ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
28 жовтня 2011 року № 2а-8086/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-маркетингове агенство "Трістан"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
про визнання протиправним та сксування рішення від 26.05.2011 року
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово -маркетингове агентство «Трістан»(надалі -Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (надалі -Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0003272304 від 26.05.2011 року.
Як вбачається з позовної заяви та додаткових письмових обґрунтувань, Позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що не погоджується з висновками Акту перевірки від 13.05.2011 року № 1120/2304/32531568 щодо порушення Позивачем пп.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
Позивач зазначає, що висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень Позивачем вимог вищевказаного Закону при формуванні податкового кредиту, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами. Не погоджуючись з висновками про завищення податкового кредиту, Позивач посилається на те, що податковий кредит сформований позивачем відповідно до вимог Закону, на підставі належно оформлених податкових накладних. За наведених обставин, представник Позивача просить суд скасувати спірне податкове повідомлення -рішення.
Відповідач, як вбачається з наданих письмових заперечень, проти позову заперечує в повному обсязі та, в свою чергу зазначає, що перевіркою було встановлено господарські взаємовідносини Позивача з ТОВ «Портофранк»(код ЄДРПОУ 35649103). В даному випадку, контролюючий орган, обґрунтовуючи власну правову позицію посилається на те, що, відповідно до отриманої інформації від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 28.04.2011 року № 2866/ДПІ/26-10/3 проведено почеркознавчу експертизу реєстраційних та звітних документів ТОВ «Портофранк», за результатами якої встановлено, що підписи на документах виконані різними особами.
З огляду на вищезазначене, представник Відповідача підтримує позицію податкового органу щодо визнання Договору, укладеного між Позивачем та ТОВ «Портофранк»- нікчемним, як наслідок -правомірного збільшення Позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово -маркетингове агентство «Трістан»(код ЄДРПОУ 32531568) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року під час взаємовідносин з ТОВ «Портофранк»(код ЄДРПОУ 35649103), за результатами якої складено Акт перевірки від 13.05.2011 року № 1120/23-04/32531568.
На підставі даного Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва винесено спірне податкове повідомлення -рішення:
- від 26.05.2011 року № 0003272304, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 78 266, 25 грн., в тому числі: за основним платежем 62 613 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 15 653, 25 грн.
Прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення мотивовано доводами Акту перевірки, згідно яких між підприємствами було укладено угоду № 01-12/10-Д від 01 грудня 2010 року, згідно якої замовник (ТОВ «ТМА «Трістан») зобов'язується передати виконавцю (ТОВ «Портофранк») товар (ковпачок алюмінієвий, пристрій полімерний укупорювальний, пристрій укупорювальний метало полімерний), а Виконавець (ТОВ «Портофранк») зобов'язується прийняти товар для проведення його доробки.
Так, за даним Договором перелік послуг по доробці товару визначається Замовником у заявках на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до пп. 3.1 п. 3 Договору, оплата наданих послуг мала здійснюватись шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. За даним Договором дозволявся розрахунок векселями.
Як встановлено Судом, однією з підстав, на основі якої Відповідачем зроблений висновок про заниження Позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість при формуванні податкового кредиту та, як наслідок -донарахування Позивачу суми податку на додану вартість є те, що правочин між Позивачем та ТОВ «Портофранк»був нікчемним в силу закону, оскільки, на думку Відповідача, цей договір не відповідає загальним умовам дійсності правочину, та є таким, що не мав на меті настання реальних наслідків. Зокрема, на думку Відповідача, даний правочин був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.
Приходячи до даного висновку, податковий орган посилається на наступне:
Так, 19.04.2011 року на підставі супровідного листа начальника ГВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва полковника податкової міліції Скороход І.В. від 13.04.2011 року № 2572/9/26-10/3 було проведено почеркознавче дослідження.
За наслідками даного почеркознавчого дослідження складено Висновок експерта № 108 від 19.04.2011р.
