73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"14" грудня 2011 р. Справа № 2-а-5565/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ковбій О.В.,
за участю: секретаря: Багненко Т.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача- Руссу Є. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах захисту прав споживачів в Херсонській області про скасування постанови про накладення стягнень,
встановив:
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління у справах захисту прав споживачів в Херсонській області (далі-відповідач) про захист порушених прав, передбачених ст. ст. 32, 55, 59 Конституції України, п. 4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів шляхом скасування постанови від 21 жовтня 2011 року № 347 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів".
Позов обгрунтований тим, що 05.10.2011 року посадовими особами управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області проведено перевірку з питань дотримання вимог законодавства з метою розгляду скарги споживача. 21 жовтня 2011 року прийнято постанову № 347 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо застосування до ОСОБА_1 штрафу в розмірі 58500грн.
Вважає дії відповідача протиправними, такими, що порушують його права, свободи та інтереси, а постанову від 21 жовтня 2011 року № 347 такою, що суперечить законодавству з питань захисту прав споживачів та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки службовими особами Управління перевірка проведена з дотриманням вимог діючого законодаства, на підставі направлення на проведення перевірки, перевіряючі повідомили про мету та характер перевірки.
За результатами перевірки складекно акт № 227 від 05.10.2011 року та винесено постанову про накладення стягнень № 347 від 21.10.2011 року.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 05 жовтня 2011 року посадовими особами управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області ОСОБА_2. (посвідчення № 2 від 27.10.2009 року) та ОСОБА_3 (посвідчення № 3 від 27.10.2009 року) на підставі направлення на проведення перевірки № 523 від 05.10.2011 року з метою розгляду скарги споживача С-290 проведено перевірку кузні ФОП ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 з питань дотримання вимог законодавства, де приймаються замовлення та здійснюється безпосереднє їх виготовлення.
Під час розгляду скарги встановлено, що між споживачем (замовником) та позивачем (виконавцем) укладено договір від 27.01.2011 року № 1/05-1 на виготовлення та встановлення кованої огорожі сходів довжиною 20,5 м. за встановленим зразком на суму 45 тис. грн. Споживачем сплачено аванс, кінцевий термін здачі робіт позивачем становив 15.06.2011 року, однак ескіз огорожі, її розміри, оформлення замовлення, проміжних актів виконаних робіт, калькуляції щодо вартості придбаних матеріалів для виконання замовлення позивачем у встановлений термін не виконано.
Під час перевірки за скаргою споживача було зафіксовано порушення ст. ст. 6, 10, 15 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме: порушення умов договору від 27.01.2011 року № 1/05-1 щодо своєчасності надання послуг, їх якості, відповідальності у разі невиконання умов договору, відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про умови надання послуг, їх вартість.
21 жовтня 2011 року Управлінням у справах захисту прав споживачів у Херсонській області до позивача прийнято постанову № 347 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 58500 грн.
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про захист прав споживачів", захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи.
Згідно п. 1 Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2003 року № 225/2003 Держспоживстандарт України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері зазисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про Захист прав споживачів" спеціально уповноважений центральний орган у справах захисту прав споживачів, а також його територіальні органи здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право в тому числі: давати обов"язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів, перевіряти у суб"єктів господарювання сфери торгівлі і послуг якість продукції, додержання обов"язкових вимог безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб"єктів тощо.
12 вересня 2011 року на адресу управління надійшло звернення № С- 290 від гр. ОСОБА_5, заявник скаржився на невиконання умов договору виготовлення та встановлення металевої кованої огорожі на сходах приватним підприємцем ОСОБА_1. Споживач сплатив аванс у сумі 19 тис. грн., про що було складено розписку. Підприємець зі свого боку зобов"язувався виготовити огорожу у термін до 15.06.2011 року. Станом на вересень місяць 2011 року ОСОБА_1 роботу не виконано, об'єкт не здано.
У процесі розгляду скарги споживача С-290 було встановлено, що між споживачем (замовником) та позивачем (виконавцем) укладено договір від 27.01.2011 року № 1/05-1 на виготовлення та встановлення кованої огорожі сходів довжиною 20,5 м. за встановленим зразком на суму 45 тис. грн.
Споживачем сплачено аванс, кінцевий термін здачі робіт позивачем становив 15.06.2011 року, однак ескіз огорожі, її розміри, оформлення наряду - замовлення, проміжних актів виконаних робіт, калькуляції щодо вартості придбаних матеріалів для виконання замовлення позивачем не оформляється, що свідчить про порушення вимог Правил побутового обслуговування населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 року № 313 та вимог ст. ст. 10, 15 Закону України "Про захист прав споживачів".
