ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
02 листопада 2011 року № 2а-13032/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України
проскасування постанови № 711200 від 10.08.2011
за участю :
представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 3425-ЩО від 05.09.2011)
представника відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 109 від 03.03.2010)
Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови № 711200 від 10.08.2011.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівник позивача, провідник вагону № 277 поїзду № 29 дотримувався і діяв у відповідності до вимог пунктів 2.5 та 2.6 Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон для залізничного сполучення, затвердженої спільним наказом Державної прикордонної служби України, Державної митної служби та Міністерства транспорту та зв'язку України від 06.10.2009 № 745/926/1032 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.11.2009 за № 1036/17052, а саме, ще до початку поїздки ним було зроблено опитування та огляд документів громадянина ФРН ОСОБА_5 та оскільки у нього були проїзні документи на проїзд у залізничному транспорті, провідник не створював перешкоди йому у проїзді по території Польщі до станції «Ягодин»до перетину державного кордону, а обов'язок перевіряти наявність та належне оформлення документів для перетину державного кордону покладається на відповідача. Також представник позивача посилався на те, що працівники відповідача без наявних законних на те підстав визначили представником перевізника провідника пасажирського вагону та зобов'язали його без будь-яких повноважень розписатися у протоколі про порушення, у той час, як виконувати обов'язки по взаємодії між залізницею та органами прикордонного контролю та бути представником залізниці покладено безпосередньо на начальника пасажирського поїзда пунктом 2.4 зазченої Технології.
На обґрунтування правомірності дій провідника позивач також посилався на положення Конвенція про міжнародні залізничні перевезення від 09.05.1980, та додаток до зазначеної конвенції "Єдині правила до договору про міжнародне залізничне перевезення пасажирів і багажу (ЩВ)".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2011 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем було виправлено недоліки позовної заяви.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2011 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 02.11.2011.
У судовому засіданні 02.11.2011 було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку з порушенням територіальної підсудності.
У судовому засіданні 02.11.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Представник позивача у судовому засіданні 02.11.2011 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
У судовому засіданні 02.11.2011 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов представник відповідача обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова була винесена у зв'язку з порушенням позивачем статті 221 Закону України «Про залізничний транспорт»та статті 1 Закону України „Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", а саме невиконням обов'язку перевізника щодо перевірки перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявності у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
01.08.2011 в пункті пропуску через державний кордон України для залізничного сполучення "Ягодин - залізнична станція", Луцького прикордонного загону, що на території Римачівської сільської ради Любомльського району Волинської області, у вагоні № 277 потягу №29 сполученням «Берлін -Київ»прикордонним нарядом відділу прикордонної служби було виявлено одного пасажира, а саме: громадянина ФРН ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який слідував через державний кордон Україна на "в'їзд" в Україну по ідентифікаційній пластиковій картці (внутрішній паспорт) НОМЕР_2 від 05.03.2008, тобто по документу, що не дає права на перетинання державного кордону України.
За зазначеним фактом було складено протокол про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень № 711200 від 01.08.2011, який було підписано провідником вагону № 277 ОСОБА_3 (посвідчення НОМЕР_1 від 14.01.2003) та свідком ОСОБА_4.
Додатками до зазначеного протоколу є :
- пояснення ОСОБА_3 від 01.08.2011, в яких він зазначає про те, що громадянин ФРН ОСОБА_5 при посадці показав тільки проїзний квиток, та не надав жодного документу, оскільки не зрозумів вимог бо говорив тільки на німецькій мові;
- пояснення ОСОБА_5 від 01.08.2011, в яких він зазначив про те, що при посадці пред'явив проїзний квиток провіднику, який вказав йому на його місце та інших документів у нього не запитували. Також він вказав про те, що не знав, що наявні в нього документи не дають права на перетин кордону України;
- пояснення ОСОБА_4 від 01.08.2011, в яких вона зазначила про те. що бачила як громадянин ФРН ОСОБА_5 слідував з Німеччини в Україну без закордонного паспорту;
- копія квитка № 517267763;
- копія документу, що посвідчував особу.
Листом № 29/6270 від 04.08.2011 Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" було повідомлено про факт встановлено правовпорущення та про складання протоколу про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень № 711200 від 01.08.2011, а також про те, що розгляд справи відбудеться 10.08.2011 об 12:00 та запропоновано забезпечити присутність представника. Зазначений лист разом з додатком - копією протоколу № 711200 від 01.08.2011 був направлений 07.08.2011 засобами факсимільного зв'язку, що підтверджується повідомленням № 29/6270 від 04.08.2011.