З огляду на мотивацію експертного дослідження податковим органом зроблено висновок про те, що податкові накладні, виписані ТОВ «Портофранк», не можуть бути підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, сплаченого вказаному підприємству, з огляду на те, що вони підписані різними особами.
Окружний адміністративний суд м. Києва не погоджується з даними доводами Відповідача, з огляду на таке.
Відповідно до Висновку експерта, підписи які підлягали дослідженню, а саме від імені Ряботенко І.Г. (директора ТОВ «Портофранк»), зображення яких наявні в копіях документів ТОВ «Портофранк», являються зображеннями підписів, що виконані барвником чорного кольору та які було використано в якості зразка при копіюванні, що не дає можливості встановити наявність або відсутність ознак застосування технічних засобів та виконання підписів з попередньою підготовкою при їх виконанні. Тому експерт зазначає, що висновок відносно даних підписів можливий лише у ймовірній формі.
В даному випадку, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 КАС України, правосуддя в адміністративному судочинстві на підставі, в тому числі диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин по справі.
Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне зазначити, що доводи сторін, які ґрунтуються виключно на припущеннях, не можуть бути належним доказом по справі та не беруться до уваги Судом для правильного вирішення спору по суті
Крім того, ч. 4 ст. 72 КАС України встановлено, що виключно вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний поступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце та чи вчинене воно цією особою.
Отже, виходячи з наведеного, станом на час розгляду даної справи компетентним органом не було встановлено наявності умислу у директора ТОВ «Портофранк»Ряботенко Івана Григоровича на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків або угоди, укладеної в порушення публічного порядку.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За таких підстав, Окружний адміністративний суд м. Києва, в даному випадку, приходить до висновку про те, що доводи Відповідача щодо неправомірності задекларованих Позивачем показників податкового кредиту з посиланням на нікчемність Договору в частині правочину, що був спрямований на незаконне заволодіння майном держави не підтверджується наявними у справі доказами.
Іншою підставою, з посиланням на яку контролюючим органом було зроблено висновок про нікчемність Договору, укладеного між Позивачем та ТОВ «Портофранк»стало те, що ДПІ у Шевченківському районі м.Києва було проведено документальну невиїзну перевірку діяльності підприємства ТОВ "Портофранк", (код ЄДРПОУ 35649103) за період: грудень 2010 року. За результатами перевірки складено Акт від 10.03.2011р. № 479/23-04 в якому діяльність підприємства визнана нікчемною.
Податковий орган зазначає, що в ході перевірки декларації ТОВ «Портофранк»за грудень 2010 року були опрацьовані і «Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів»Державної податкової адміністрації України виявлені розбіжності. Так, згідно бази данних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів»встановлено, що податкові зобов'язання ТОВ «Портофранк»у грудні 2010 року сформовано на загальну суму 893010,2 грн. за рахунок контрагентів - покупців, утому числі ТОВ «ТМА «Трістан».
З такими доводами Відповідача Окружний адміністративний суд м. Києва також не може погодитись, мотивуючи це наступним.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", виключно відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.
Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності належним чином оформлені податкові накладні та виписані ці накладні особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.
В даному випадку, з огляду на те, що Законом України "Про податок на додану вартість" встановлена єдина умова, що позбавляє платника податку на додану вартість права, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає безпідставним посилання Відповідача на донарахування позивачу суми податку на додану вартість з посиланням на базу данних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів».
Крім того, відповідно до статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»та статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну (персональну) відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору ТОВ «Портофранк»на користь Позивача було виписано наступні податкові накладні:
Податкова накладна № 496 від 06.12.2010 року на загальну суму 151 984, 80 грн. (в т.ч. 25 330, 80 ПДВ);
Податкова накладна № 538 від 23.12.2010 року на загальну суму 29 040, 00 грн. (в т.ч. 4 840, 00 грн.)
Податкова накладна № 543 від 24.12.2010 року на загальну суму 242 352, 00 грн. (в т.ч. 40 392, 00 грн.)
Так, в підтвердження власної правової позиції, Позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії вищевказаних податкових накладних.
