ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
24 жовтня 2011 року письмове провадження № 2а-9641/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О.розглянувши адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до
третя особа Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва
Головне управління Державного казначейства України у м. Києві
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва щодо неповернення суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб, яка підлягає поверненню позивачу у зв'язку із використанням права на податковий кредит, неправомірною та стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 742,46 грн. Неправомірною.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем, в порушення вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", не було вчинено жодних дій щодо повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Письмових заперечень чи пояснень по суті спору суду, у встановлені строки, не надав.
Третя особа заперечувала проти позовних вимог в частині повернення коштів з Державного бюджету України посилаючись на те, що, по-перше, це кошти місцевого бюджету, а, по-друге, таке повернення здійснюється на підставі погоджених висновків податкових органів про повернення надмірно сплачених коштів.
Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження та надав сторонам час на подання додаткових доказів по справі.
23.09.201 від позивача надійшла заява про уточнення та збільшення позовних вимог.
Уточнюючи позовні вимоги, позивач збільшила їх на суму штрафу за несвоєчасне повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 100 % суми, що підлягає поверненню, тобто на 742,46 грн. та просила суд визнати бездіяльність посадових осіб Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва щодо неповернення суми надмірно сплаченого податку у зв'язку із використанням права на податковий кредит, неправомірною; стягнути з відповідного бюджетного рахунку на користь позивача суму надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 742,46 грн.; стягнути з відповідного бюджетного рахунку на користь позивача штраф за несвоєчасне повернення суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 100 % вказаної суми, а саме 742,46 грн.
Зважаючи на вимоги ст.ст. 49, 51, 137 Кодексу адміністративного судочинства України щодо права позивача протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи, суд у письмовому провадженні долучив подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог та надіслав її копії відповідачу та третій особі.
Від відповідача та третьої особи заперечень на позов з врахуванням збільшених позовних вимог до суду не надходило.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
ОСОБА_1 протягом 2010 року навчалася у Національному фармацевтичному університеті на заочній формі навчання (договір від 03.08.2009 р. № 2/1.2009.ТФП) та, одночасно, працювала на посаді адміністратора з реєстраційних питань та безпеки клінічних досліджень Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармасофт-СТ", де отримувала дохід у вигляді заробітної плати в розмірі 114 708,57 грн., з якого було утримано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 16 686,82 грн., внески до Пенсійного фонду України в розмірі 2 294,19 грн., фонду соціального страхування в розмірі 1147,08 грн. та фонду зайнятості в розмірі 688,26 грн.
Згідно п.5.4. договору від 03.08.2009 р. № 2/1.2009.ТФП про підготовку фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст" за спеціальністю "Технологія фармацевтичних препаратів", розмір плати за підготовку студента у кожному році становить 4 950,00 грн., яка вноситься кожного семестру.
На виконання п.5.4. зазначеного договору, позивачем була внесена плата за навчання рівними частками, що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними доручення від 16.01.2010 р. № 1 на суму 2 475,00 грн. та від 22.09.2010 р. № 1 на суму 2 475,00 грн.
03.02.2011 позивач надіслала до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва було лист про повернення надмірно сплаченої суми податку з доходів фізичних осіб з доданими до нього: декларацією про доходи за 2010 рік, розрахунком суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягають поверненню, перелік сум витрат, що включаються до складу податкового кредиту, довідка про доходи, платіжні доручення від 16.01.2010 р. № 1 та від 22.09.2010 р. № 1, який був отриманий представником податкового органу 07.02.2011 р., про що свідчить, наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення.
З пояснень позивача судом встановлено, що станом на момент розгляду справи відповідачем не прийнято будь-якого рішення про результати розгляду поданої нею податкової декларації за 2010 рік в частині віднесення до податкового кредиту (податкової знижки) витрат, пов'язаних з оплатою навчання та не вчинено жодних дій, спрямованих на повернення надмірно сплаченої суми податку з доходів фізичних осіб чи відмови у вчинені таких дій та здійсненні відповідних виплат.
Будь-яких доказів, які б спростували зазначені вище доводи позивача відповідач не надав.
