73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"12" грудня 2011 р.
15 год.22 хв.Справа № 2-а-5003/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача Фисини А.І., Комадовського Д.П., представника відповідача Шевченко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саманджи - Україна" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Саманджи-Україна" звернулось до адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні від 06.10.2011 №0002460700 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зо бов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 646801,22 гривень та на кладення штрафної санкції в розмірі 1 гривні. В позові зазначено про те, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосе реднього впливу па дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачання платником податків та його безпосереднім контрагентом. Позивач отримував від ТОВ "Ценфинторг-Юг" в листопаді 2010 року соєві боби, що підтверджується наданими до суду первинними бухгалтерськими документами, ТОВ "Саманджи-Україна" було сплачено за товар грошові кошти, в зв'язку з чим позивач вважає, що має право на бюджетне відшкодування ПДВ в грудні 2010 року. Позивач належним чином декла рує податковий кредит та податкові зобов'язання по ПДВ, є добросовісним платником податків. Висновок відповідача про те, що позивач не підтвердив своє право на податко вий кредит з огляду на неможливість перевірки ТОВ "Мел-Транс" є помилковим, ця обставина ніяким чином не повинна впливати на стосунки позивача з безпосереднім постачальником ТОВ "Ценфинторг-Юг". Анулювання реєстрації ТОВ "Мел-Транс" як платника ПДВ здійснено після поставки соєвих бобів, а на момент поставки даний платник мав право виписувати податкові накладні, оскільки був зареєстрований платником ПДВ.
Представники позивача прибули в судове засідання. Просять задовольнити позов.
Відповідач позовні вимоги не визнав, в наданих суду запереченнях зазначив, що згідно п.п.7.7.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі по тексту - Закон про ПДВ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Відповідно до п. 1.3, 1,8 ст. 1 Закону №168/97-ВР платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. В якості необхідної підстави виникнення у платника податку права на бюджетне відшкодування з ПДВ, закон визначає сплату платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Оскільки по постачальнику товару ТОВ "Мел - Транс" неможливо перевірити сплату ПДВ з операцій поставки, у ТОВ "Саманджи-Україна" відсутнє право вимагати бюджетне відшкодування.
Представники відповідача прибули в судове засідання, просять відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Саманджи-Україна" є юридичною особою, зареєстровано в травні 2007 року, засновник товариства громадянин Туреччини ОСОБА_1, товариство є платником податків, перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні.
У вересні 2011 року фахівці ДПІ у м. Херсоні провели невиїзну документальну перевірку ТОВ "Саманджи-Україна" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень 2011 року. Було встановлено, що позивач здійснював експорт соєвих бобів, надавав послуги по експедируванню вантажів за кордон. Позивач не мав, крім оргтехніки, основних або орендованих основних фондів. Згідно декларації по податку на додану вартість за грудень 2010 року позивач зазначив суму бюджетного відшкодування в розмірі 717548 грн. Основним постачальником соєвих бобів за договором від 15.11.10 № 002/015-11 у листопаді 2010 року було ТОВ "Ценфинторг - Юг" (м. Миколаєв), позивачем придбано бобів соєвих в кількості 979,16 тн на суму 3280387 грн., в т.ч. ПДВ 546731,17 грн., включено до податкового кредиту листопада 2010 року ПДВ - 546731,17 грн., фактично сплачений ПДВ складає - 546731,17 грн. Умови поставки - СРТ Херсонський морський торгівельний порт.
Згідно отриманої відповіді від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва №5096/7/07-113 від 16.05.11 ТОВ "Ценфинторг - Юг" є посередником, постачальником реалізованої продукції було ТОВ "Мел - Транс"( м. Миколаїв).
Згідно відповіді від 06.09.11 ДПІ у Центральному р-ні м. Миколаєва на запит по постачальнику ТОВ "Мел - Транс" було отримано акт від 05.09.11 № 117/07-100/34949789 про неможливість проведення перевірки щодо взаємовідносин між ТОВ "Ценфинторг - Юг" та ТОВ "Мел - Транс" за листопад, грудень 2010 року у зв'язку з тим, що ТОВ "Мел - Транс" має стан "11" - припинено, але не знято з обліку. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 10.05.2011. Таким чином, не можливо підтвердити здійснення фінансово-господарської операції з поставки соєвих бобів ТОВ "Саманджи-Україна" від ТОВ "Мел - Транс", отже, не встановлено факту надмірної сплати податку на додану вартість підприємством ТОВ "Саманджи-Україна" по постачальнику ТОВ "Мел - Транс" у 2-й ланці постачання на суму ПДВ - 490659,32 грн.
Згідно з поданим ТОВ "Саманджи-Україна" до ДПІ у м. Херсоні уточнюючим розрахунком до податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року (вх. від 20.05.2011 № 9003586067) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 189769 грн.
Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 189843грн., частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 189769 грн. сума, що підлягає відшкодуванню, становить 189769 грн.
ТОВ "Ценфинторг - Юг" в грудні 2010 року продало позивачу боби соєві в кількості 280,24 тн, згідно договору на загальну суму 938804 грн., в т.ч. ПДВ 156467,33 грн., включено до податкового кредиту грудня 2010 року ПДВ в сумі - 156467,33 грн., фактично сплачений ПДВ складає - 156467,33 грн. ТОВ "Ценфинторг - Юг" є посередником, постачальником реалізованої продукції було ТОВ "Мел - Транс"( м. Миколаїв), яке неможливо перевірити через припинення юридичної особи. Таким чином, податкова інспекція не підтвердила здійснення фінансово-господарської операції з поставки соєвих бобів ТОВ "Саманджи-Україна"- ТОВ "Ценфинторг-Юг"- ТОВ "Мел - Транс", сума ПДВ - 156141,9 грн. є непідтвердженою. Згідно акту перевірки позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у загальному розмірі 646801,22 гривень: за грудень 2010 року - 490659,32 гривень, за січень 2011 року - 156141,90 гривень.
За наслідками перевірки ДПІ у м. Херсоні прийнято подат кове повідомлення-рішення № 0002460700 від 06.10.11 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 646801 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 1 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначались в 2010 році виключно Законом про ПДВ ( статті 7 цього Закону), з 01.01.11 - Податковим кодексом України (ст. 200).
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні цієї суми різниці, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду, при від'ємному значенні, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума різниці має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Отже чинне законодавство не ставить настання бюджетного відшкодування у залежність від того, коли у отримувача товарів (послуг) виникло зобов'язання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ мають бути фактично сплаченими у попередньому періоді постачальниками товарів. Закон передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності.
Згідно п. 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. А відповідно п. 14.1.18 ст.14 ПКУ бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Податковий орган протягом 30 календарних днів після закінчення граничного терміну подання декларації проводить камеральну перевірку заявленої інформації. За наявності достатніх підстав, які свідчать про порушення, податківці мають право провести документальну позапланову виїзну перевірку протягом 30 календарних днів після закінчення терміну проведення камеральної перевірки (п. 200.10, 200.11 ПКУ). Відповідно до п. 200.11 ПКУ перелік достатніх підстав, які дають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника ПДВ для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, встановлюється Кабміном. Такий перелік затверджений постановою Кабміну від 27.12.2010 р. № 1238.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ (діючого на момент здійснення господарських операцій) податковий кредит звітного періоду складався із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум ПДВ до податкового кредиту є факт придбання товарів, вартість яких відноситься до валових витрат підприємства. Отже, для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Вищенаведені норми Закону про ПДВ, крім таких підстав, як здійснення операції з придбання товарів і наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником ПДВ, передбачає обов'язкову сплату платником податку у звітному періоді відповідних сум податку до бюджету. Згідно із пп. 7.7.5 та пп. 7.7.7 Закону про ПДВ, п.200.4, 200.17 ст. 200 ПКУ суми податку зараховуються до Держбюджету, а зараховані суми використовуються в першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом. Тобто законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум ПДВ до податкового кредиту є сплата цих сум до Держбюджету.
Такий висновок випливає також із самої суті поняття податку - його основної функції формування доходів держбюджету, а також з поняття платника ПДВ як особи, яка зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.
Наявність у платника податку (позивача у справі) первинних бухгалтерських та податкових документів, виданих йому продавцем товару ТОВ "Ценфинторг-Юг" та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з урахуванням ПДВ є необхідною, але не достатньою підставою для визначення валових витрат та податкового кредиту. Суд може погодитись з доводами платника, якщо податковим органом не буде встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. В даному спорі про необґрунтованість податкової вигоди свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як-то неможливість встановлення джерело походження соєвих бобів, неможливість дослідження того факту, чи відобразило ТОВ "Мел-Транс" операцію продажу бобів в податковій звітності та сплатило відповідні податки, чи є воно посередником або виробником. Факт відправлення соєвих бобів на експорт відповідачем не заперечується.
З довідки про результати зустрічної звірки ТОВ "Ценфинторг-Юг" від 16.05.11 №606/07-100/35989010 вбачається, що ТОВ "Ценфинторг" було посередником, отримало продукцію від ТОВ "Мел-Транс", при цьому ТОВ "Ценфинторг-Юг" не мало виробничих потужностей, складських приміщень, тільки орендоване офісне приміщення за договором оренди, штатна чисельність працівників одна особа - директор Вєтров В.В., який є одночасно засновником, посади головного бухгалтера немає.
