Справа № 2-2071/11
іменем України
"20" грудня 2011 р. Сніжнянський міський суд Донецької області
в складі :
головуючої - судді Варнавської Л.О.
при секретарі - Сухоненко О.О.
з участю:
позивача - ОСОБА_1 (не з'явився)
представника відповідача - ОСОБА_2 (не з'явився)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сніжне Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сніжнеантрацит»про стягнення моральної шкоди, -
02.12.2011 р. позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Сніжнеантрацит»про моральної шкоди у зв'язку з втратою здоров'я від трудового каліцтва. Позов мотивував тим, що він тривалий час працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості. Рішенням МСЕК від 05.06.2007 року було встановлено 10% втрати професійної працездатності внаслідок професійного каліцтва. При повторному обстеженні внаслідок професійного захворювання йому було встановлено 25% первинно. Наслідками професійного захворювання є сильний біль. Він постійно приймає медикаменти. Позивачу умовами виробництва заподіяна моральна шкода, яку він оцінив у 10500 грн., яка полягає у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його звичні нормальні зв'язки, йому необхідно додавати додаткових зусиль для організації свого життя в сім'ї та суспільстві.
В судове засідання сторони не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали письмові заяви з проханням розглянути справу без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне. Позивач тривалий час з 1982 року по теперішній час рік працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості.
Згідно акту №1/01 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 09.01.2007 року з ОСОБА_1 стався нещасний випадок на ОП «Шахті «Зоря»ДП «Сніжнеатрацит». ОСОБА_1 отримав відкритий перелом середньої фаланги 2 пальця правої кісті зі зміщенням.
Рішенням МСЕК 05.06.2007 року ОСОБА_1 було встановлено 10% втрати працездатності безстроково з 15.05.2007 року у зв'язку з трудовим каліцтвом (а.с.10).
За наслідками розслідування професійного захворювання 18.11.2008 року був складений акт №14 розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (а.с.15). Рішенням МСЕК від 29.01.2009 року позивачу встановлено 25% втрати професійної працездатності з 18.12.2008 року за професійне захворювання первинно та 10% по трудовому каліцтву 2007 року повторно, всього встановлено 35% втрати професійної працездатності (а.с.17).
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону праці»(в редакції Закону від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII ) відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством..
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105 - XIV, а саме, підпунктом «е»пункту 1 частини першої ст. 21, частиною 3 ст. 28 передбачався обов'язок Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у разі настання страхового випадку відшкодувати заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я грошову суму за моральну шкоду.
Проте, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23 лютого 2007 року № 717-V, який набув чинності 20 березня 2007 року, з Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»підпункт «е»пункту 1 частини першої ст. 21, частина 3 ст. 28, які передбачали зобов'язання Фонду у разі настання страхового випадку відшкодувати заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я грошову суму за моральну шкоду, виключені.
Тобто, з 20 березня 2007 року спеціальний закон щодо відшкодування працівнику моральної шкоди, заподіяної йому ушкодженням здоров'я на виробництві, відсутній, а тому до цих правовідносин повинен застосовуватися загальний закон, яким є ст. 12 Закону України «Про охорону праці».
Такий висновок випливає з рішення Конституційного суду України від 08 жовтня 2008 року у справі про страхові виплати, в пункті 5 якого зазначено, що статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України застрахованим громадянам, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці»роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Враховуючи викладене, суд вважає, що внаслідок порушення відповідачем права позивача на безпечні умови праці позивачу заподіяна моральна шкода, оскільки внаслідок порушення законного права на безпечні умови праці позивач отримав професійне захворювання, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи. Доказами, на підставі яких суд встановив наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди є акт про розслідування хронічного професійного захворювання, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності.
Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди” зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає задоволенню. Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню по відшкодуванню моральної шкоди, суд керувався вимогами вищезазначеного законодавства та конкретними обставинами справи. Позивач у зв'язку з отриманою травмою став хворою людиною, можливості якої обмежені. Він постійно відчуває фізичний біль. Наслідками профзахворювання є слабкість, нездужання. Він не може виконувати хатню роботу, постійно приймає медикаменти. Позивачу умовами виробництва заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його звичні нормальні зв'язки, йому необхідно додавати додаткових зусиль для організації свого життя в сім'ї та суспільстві.
Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу суд враховує конкретні обставини справи, відсоток втрати професійної працездатності, неможливість відновлення стану його здоров'я, характер та обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалість, і, виходячи з засад розумності, добросовісності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 10500 грн.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. Ч. 3 вказаної статті передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Згідно довідки адвоката ОСОБА_3 ОСОБА_1 заплатив за юридичні послуги 400 грн.
Позивача при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору в розмірі 94 грн. 10 коп. Позов задоволений на 100% і тому судовий збір підлягає стягненню відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача пропорційно до суми задоволених вимог і з відповідача пропорційно до відмовлених позовних вимог. Тобто, з відповідача необхідно стягнути 94 грн. 10 коп. на користь держави та на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 400 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сніжнеантрацит»про стягнення моральної шкоди задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства «Сніжнеантрацит»на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну втратою здоров'я від професійного захворювання в розмірі 10500 (десять тисяч п'ятсот) гривень.
Стягнути з Державного підприємства «Сніжнеантрацит»94 грн. 10 коп. судового збору на рахунок: КОД ЄДРПОУ (суду):02895774; ОТРИМУВАЧ:ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ ОСОБА_4; КОД ЄДРПОУ (банку): 34686453; БАНК ОТРИМУВАЧА:ГУДКУ у ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ; МФО: 834016; РОЗРАХУНКОВИЙ РАХУНОК ЩОДО СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ: 31217206700078; КОД КЛАСИФІКАЦІЇ ДОХОДІВ БЮДЖЕТУ: 22030001
Стягнути з Державного підприємства «Сніжнеантрацит»на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 400 (чотириста) грн..
Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: ОСОБА_5