ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
18 жовтня 2011 року 11:55 № 2а-11998/11/2670
за позовом: ОСОБА_1 та Приватного підприємства «Емір»
до Головного управління комунальної власності м. Києва
про визнання протиправними дій щодо надання недостовірної інформації
Суддя Смолій І.В.
Секретар с/з Колесник І.Ю.
представники :
від позивачів : ОСОБА_1 -(НОМЕР_1, дов.від 15.04.11р. №ВРІ826594, дов.від 07.12.09р. № б/н);
від відповідача : ОСОБА_4 -п/к (дов.від 18.04.11р. № 042/1/7-3772)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.10.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління комунальної власності м. Києва про визнання протиправними дій щодо надання недостовірної інформації.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2011р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду по суті на 06.10.11р.
Розгляд справи 06.10.11р. відкладався до 18.10.11р. у зв'язку із неявкою в судове засідання позивачів належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи.
В судове засідання 18.10.11р. з'явились сторони.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позовних вимог не поступило. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Позивач звернувся з запитом до Головного управління комунальної власності м. Києва, з приводу надання інформації позивачу з питання: до якого органу: Київська міська рада - Головне управління комунальної власності м. Києва - КП «Київжитлоспецексплуатація»необхідно звертатися із заявою на продовження договору оренди або переукладання його на новий строк.
За результатами розгляду звернення позивачів Головним управління комунальної власності м. Києва листом від 14.01.2011р. № 042/11/11-297 надано відповідь на вказане звернення позивачів.
Позивачі вважають інформацію викладену у листу відповідача за № 042/11/11-297 від 14.01.11р. недостовірною, наданою з метою дезінформувати Позивачів, у зв'язку із чим просять визнати дії відповідача протиправними. З наданою відповідачем інформацією позивачі не згідні оскільки при розгляді Господарським судом м. Києва та Київським апеляційним господарським судом справи № 35/52 за Позовом Позивача-2 та за участю Головного управління комунальної власності м. Києва останнє підтримало ту позицію, що звертатися в такому випадку слід безпосередньо до Київської міської ради.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.
Законом України «Про інформацію»визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. При цьому ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом (ст. 5, 7 Закону ).
Судом встановлено, що на інформаційний запит позивачів Головним управління комунальної власності м. Києва листом від 14.01.2011р. № 042/11/11-297, при цьому заявлений позов містить вимогу лише щодо визнання такими, що не відповідають вимогам законодавства.
Як встановлено судом з матеріалів справи та пояснень представника позивача, інформаційний запит скерований до відповідача містив прохання повідомити до якого органу необхідно звертатися із заявою на продовження договору оренди або переукладання його на новий строк.
Спірна відповідь містить посилання на те, що при зверненні з листом №256 від 12.12.2005р. позивачам необхідно було керуватися саме рішенням Київської міської ради від 24.06.1999 №309/410 «Про Положення про порядок надання майна територіальної громади міста Києва у користування або управління», яким встановлено, що суб'єкт ініціативи, який бажає отримати майно у користування, яким встановлено, суб'єкт ініціативи, який бажає отримати майно у користування, подає заяву про це на ім'я заступника міського голови - секретаря Київської міської Ради.
Так зокрема у відповідності до п. 4.1. рішення Київської міської ради від 24.06.1999 №309/410 «Про Положення про порядок надання майна територіальної громади міста Києва у користування або управління», суб'єкт ініціативи, який бажає отримати майно у користування, подає заяву про це на ім'я заступника міського голови - секретаря Київської міської Ради.
Рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 №34/91 «Про затвердження Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, Типового договору про оренду майна територіальної громади міста Києва»встановлено, що фізична або юридична особа, яка виявила бажання укласти договір оренди комунального майна, подає заяву на ім'я начальника Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
Аналізуючи наведені докази, норми чинного законодавства та фактичні обставини, суд приходить до переконання, що надана відповідачем відповідь на інформаційний запит позивачів містить виключно виклад обставин з посиланням на норми законодавства та у їх відповідності, жодних роз'яснень що суперечили б нормам законодавства такий не містить, за таких обставин судне знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судових засіданнях відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в повній мірі довів правомірності своїх дій та прийнятого Рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства.
Керуючись ст.ст. 2, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.
Суддя І.В. Смолій