Відсутність можливості перевірити ТОВ "Мел-Транс", м. Миколаїв, підтверджується актом ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 05.09.11 № 117/07-100/34949789. В акті зазначено, що остання декларація по податку на прибуток подана за 1 півріччя 2010 року, що свідчить про відсутність у підприємства основних фондів, остання декларація з ПДВ подана за лютий 2011 року, за період грудень 2010 року, січень 2011 року підприємство звітувало про наявність оподатковуваних поставок.
Згідно довідки з ЄДР, наданої суду, в лютому 2008 року була внесена інформація щодо відсутності юридичної особи ТОВ "Мел-Транс" за адресою м. Миколаїв, пр. Леніна, 80, 24.06.11 внесена інформація про порушення справи про банкрутство, визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, 15.08.11 припинено підприємство як юридична особа.
Надані позивачем суду копії товарно-транспортних накладних містять відомості про те, що вантажовідправником сої було ТОВ "Ценфинторг", отримувачем та замовником перевезення - позивач, але пункт навантаження вказано неясно "Херсонська область", тільки в декількох ТТН зазначено найменування селища без вказівки району та області. З ТТН неможливо визначити, з якої адреси відправлялась продукція.
Позивач не надав доказі сплати транспортних витрат, оскільки з ТТН вбачається, що транспорт не належав позивачу, а очевидно був найманий. З наданих сторонами суду доказів неможливо визначити перевізників сої на всіх етапах його руху від постачальника (яким створено початкову вартість товару до покупця, яким задекларовано суму бюджетного відшкодування ПДВ, визначити наявності у них відповідних транспортних засобів (за даними МРЕО), працівників відповідної кількості та кваліфікації.
Оскільки відсутні відомості про те, що постачальник позивача по ланцюгу до виробника ТОВ "Мел-Транс" задекларував та сплатив до бюджету суму ПДВ з господарської операції продажу соєвих бобів, то, незважаючи на наявність належним чином виписаних податкових накладних, немає достатніх підстав стверджувати про реальний характер операцій придбання продукції по ланцюгу ТОВ "Саманджи-Україна" - ТОВ "Ценфинторг-Юг" - ТОВ "Мел-Транс" та сплату належним чином податку всіма учасниками.
Суд погоджується з тезою позивача, що порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Але податок на додану вартість сплачується позивачем не до бюджету безпосередньо, а продавцю товару, тому надходження даного податку до бюджету залежить напряму від поведінки постачальника. Норми ПКУ ставлять бюджетне відшкодування в залежність від підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, а відповідач цілком обгрунтовано не підтвердив такої правомірності. За документообігом, що складається під час продажу товарів по ланцюгу від виробника до експортера, товари рухаються від виробника до останнього в ланцюгу платника податків через певну кількість посередників із здійсненням відповідних розрахунків. Усі або деякі з таких посередників додають до вартості товарів (послуг) певну суму, у зв'язку з чим утворюється різниця між ціною товару (послуги), визначеною виробником та ціною, за якою ці товари придбані останнім у ланцюгу платником податку. При цьому сума податкового кредиту в останнього з ланцюга платника податку визначається з урахуванням найвищої ціни товару. Виходячи з цього, формується сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Водночас один чи декілька із платників податку на додану вартість у ланцюгу посередників або не декларує, або не виконує свої податкові зобов'язання зі сплати цього податку до бюджету, внаслідок чого частина різниці між сумами податку на додану вартість, що включені до своїх податкових зобов'язань виробником товарів, та сумою податкового кредиту, який взяв участь у формуванні бюджетного відшкодування останнім у ланцюгу платника податку, виявляється не сплаченою до державного бюджету. Натомість задекларована ним (останнім у ланцюгу платником податку) сума бюджетного відшкодування формально повинна бути сплачена цьому платнику податку на додану вартість. Отже, в даній ситуації не виключаються прямі фінансові втрати державного бюджету. Тому податковими органами у подібних випадках проводяться зустрічні перевірки всіх платників податку по всьому ланцюгу. При цьому несплата податку до бюджету принаймні одним з учасників ланцюга правомірно розглядається податковими органами як обставина, що виключає можливість бюджетного відшкодування. Суд визнає обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку в галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.
Позивач є суб'єктом господарювання, займається діяльністю в одному секторі - оптова торгівля сільгосппродукцією, повинен бути обізнаним з колом суб'єктів на даному сегменті ринку, повинен знати порядок складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, вживати заходи щодо недопущення залучення до ланцюгів постачання ризикових контрагентів, як наприклад, ТОВ "Мел-Транс".
Суд вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з особами, які мали відносини з підприємствами з ознаками "фіктивності". За таких обставин, суд вважає правомірними дії ДПІ по визначенню податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток. В задоволенні позовних вимог відмовляється.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату та час виготовлення постанови в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Саманджи - Україна" в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні від 06.10.2011 №0002460700.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 грудня 2011 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8.2.1