ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
10 жовтня 2011 року № 2а-8700/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва
про визнання протиправним та скасування рішення №0009802312/0 від 31.12.2010 року
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення №0009802312/0 від 31.12.2010р.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) при формуванні податкового кредиту базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами. Не погоджуючись з висновками про завищення податкового кредиту, позивач посилається на те, що податковий кредит сформований позивачем відповідно до вимог вищезазначеного Закону, на підставі належно оформлених податкових накладних. За наведених обставин, представник позивача просить суд скасувати оспорюване податкове повідомлення -рішення.
Представник відповідача в судовому засіданні та в своїх запереченнях посилався на те, що за результатами перевірки встановлено порушення пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.2 та пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та винесене податкове повідомлення рішення від 31.12.10р. №0009802312/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування розмірі 3 605 794,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1802897,00 грн.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Працівниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києві була проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)»(код ЄДРПОУ 20027449) (далі -позивач/ТОВ «АСТІ (Україна) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Укрєвробізнес»(код ЄДРПОУ 35347425) за період з 01.07.2008р. по 31.12.2008р., за результатами якої було складено Акт №4637/23-12/20027449 від 23.12.2010р.
Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, позивачем завищено залишок від'ємного значення (різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ПДВ) поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 3605793,89 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування в розмірі 3605793,89 грн., в тому числі: за серпень 2008 року на суму 2927588,71 грн., за вересень 2008року на суму 386491,32 грн.; за жовтень 2008 року на суму 11462,75 грн., за листопад 2008 року на суму 253704,44 грн., грудень 2008 року на суму 26546,67 грн.
На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0009802312/0 від 31.12.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 3605794,00 грн. та відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1802897,00 грн.
Прийняття зазначеного податкового повідомлення -рішення було мотивовано висновками акту перевірки про те, що ТОВ «АСТІ (Україна)» до складу податкового кредиту з ПДВ віднесло суми ПДВ по отриманих податкових накладних від ТОВ «Укрєвробізнес»на загальну суму ПДВ 3 605 793,89 грн. При цьому податковим органом зроблено висновок, що угоди, укладені між ТОВ «АСТІ (Україна)»та ТОВ «Укрєвробізнес»були спрямовані не на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а на зменшення суми податків, що підлягають сплаті до бюджету, а отже діяла з метою, спрямованою на приховування отриманих доходів від оподаткування.
Правомірність вказаного повідомлення -рішення є предметом даного спору.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню підлягають з огляду на таке.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»як платник податків та зборів взяте на облік в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва та в періоді, що перевірявся, був платником податку на додану вартість.
ДПІ у Шевченківському районі м. Києва під час проведення перевірки правових відносин ТОВ «АСТІ (Україна) з ТОВ «Укрєвробінес»досліджені наступні документи: договори купівлі-продажу продукції за період з 03.07.2008р. по 28.11.2008р.; податкові накладні за період з 07.07.2008р. по 28.11.2008р.; накладні за період з 07.07.208р. по 28.11.2008р.; реєстри отриманих та виданих податкових накладних за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2008 року; виписки з банку за період з 10.07.08р. по 28.11.08р.; податкові декларації з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2008 року (вх.. №225096 від 20.08.08р., №237384 від 18.09.08р.; №283037 від 20.10.08р., №332945 від 22.11.08р., №367367 від 22.12.08р.) з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.
Перевіркою встановлено, що згідно наданих документів у періоді що перевірявся, ТОВ «АСТІ (Україна)»згідно договорів купівлі-продажу брав на себе зобов'язання поставити та передати у власність, а ТОВ «Укрєвробізнес»прийняти товар та оплатити його вартість.
На підставі вищевказаних договорів ТОВ «АСТІ (Україна)»було отримано від ТОВ «Укрєвробізнес»накладні та, відповідно, податкові накладні.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними враховано до податкового кредиту відповідних періодів, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 по податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за період липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2008 року.
Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводились у безготівковій формі. У рахунок оплати за поставлену продукцію було здійснено перерахування готівкових коштів, що підтверджується наступними банківськими виписками на загальну суму 21 634 763,34 грн., в т.ч. ПДВ 3 605 793,89 грн.
Дебіторська та кредиторська заборгованість між ТОВ «АСТІ (Україна)»та ТОВ «Укрєвробізнес»відсутня.
Однією з підстав, на основі якої Відповідачем зроблений висновок про заниження Позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість при формуванні податкового кредиту та як наслідок -завищення від'ємного значення з ПДВ є те, що правочини між ТОВ «АСТІ (Україна)»та ТОВ «Укрєвробізнес»були спрямовані не на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а на зменшення суми податків, що підлягають сплаті до бюджету, а отже діяла з метою, спрямованою на приховування отриманих доходів від оподаткування. Оскільки така мета суперечить одному з основних принципів існуючого суспільного ладу, вона є суперечною інтересам держави і суспільства і підлягає визнанню недійсною із застосуванням наслідків, передбачених статтею 208 Господарського кодексу України.