Розглянувши наявні у справі матеріали та письмові пояснення сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1.16. ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг)у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
Згідно пп.5.1.1., 5.1.2. п.5.1. ст. 5 Закону, платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.
До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат (пп.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону). Зазначені документи не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту.
Платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року, зокрема, суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (пп.5.3.3. п.5.3. ст. 5 Закону).
Відповідно до пп. б) п.18.1. ст.18 Закону платник податків має право подати до податкового органу річну декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкового кредиту.
Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації (п.18.8. ст.18 Закону).
Повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, штрафів здійснюється органом державного казначейства з рахунку, на який зараховується цей податок до його розподілу між рівнями відповідних місцевих бюджетів (пп.20.4.3. п.20.4. ст.20 Закону).
Згідно положень пп.14.1.170. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 р. податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.
Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року, підставою для нарахування якої є подана ним до податкового органу річної податкової декларації. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, зокрема, суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати (пп.166.1.1.,166.1.2. п.166.1., пп.166.2.1, 166.2.2. п.166.2., п.166.3. ст.166 Податкового кодексу України).
Тобто, з аналізу викладених законодавчих норм встановлено, що податковий кредит, визначений Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", у Податковому кодексі відображений як податкова знижка.
Відповідно до п.12 Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21.12.2010 р. № 974/1597/499, надміру утримана (сплачена) сума податку на доходи фізичних осіб підлягає поверненню платнику податку протягом 60 календарних днів від дня отримання органом державної податкової служби податкової декларації на поточний рахунок, вказаний у податковій декларації, у разі його наявності у платника податку, або на рахунок банку, який здійснюватиме виплату коштів готівкою, або на рахунок підприємства поштового зв'язку за податковою адресою платника податку, зазначеною в податковій декларації.
Повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку на доходи фізичних осіб на поточний рахунок платника податку здійснюється органом Державного казначейства України на підставі висновку, поданого органом державної податкової служби до відповідного органу Державного казначейства України не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку від дня отримання органами державної податкової служби податкової декларації відповідно до Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 № 226.
Згідно п. 8 зазначеного Порядку орган державної податкової служби несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі територіальному органу Державного казначейства України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів із бюджету.
З аналізу викладених законодавчих норм, судом встановлено, що повернення надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит (податкової знижки), здійснюється органами державного казначейства, виключно, на підставі висновку податкового органу. Такий висновок складається податковим органом за наслідками розгляду податкової декларації платника податків.
Оскільки відповідач не прийняв жодного рішення стосовно отриманого 07.02.2011 листа позивача від 03.02.2011, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність податкового органу в частині не розгляду поданої позивачем декларації за 2010 рік та не прийняття відповідного рішення про повернення чи відмову в поверненні надмірно сплачених сум податку.
Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З огляду на це суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі міста Києва розглянути податкову декларацію позивача за 2010 рік та прийняти рішення щодо повернення надміру сплаченого позивачем податку з доходів фізичних осіб під час оплати навчання.
Щодо заявлених позивачем позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва щодо неповернення суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 742,46 грн. та штрафу за несвоєчасне повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 742,46 грн., то суд вважає, що вони заявлені позивачем передчасно, а відтак не можуть бути задоволенні, оскільки протиправна бездіяльність у спорі, що розглядається, полягає у не прийнятті будь-якого рішення щодо повернення надмірно сплаченої суми податку, визначеної у декларації про доходи позивача за 2010 рік та (або) за результатами її розгляду.
Відповідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України суд встановив, що бездіяльність відповідача вчинена всупереч закріплених у цій статті принципів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, обов'язок щодо доказування не виконав.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва в частині неприйняття рішення за декларацією ОСОБА_1 про доходи за 2010 рік стосовно повернення чи відмови в поверненні ОСОБА_1 надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік в сумі, визначеній нею у податковій декларації.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі м. Києва прийняти рішення з приводу повернення надміру сплаченого нею податку з доходів фізичних осіб в розмірі 742,46 грн. платнику податків -ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за декларацією про доходи за 2010 рік.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Арсірій Р.О.