ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
27 вересня 2011 року 14:21 № 2а-6042/11/2670
за позовом ОСОБА_1
до
Т-ті особа Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури
Київська обласна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури
ОСОБА_3
про скасування рішення і зобов'язання вчинити дії,
Головуючий суддя Смолій І.В.
Судді Григорович П.О., Каракашьян С.К.
Секретар с/з Колесник І.Ю.
Представники :
Від Позивача: ОСОБА_1 -паспорт НОМЕР_1
Від Відповідача : ОСОБА_4 - пк (дов.від 10.01.11р. №1/10)
Від третьої особи 1 : ОСОБА_5 - п/к(дов.від 01.07.11р. № 359)
Від третьої особи 2: ОСОБА_1 -п/к (дов.від 16.05.11р. № ВР50954)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.09.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України та Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішення і зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 11.08.11р. позовні вимоги в частині щодо скасування рішення Київської обласної КДКА № 61 від 24.06.1999р. про видачу повноважному судді Верховного Суду України ОСОБА_6 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 та зобов'язання Київської обласної КДКА вилучити у адвоката ОСОБА_6 зазначене свідоцтво і анулювати його, залишено без розгляду у зв'язку із пропущенням строку на звернення до суду з адміністративним позовом. В іншій частині позовних вимог ухвалою суду від 11.08.11р. відкрито провадження про справі та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 08.09.11р.
Крім того ухвалою суду від 11.08.11р. залучено до участі в справі Київську обласну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури як третю особу без самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою суду від 08.09.11р. по справі завершено підготовче провадження та призначено справу до колегіального розгляду на 27.09.11р. та залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2
В судове засідання 27.09.11р. з'явились сторони.
Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав, в обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені у позовній заяві та письмових поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень зіслався на обставини викладені у поданих письмових запереченнях.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Київська обласна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури щодо задоволення позовних вимог заперечила, в обґрунтування заперечень вказала на правомірність дій відповідача та прийнятого рішення.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в обґрунтування зіслався на обставини викладені у позовній заяві.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Рішенням Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 61 від 24.06.1999р. видано повноважному судді Верховного Суду України ОСОБА_6 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2.
Позивачем та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7 20.07.10р. подано спільну скаргу до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури на вказане вище рішення, в якій просили скасувати рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24 червня 1999 року.
Листом від 19 квітня 2010 року № 1/644 відповідач повідомив позивача і третю особу про неможливість розгляду згаданої скарги.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.11р. по справі № 2а- 15877/10/2670 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України за участю третьої особи ОСОБА_8 про зобов'язання вчинити дії, що у відповідності до ст.254 КАС України набрала законної сили, зобов'язано Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури при Кабінеті Міністрів України в установленому законодавством порядку розглянути скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_2 від 20.07.10р. на рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24.06.99р. № 61 про видачу ОСОБА_6 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1637.
Відповідачем до порядку денного четвертого засідання ВККА VI скликання включено розгляд скарги позивача та третьої особи від 20.07.10р., про дату час та місце проведення такого засідання позивачу повідомлено листом від 09.03.11р.за № 1/18 (а.с. 102).
Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України на засіданні 18.03.11р. за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_9 від 20.07.10р. на рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24 червня 1999 року № 61 про видачу ОСОБА_6 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 та прийнято рішення № VI/4-116.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача оскільки таке прийнято неповноважним складом, так як не розглянуто поданий позивачам відвід, а також встановлені рішенням обставини не відповідають дійсності.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.
Дані правовідносини регулюються Законом України "Про адвокатуру" та Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, відповідно до яких у своїй діяльності Вища кваліфікаційна комісія адвокатури керується Конституцією України, актами законодавства України, а також цим Положенням.
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про адвокатуру" Вища кваліфікаційна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій. Вона має право скасовувати або змінювати рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій.
Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури відповідно до Закону України "Про адвокатуру" визначається порядок організації та діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до пункту 3 Положення основним завданням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури є розгляд скарг на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури свої засідання проводить в міру потреби, але з обов'язковим додержанням установлених цим Положенням строків розгляду скарг (пункт 14).
Підготовка засідання Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури забезпечується її головою, заступником голови або за дорученням голови одним із членів комісії. Голова комісії визначає час і місце проведення засідання комісії та не пізніш як за 10 днів повідомляє про це особу, що звернулася за скаргою, та інших осіб, які повинні взяти участь у засіданні комісії (пункт 12).
Судом встановлено, що відповідачем про дату час та місце проведення засідання позивача повідомлено відповідним листом від 09.03.11р.за № 1/18.
Крім того судом встановлено, що розгляд скарг позивача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору відбувся на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури 18 березня 2011року.
Відповідно до п. 15 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури засідання Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури веде її голова, а в разі його відсутності - заступник або один із членів комісії, обраний для цього рішенням комісії. Усі члени комісії в прийнятті рішення мають рівні права. Засідання Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як дві треті членів комісії (пункт 13).
Розгляд скарги на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури починається доповіддю голови комісії, його заступника або одного з членів комісії, який попередньо вивчав скаргу, справу і документи, що надійшли з кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Потім заслуховуються запрошені на засідання особи, досліджуються необхідні матеріали і документи. На засіданні комісії ведеться протокол, який підписують голова і секретар комісії (пункт 19).
Рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури приймаються таємним голосуванням більшістю голосів від загальної кількості членів комісії. Рішення викладається в письмовій формі з наведенням мотивів його прийняття і підписується головуючим на засіданні (пункт 21).
У рішенні Вищої кваліфікаційної комісії повинно бути зазначено: назву комісії, її склад, місце і час засідання, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка подала скаргу, короткий зміст оскарженого рішення, суть скарги, висновок у справі, мотиви прийнятого рішення та результати розгляду справи (пункт 22). У триденний строк рішення комісії має бути видано особі, щодо якої воно винесено (пункт 23).
В проведених судових засіданнях судом досліджено наданий відповідачем витяг з протоколу № 5 четвертого засідання Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури VI скликання від 18.03.11р. (а.с.96-98), із змісту вказаного протоколу вбачається, що засідання проведено в повноважному складі 25 осіб.
Позивачем в обґрунтування позову вказується на правомочність засідання ВККА проведеного 18.03.11р. під час розгляду його скарги, оскільки не було розглянуто поданий ним відвід членам Комісії, а саме ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12. Заяви про відвід позивачем надсилались засобами поштового направлення 10.03.11р., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії опису вкладення до цінного листа та відповідна квитанція (а.с. 13). При цьому позивачем не надано доказу вручення вказаного поштового направлення відповідачу, однак зазначається, що йому стало відомо що таке не вручено відповідачу під час доставки 17.03.11р.
Відповідно до пунктів 21, 22 Положення заява про відвід члену комісії може заявити особа, щодо якої розглядається питання. Відвід повинен бути вмотивований і надсилається Комісії у формі письмової заяви. Головуючий на засіданні зобов'язаний ознайомити члена кваліфікаційної комісії із заявою про його відвід. Рішення про відвід (самовідвід) члена Комісії приймається більшістю присутніх на засіданні її членів, крім члена Комісії, стосовно якого вирішується питання щодо відводу (самовідводу).
З пояснень представника відповідача судом встановлено, що вказані вище заяви про відвід відповідачем було отримано лише 30.03.11р.. Такі пояснення відповідача підтверджуються також даними з офіційного веб-сайту Укрпошти, жодних доказів що б спростовували доводи відповідача позивачем не надано, крім того відсутні докази того, що позивач міг отримати заяви позивача про відвід раніше, однак відмовився.
З аналізу наведено, суд приходить до переконання про безпідставність доводів позивача, розгляд заявлених позивачем відводів на проведеному Комісією засіданні 18.03.11р. не було можливим у зв'язку із відсутністю у відповідача таких заяв, при цьому слід зазначити,що позивача завчасно було повідомлено про час та місце проведення засідання Комісії, де він міг бути присутнім особисто, однак даним правом позивач не скористався.
Крім того позивачем в обґрунтування позовних вимог вказується на безпідставність відмови у задоволенні його скарги оскільки оспорюване позивачем рішення не відповідає чинному законодавству. Зокрема вказується на безпідставність видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю п. ОСОБА_6 оскільки такий на момент отримання свідоцтва займав посаду судді, що повністю суперечить вимогам Закону України «Про адвокатуру».
Суд повно та всебічно дослідивши фактичні обставини справи, наявні в матерілах справи докази, а також чинного на час виникнення спірних правовідноси законодавства, не знаходить наведені позивачем аргументи належними та підставними для скасування спірного рішення.
Так зокрема у відповідності до ст. 2 Закону України «Про адвокатуру»Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.
Аналіз наведеної норми дозволяє зробити висновок, що адвокат -це повнолітній громадянин України з вищою юридичною освітою, відповідним стажем роботи, який склав кваліфікаційний іспит отримав відповідне свідоцтво та склав Присягу адвоката.
З наявних матеріалів справи судом встановлено, що п. ОСОБА_6. успішно складено кваліфікаційний іспит у зв'язку із чим Київською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури прийнято рішення № 61 від 24.06.1999 року про видачу йому відповідного свідоцтва за НОМЕР_2
Дійсно на даний час Положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури встановлено обмеження щодо видачі свідоцтва особі яка успішно склала кваліфікаційний іспит у разі несумісності адвокатської діяльності з іншими видами діяльності, однак таке обмеження введено Указом Президента України «Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури»за № 1240/99 лише 30.09.1999 року, тобто після прийняття Київською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури рішення № 61 від 24.06.1999 року про видачу п. ОСОБА_6 відповідного свідоцтва за НОМЕР_2
Крім того судом встановлено, що дія свідоцтва НОМЕР_2 про право на зайняття адвокатською діяльністю було призупинено на підставі заяви п. ОСОБА_6 від 24.08.99р.
Враховуючи наведені обставини суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість доводів позивача.
Рішення № 61 від 24.06.1999 року Київської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не порушувало вимог Закону України «Про адвокатуру»щодо несумісності адвокатської діяльності з іншими видами роботи, та у повному обсязі відповідало вимогам законодавства про адвокатуру, Закону України «Про статус суддів»та Закону України «Про судоустрій», що вірно встановлено спірним рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при розгляді скарг позивача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору п. ОСОБА_2
Суд враховуючи норми чинного законодавства, а також фактичні обставини справи, в їх сукупності, не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судових засіданнях відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в повній мірі довів правомірності своїх дій та прийнятого Рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства.
Керуючись ст.ст. 2, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.
Головуючий суддя І.В. Смолій
Судді: П.В. Григорович
С.К. Каракашьян