Податковий орган в акті посилається на те, що основною причиною визнання Відповідачем Договорів між Позивачем та ТОВ «Укрєвробізнес»нідійсними були наступні обставини: 18.05.2009 року СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області з кримінальною справою №80-1023 в одне провадження об'єднана кримінальна справа №30-935, яка порушена 08.03.2009р. слідчим управлінням МВС України в Кіровоградській області відносно директора ПП «ПТА «Юнімікс»ОСОБА_1, головного бухгалтера ТОВ «Укрсфера»ОСОБА_4 та директора ПП «Агромобекс» ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК України.
Розслідуванням по справі встановлено, що з метою систематичного зайняття фіктивним підприємництвом та для досягнення мети легалізації (відмивання) грошових доходів, здобутих злочинним шляхом ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на ОСОБА_5 зареєстрували підприємство ТОВ «Укрєвробізнес»(код ЄДРПОУ 35347425, АДРЕСА_1) -18.09.2007р. ОСОБА_5 дав свою згоду за грошову винагороду бути засновником і керівником створеного суб'єкта підприємницької діяльності.
На підставі викладеного, контролюючий орган приходить до висновку про те, що податкові накладні, виписані ТОВ «Укрєвробізнес», не можуть бути підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту, сплаченого вказаному підприємству.
Окружний адміністративний суд м. Києва, керуючись положеннями ч. 3 ст. 71, ч. 4 ст. 72 КАС України не погоджується з позицією Відповідача та бере до уваги доводи Позивача з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний поступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце та чи вчинене воно цією особою.
Зокрема, відповідачем в ході судового розгляду справи не надано інформацію про наявність вироку у кримінальній справі відносно посадових осіб ТОВ «Укрєвробуд»та осіб зазначених в Акті перевірки.
Відповідно до ч. 3 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.
Враховуючи викладене, з метою всебічного і повного з'ясування обставин, на яких ґрунтується позов, для правильного вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 10.08.2011р. витребував у Кіровоградської ОДПІ інформацію про хід розслідування кримінальної справи.
На виконання вимог вищевказаної Ухвали, через відділ документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду м. Києва від Кіровоградської ОДПІ надійшов лист (вх. №03-12/8080 від 29.08.2011 року), з якого вбачається, що станом на дату розгляду даної справи кримінальна справа №80/1023 знаходиться на розгляді в Ленінському районному суді м. Кіровограда.
Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України саме вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Отже, виходячи з вищенаведеного, станом на час розгляду справи в судовому засіданні не було встановлено наявність умислу у засновника та керівника ТОВ «Укрєвробізнес»на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків.
Крім того, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України під час розгляду справи по суті, зворотнього, з посиланням на належні та допустимі докази, не наведено.
Зокрема, в Акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь -які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угоди з метою, що порушує публічний порядок.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за вищезазначеними Договорами позивачу з боку ТОВ «Укрєвробізнес»було здійснено поставку зернових.
Дані послуги, отримані Позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.
Крім того, як встановлено судом, ТОВ «АСТІ (Україна)», станом на час здійснення господарсько-договірних взаємовідносин з ТОВ «Укрєвробізнес»мало Ліцензію Міністерства аграрної політики України на торгівлю насіннєвим матеріалом, що, в свою чергу, також підтверджує легітимність виконання Договорів.
Крім того, як вбачається з пояснень Позивача, та не спростовано Відповідачем, на момент укладання та виконання Договорів купівлі - продажу, і на момент виконання вказаних послуг, ТОВ «Укрєвробізнес»як юридична особа була внесена в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та мала Свідоцтво платника податку на додану вартість.
Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.99 року.
Відповідно до ст.3 Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, відповідно до законодавства та установчих документів (ч. 3 ст. 8 вказаного Закону).
Згідно ч. 4 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України" для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, в тому числі самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.
Статтею 1 Закону визначено, що господарська операція -дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Первинний документ -документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
У відповідності до п.5 ст.9 вказаного Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійсненні.
Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість».
Тому, при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість, насамперед, слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту з податків і не суперечать спеціальному Закону.
Відповідно до пункту 1.7. Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку..
У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). А податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 цього ж Закону, податкова накладна, має містити : а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до вимог пп. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Підпунктом 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне зазначити, що правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності належним чином оформлені податкові накладні та виписані ці накладні особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.
Оскільки матеріали справи містять податкові накладні та акти виконаних робіт, надані позивачу його контрагентом, а відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтв платника ПДВ контрагента позивача або несплати ним податку на додану вартість до бюджету, суд приходить до висновку про хибність посилань відповідача, викладених в акті перевірки.
Виходячи із приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", виключно відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
А тому, суд вважає висновки Акту перевірки №4637/23-12/20027449 від 23.12.2010 року щодо порушення позивачем вимог пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»такими, що не відповідають дійсності та застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі пп 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ є безпідставним, а податкове повідомлення - рішення від №0009802312/0 від 31.12.2010 року, винесене ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, таким, що є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»в даному випадку підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення № 0009802312/0 від 31.12.2010 року Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя П.О. Григорович