Оскільки матеріали справи містять податкові накладні та Акти виконаних робіт, Акт передачі товару, надані позивачу його контрагентом, а відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтв платника ПДВ контрагента позивача або несплати ним податку на додану вартість до бюджету, суд приходить до висновку про неправомірність посилань відповідача, викладених в акті перевірки щодо нікчемності правочину.
Також, як встановлено судом, Акт перевірки не містить жодних посилань, з приводу того, чим саме Договір, укладений між Позивачем та ТОВ «Портофранк»порушує публічний порядок.
В підтвердження фактичного виконання Договору, укладеного між ТОВ «Портофранк»та Позивачем, останнім в судовому засіданні надано документи, що підтверджують товарність здійсненої операції.
Так, відповідно до договору поставки від 15.02.2010 р. № 03/02-10/К, укладеного між ТОВ «Трістан»(Постачальник), з однієї сторони, і Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (Покупець), з другої сторони, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю пристрій укупорочний полімерний з дозатором для пляшок 33x59 мм. з логотипом.
При цьому, для виконання умов Договору поставки № 03/02-10К, між ТОВ «ТМА «Трістан»і ТОВ «Портофранк», 01.12.2010 р. був укладений саме Договір № 01-12/10-Д, предметом якого є зобов'язання ТОВ «Трістан»передати ТОВ «Портофранк»товар (ковпачок алюмінієвий, пристрій полімерний укупорювальний, пристрій укупорювальний металополімерний), а ТОВ «Портофранк»зобов'язується прийняти Товар для проведення його доробки (заявки на проведення доробки товару знаходяться у матеріалах справи).
Фінансові розрахунки між сторонами були проведені у безготівковій формі шляхом банківського переказу ТОВ «ТМА «Трістан»грошових коштів на рахунок ТОВ «Портофранк». Сплата грошових коштів по зазначених правовідносинах підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку ТОВ «ТМА «Трістан», докази чого долучено до матеріалів справи.
На виконання Договору від 15.02.2010 р., укладеного між ТОВ «Трістан», з однієї сторони, та Івано-Франківським обласним державним об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, з другої сторони, в частині перевезення товару, Позивачем надано копію Договору № 1/04 від 04.01.2010 р. між ТОВ «Трістан»та ТОВ «Ларус»(Перевізник) на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом. В Акті здачі-приймання робіт (наданих послуг) № ОУ-0001044 вказується про надання транспортних послуг щодо перевезення товару за наступними маршрутами: місто Київ - м. Івано-Франківськ.
Крім того, з метою підтвердження використання у власній господарській діяльності Позивача результатів за Договором з ТОВ «Портофранк», з боку Позивача в судовому засіданні надано докази реалізації товару, отриманого від ТОВ «Портофранк»партіями згідно видаткових накладних, за якими постачальником є ТОВ «Трістан», а отримувачем є Івано -Франківське ОДО спиртової та лікеро-горілчаної промисловості. Належним чином завірені копії видаткових накладних, Позивачем додано для долучення до матеріалів справи.
Також, як встановлено судом, послуги по Договору, отримані Позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.
Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.
З метою встановлення фактичності обставин щодо цивільної правоздатності ТОВ «Портофранк», Окружним адміністративним судом м. Києва у державного реєстратора -Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації Довідку з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (ЄДРПОУ) щодо ТОВ «Портофранк»
В силу ч.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Так, згідно Довідки з ЄДРПОУ, на момент укладання Договору про надання послуг, і на момент виконання вказаних послуг, ТОВ «Портофранк»як юридична особа було внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та мала Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкових зобов'язань Позивача з податку на додану вартість, як наслідок -настання права у позивача на включення сум, сплачених по Договору з ТОВ «Портофранк»до податкового кредиту.
Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
А тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає висновки Акту перевірки такими, що не підтверджуються доказами наявними в матеріалах справи, у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення № 0003272304 від 26.05.2011 року підлягає скасуванню як протиправне.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і правильного вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово -маркетингове агентство «Трістан», в даному випадку підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94-97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення № 0003272304 від 26.05.2011 року Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя П.О. Григорович