П О С Т А Н О В А № 2-а-678/11
26.01.2011 року Старобешівський районний суд Донецької області в складі:
головуючого Моцного В.В.
при секретарі Даніловій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Донецького взводу БДПС про визнання незаконними дій та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконними дій та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, посилаючись на те, що його постановою серії АН № 919867 від 13.12.2010 року службової особи -інспектора ДПС Донецького взводу БДПС, прапорщика міліції ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУАП. Згідно постанови 13 грудня 2010 року о 15 годині, керуючи автомобілем НОМЕР_1 він здійснив зупинку на естакаді, чим порушив п. 15.9 Правил дорожнього руху України. Вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з причин того, що 13 грудня 2010 року він керуючи автомобілем ГАЗ-2705, рухався по автодорозі Слов'янськ-Маріуполь та приблизно о 15 годині помітив, що температура двигуна його автомобілю, яка відображається на індикаторі, зросла до критичної позначки, за якої експлуатація двигуна є недопустимою. Крім того, з боку моторного відсіку та передньої підвіски автомобілю почувся стукіт. Подальший рух з таким ознаками несправностей був неможливим, оскільки це загрожувало не лише його цілісності та справності, а ще й було вкрай небезпечним як для нього, так і для інших автомобілів. З місця в кабіні він не міг визначити яке саме пошкодження трапилось в автомобілі, тому він мушиний був зупинити автомобіль та перевірити двигун і елементи передньої підвіски, увімкнувши, завчасно аварійну сигналізацію. Просить визнати незаконними дії службової особи - інспектора ДПС Донецького взводу БДПС, прапорщика міліції ОСОБА_2, скасувати постанову серії АН № 919867 службової особи - інспектора ДПС Донецького взводу БДПС, прапорщика міліції ОСОБА_2 від 13.12.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУАП, а справу розглянути за його відсутністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що згідно постанови серії АН № 919867 від 13.12.2010 року службової особи -інспектора ДПС Донецького взводу БДПС, прапорщика міліції ОСОБА_2 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУАП. В постанові вказано, що 13 грудня 2010 року о 15 годині, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по автодорозі Слов'янськ-Маріуполь, ОСОБА_1 здійснив зупинку на естакаді, чим порушив вимоги пункту 15.9 «в»Правил дорожнього руху України.
Суд визнає дії інспектора ДПС Донецького взводу БДПС, прапорщика міліції ОСОБА_2 з приводу складання постанови у справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 1 КУАП відносно ОСОБА_1 - незаконними з наступних підстав.
Згідно п.31.5, 31.6 Правил дорожнього руху України за певних несправностей автомобілю, передбачених п.31.4 Правил дорожнього руху України, що зокрема, можуть виникнути під час його експлуатації, подальший рух заборонено.
Під час провадження по справі про адміністративне правопорушення позивачу не були роз'яснені його права передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУАП, чим було порушено ст. 256, 279 КУАП.
Вимушена зупинка повністю підпадає під визначення крайньої необхідності, а згідно ст. 18 КУАП передбачається, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена КУАП або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Відповідно до ст. 7 КУАП ні хто не може бути підданий мірі покарання інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом і провадження по справам про адміністративних правопорушеннях здійснюється на підставі дотримання законності.
Згідно положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доведення правомірності постанови покладено на суб'єкта владних повноважень, а саме на відповідача. В силу положень ч. 1 та 2 ст. 70 КАС України належними є докази, які місять інформацію, щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування, а сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Викладена відповідачем інформація в постанові є виключно його суб'єктивною позицією та не може вважатись належним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.217 КУАП службові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, в межах наданих їм повноважень та лише при виконанні службових обов'язків. Відповідно до ч.1 ст.254 КУАП протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається уповноваженою на це службовою особою.
Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби державтоінспекції МВС, затверджена наказом МВС України від 27.03.2009 р. № 111, містить наступні положення. Згідно п. 10.2. розстановка сил i засобів підрозділів ДПС здійснюється на підставі дислокації маршрутів патрулювання i постів, яка розробляється з урахуванням обов'язкових норм щоденного виставлення нарядів ДПС та виходу на лінію патрульних автомобілів i мотоциклів. Згідно з п. 10.6, на кожний маршрут патрулювання (пост) складається картка маршруту патрулювання, поста. Один примірник картки зберігається у відділах державтоiнспекцiї МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах, другий видається черговому наряду ДПС на час несення служби.
Після того, як відповідач зупинив його транспортний засіб, ОСОБА_1 попросив представити йому відповідні документи, що виправдовували б знаходження відповідача на цій ділянці дороги. Такі документи відповідачем йому не були пред'явлені, а отже у відповідача не було й повноважень нести службу з нагляду за дорожнім рухом.
Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АН № 919867 від 13.12.2010 року, складену інспектором ДПС Донецького взводу БДПС, прапорщиком міліції ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 19, 70, 71, 104-106 КАС України, ст.ст. 251, 254, 268, 285-289 КУАП України, суд
Визнати дії інспектора ДПС Донецького взводу БДПС, прапорщика міліції ОСОБА_2 незаконними.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АН №919867 від 13.12.2010 року, складену інспектором ДПС Донецького взводу БДПС, прапорщиком міліції ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_1 за ст..122 ч.1 КУАП.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Старобешівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі якщо постанову постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя:
27.12.2011