73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
19 грудня 2011 р. Справа № 2-а-1409/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Варняк С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області до ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,
встановив:
Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що у відповідності до ст. 14 Закону України " «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058), п. 2.2.3. Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" відповідач зареєстрований платником страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області. Відповідно до ст. 1 "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. У зв'язку з несплатою страхових внесків 24.01.201р відповідачу було виставлено вимогу № Ф-59 про сплату боргу в сумі 1591,20 грн.
Просить стягнути з ОСОБА_1 недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1591,20 грн.
Представник УПФУ в Білозерському районі справу просив розглядати без його участі, в порядку письмового провадження. Просив долучити до матеріалів справи постанову від 03.03.2011р. про відкриття виконавчого провадження.
Відповідач заперечував по суті позовних вимог, повідомив суд про оскарження рішень попередніх інстанцій про визнання протиправним вимоги № Ф-59 до Вищого адміністративного суду України.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив такі обставини.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 17 КАС України - юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках встановлених Конституцією та Законами України.
Пунктом 2 Розділу І Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року, який набрав чинності 17 липня 2010 року, визначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами-підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Тобто, вищезазначеним Законом встановлено обов'язок сплати особами-підприємницької діяльності які перебувають на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду.
Частиною 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно із ч.3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкціє, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимог але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленим законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу держави виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Таким чином, органи Пенсійного фонду у питанні про стягнення недоїмки мають альтернативне право або направити вимогу про її сплату до відповідного підрозділу держави виконавчої служби, або звернутися до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив вимогу № Ф-59 від 24 січня 2011 року на суму 1591,20 грн. на примусове виконання до органу державної виконавчої служби. Постановою державного виконавця ВДВС Білозерського РУЮ від 3 березня 2011 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вимоги № Ф-59.
Таким чином, враховуючи те, що позивач реалізував одну з двох альтернативних можливостей, передбачених ч.3 ст.106 зазначеного Закону, що діяла на момент виникнення заборгованності, щодо стягнення недоїмки, і по примусовому виконанню вимог відкрито виконавче провадження, суд доходить висновку, про необґрунтованість позовних вимог і, відповідно, необхідність відмови в їх задоволенні.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 94, 122, 128, 158, 159, 160-163, 167 КАС України,
постановив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Варняк С.О.
кат. 10.1