73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"12" грудня 2011 р.Справа № 2-а-4345/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Варняк С.О.,
секретар: Осташевський Е.Є., < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів до приватного підприємства "Новотроїцький рибоконсервний завод" < 3-я особа > про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,
встановив:
Звернувшись до суду із зазначеним позовом, позивач посилається на те, що відповідно до звіту форми 10-ПІ від 29.03.2011 за 2010 рік за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 16.04.2011 року повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі: 1812,50 грн. Оскільки вищезазначені суми відповідачем не сплачено, позивач нарахував пеню з несплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 71,82 грн.
Просить суд стягнути з приватного підприємства "Новотроїцький рибоконсервний завод" на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 1812,50 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 71,82 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що підприємство, згідно з нормативом робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів створило 1 робоче місце. Про наявність вакансій було повідомлено органи Фонду соцстрахування на випадок безробіття, центр зайнятості населення, але бажаючі на підприємство не звертались.
У задоволені позову просив відмовити.
Заслухавши сторони, дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
29.05.2011 року до позивача надійшов звіт відповідача за формою 10-ПІ «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів» від 29.03.2011 за 2010 рік, в якому самостійно визначена сума адміністративно-господарських санкцій у 1813 грн. У рядку «03» зазначене одне робоче місце створене відповідно до вимог ст.19 Закону УРСР від 21.03.1991, № 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі Закону № 875-XII).
Листом від 22.09.2009 року вих..№15 Новотроїцький районний центр зайнятості повідомлений про створення 1 робочого місця для інваліда на підприємстві відповідача - оброблювач риби.
Частиною дев'ятою статті 20 Закону УРСР від 21.03.1991, № 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі Закону № 875-XII) встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону, вирішуються відділеннями Фонду в судовому порядку.
Статтею 18 Закону № 875-XII передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від З травня 1995 року N 314 "Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів" (далі - Положення), встановлено, що підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до І лютого року, що настає за звітнім, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньо облікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Відповідно до ст. 19 Закону № 875-XII того ж закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Таким чином, суд критично відноситься до посилання позивача на вимоги ст. 19 Закону № 875-XII щодо обов'язку відповідача працевлаштовувати інвалідів. Їх необхідно розглядати у сукупності з вимогами ст. 18 цього ж Закону про здійснення інвалідами своїх прав, шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Отже, чинним законодавством щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про наявність вільних робочих місць, створених для інвалідів відповідних органів влади.
Статтею 20 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Суд не сприймає як доказ застосування адміністративно-господарських санкцій, помилково зазначену у звіті за формою 10-ПІ «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів» від 29.03.2011 за 2010 рік, суму адміністративно-господарських санкцій у 1813 грн.
Відповідно до п. 3.8. наказу Мінпраці від 29.12.2004, № 338 "Про затвердження форми N 10-ПІ поштова - річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо її заповнення" у рядку 06 відображається сума коштів штрафних санкцій, яку повинно сплатити підприємство в разі невиконання або часткового виконання нормативу. Як встановлено у судовому засіданні відповідачем був виконаний норматив робочих місць для інвалідів, тому рядок 06 заповнений помилково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9,12, 19, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України,
постановив:
У задоволені позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 грудня 2011 р.
Суддя Варняк С.О.
кат. 10.3.4