10.08.2011 Луцьким прикордонним загоном Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України було винесено постанову про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень № 711200, в якій на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблено висновок, що перевізником ДГТО "Південнно - Західна залізниця", в особі провідника ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідчення НОМЕР_1 від 14.01.2009, не виконано обов'язок перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів необхідних для в'їзду до держави прямування, чим порушено вимоги статті 1 Закону України „Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" та Закону України "Про залізничний транспорт", у зв'язку з чим постановлено накласти на ДГТО "Південно - Західна залізниця" штраф у розмірі 8 500,00 грн.
Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" не погоджуючись з постановою № 711200 від 10.08.2011 та вважаючи її такою, що підлягає скасуванню звернулось до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 22-1 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізник при перевезенні пасажира у міжнародному залізничному сполученні, крім обов'язків, передбачених статтею 22 цього Закону, зобов'язаний до початку перевезення перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи. За невиконання обов'язку перевірити перед початком перевезення пасажира у міжнародному залізничному сполученні наявність у нього документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, перевізник несе відповідальність, передбачену законом.
Частиною першої статті 1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" встановлено, що підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.
З аналізу зазначених норм права вбачається, що на перевізника при здійсненні ним перевезення пасажирів у міжнародному залізничному сполученні покладається обов'язок до початку перевезення перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи, а у випадку невиконання цього обов'язку, якщо це призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, він несе відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.
Таким чином посилання позивача на те, що на нього не покладається обов'язок щодо перевірки наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування є необґрунтованими.
Відповідно до протоколу про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень № 711200 від 01.08.2011 було виявлено одного пасажира, а саме: громадянина ФРН ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який слідував через державний кордон Україна на "в'їзд" в Україну по ідентифікаційній пластиковій картці (внутрішній паспорт) НОМЕР_2 від 05.03.2008, тобто по документу, що не дає права на перетинання державного кордону України.
З пояснень наданих провідником вагону № 277 ОСОБА_3, громадянином ФРН ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_4, наявних в матеріалах справи, вбачається, що перевізником не було до початку перевезення перевірено наявність у пасажира документів громадянина ФРН ОСОБА_5, необхідних для в'їзду до держави прямування.
Таким чином позивачем не було виконано до початку перевезення обов'язок перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, що призвело до спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів.
Твердження позивача про те, що протокол повинен був складатись на начальника поїзду, а не на провідника, є необґрунтованими з огляду на те, що обов'язок перевірки документів пасажирів при їх посадці до поїзду покладається саме на провідника вагону, а тому саме провідником, який діяв від імені перевізника було вчинено порушення зафіксоване в протоколі № 711200 від 01.08.2011.
Посилання позивача, як на обґрунтування правомірності та достатності вчинених ним дій на пункти 2.5 та 2.6 Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон для залізничного сполучення, затвердженої спільним наказом Державної прикордонної служби України, Державної митної служби та Міністерства транспорту та зв'язку України від 06.10.2009 № 745/926/1032 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.11.2009 за № 1036/17052, є необґрунтованими з огляду на те, що Технологія прикордонного та митного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон для залізничного сполучення врегульовує питання безпосередньо здійснення прикордонно-митних процедур під час перетинання особами, транспортними засобами державного кордону України та виконання зазначених норм провідником вагонів не звільняє його від обов'язку щодо виконання вимог Закону України «Про залізничний транспорт», який, до того ж, має вищу юридичну силу, і за невиконання вимог якого передбачена відповідальність Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень».
Позивач також посилався на статтю 6 Єдиних правил до договору міжнародного залізничного перевезення пасажирів, при цьому зазначає про те, що договір перевезення повинен бути підтверджений одним проїзним документом, що надається пасажиру, водночас, статтею 6 параграфу 2 Єдиних правил визначено, що договір перевезення повинен бути підтверджений одним або кількома проїзними документами.
Необґрунтованість посилань позивача на положення Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ), зокрема на параграф 1 статті 9, яким передбачено наявність лише одного проїзного документа, без паспорту, зумовлюється тим, що статтею 10 зазначеної Конвенції передбачено, що пасажир повинен виконувати формальності, яких вимагає митниця або інші адміністративні власті.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що порушення позивачем статті 1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" та наклав на позивача штраф у розмірі 8500,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови № 711200 від 10.08.2011 - залишити без задоволення.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов
Повний текст постанови складено 09.11.2011