
Щодо посилання представника комісії на пункт 18 Порядку, то слід зазначити, що спеціальним розслідуванням було встановлено порушення майстром ОСОБА_3 правових актів щодо унеможливлення перебування на об'єкті ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння та начальником дільниці ОСОБА_8 щодо незабезпечення належного контролю за станом охорони праці на підконтрольній дільниці.
Таким чином, в даному випадку, виключається можливість застосування пункту 18 Порядку, позаяк наявні "організаційні причини", які призвели до можливості настання нещасного випадку, а саме неналежна організація за трудовою дисципліною та охороною праці. При цьому суд зазначає, що необхідні організаційні заходи повинні забезпечуватись на об'єкті будівництва і під час обідньої перерви, а у разі неможливості їх забезпечення, слід було унеможливлення впливу виробничих чинників, у тому числі перебування на висоті.
Що ж до порушення трудової дисципліни та правил безпеки праці монтажником ОСОБА_2, то відповідно до статті 13 Закону №1105-XIV порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим (частина п'ята).
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що матеріалами судової справи підтверджується висновок комісії щодо нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_2 16.06.2010 р., викладений в акті про розслідування нещасного випадку Н-5 та в акті про нещасний випадок Н-1 про пов'язаність нещасного випадку з виробництвом, докази, які б спростовували цей висновок у матеріалах справи відсутні, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.А. Донець