Крім того, позивачем не надається необхідна, доступна, достовірна, повна та своєчасна інформація про умови надання послуг. На час розгляду скарги не надано жодного письмового повідомлення споживача про причини невиконання робіт у визначений договором строк та письмового узгодження із споживачем подовження термінів виконання робіт, що в свою чергу свідчить про порушення позивачем та невиконання вимог п.п.5.5, 5.6 Договору (в частині повернення авансу та сплати пені за затримку та неналежного виконання робіт).
Від надання письмових пояснень та ознайомлення з актом перевірки від 05.10.2011 року № 227 позивач відмовився.
Другий примірник акту було направлено поштою на адресу приватного підприємця.
За результатми розгляду матеріалів перевірки постановою про накладення стягнень, передбачених ст. 23 ЗУ "Про захист прав споживачів" № 347 від 21.10.2011 року до позивача застосовано штраф у розмірі 58500 грн.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов"язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений термін стає неможливим.
Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк -розірвати договір і вимагати відшкодування збитків.
У разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожен день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи.
Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов"язання, не звільняє його від виконання зобов"язання в натурі.
Стаття 15 вказаного Закону визначає, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.
Аналогічні вимоги передбачені Правилами побутового обслуговування населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України ід 16.05.1994 року № 313.
Побутові послуги надаються замовником згідно з угодами (договір, розрахунковий документ). Права, обов"язки, відповідальність виконавця і замовника діють з моменту укладання угоди, термін виконання замовлення встановлюється за погодженням сторін.
Виконавець зобов'язаний забезпечити зокрема надання послуг відповідно до вимог цих Правил, інших нормативно-правових актів та умов угоди
У разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених цими Правилами та угодою, виконавець несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством та угодою між ним і замовником.
Замовник же зі свого боку має право на повну, доступну та достовірну інформацію про послуги і виконавця, у тому числі щодо термінів виконання робіт.
У разі невиконання або неналежного виконання виконавцем умов угоди замовник користується правами, наданими законодавством.
Виходячи з викладеного, позивачем було допущено ряд грубих порушень права споживача на отримання замовленої послуги (роботи) належної якості у визначений строк.
Щодо порядку розгляду справи про застосування санкцій, суд зазначає, що накладення та стягнення штрафів здійснюється на підставі Закону України "Про захист прав споживачів" та згідно з Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затверджене Постановою КМУ від 17.08.2002 року № 1177.
Відповідно до п. 4 Порядку накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1177, питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
10 жовтня 2011 року, прибувши в управління ОСОБА_1 ознайомився із актом перевірки, однак від підписання про ознайомлення та надання пояснень або зауважень відмовився. Акт перевірки за вих. № 2948/07-4 від 13.10.2011 року було направлено підприємцеві рекомендованим листом.
14.10.2011 року підприємця по телефону було запрошено до управління на зустріч з скаржником ОСОБА_5 для вирішення скарги по суті на 10 годину 17.10.2011 року.
17 жовтня 2011 року підприємець до управління не прибув, вирішувати скаргу споживача по суті відмовився, про що складено відповідний акт.
ОСОБА_5 прибув до управління у визначений час і у категоричній формі відмовився сплатити підприємцю додатково кошти і попередив, що він звернувся до судового захисту своїх прав, як передбачено ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" і попросив надати йому копію акту перевірки.
Про результати зустрічі зі споживачем, ОСОБА_1 було проінформовано по телефону.
Вихідним листом управління від 17.10.2011 року № 2974/07-11 на адресу підприємця направлено запрошення на розгляд справи, який було призначено на 21 жовтня 2011 року.
Однак, незважаючи на своєчасне повідомлення, позивач запрошення ігнорував, клопотань про перенесення розгляду справи не заявляв.
Враховуючи вищезазначене на підставі доповідної записки справу про накладення стягнень передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" розглянуто без позивача.
Розрахунок розміру штрафу зроблено на підставі договору від 27.01.2011 року № 1/05-11, укладеним між споживачем та приватним підприємцем ОСОБА_4, сума штрафних санкцій склала 58500 грн.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - тягне за собою накладення стягнень у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, вартість замовлення роботи з виготовлення художньої ковки огорожі для сходів згідно укладеного зі споживачем договором склала 45 тис. грн, а тому нарахування санкцій було здійснено у 100 % співвідношенні до договору.
Пункт 7 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" визначає, що за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію суб"єкти господарювання сфери торгівельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства несуть відповідальність - у розмірі тридцяти % вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так за відсутність інформації про причини невиконання умов договору у строк та неузгодження у письмовій формі остаточного терміну закінчення робіт до підприємця застосовано штраф у розмірі тридцяти % від вартості укладеного договору, що склало 13500 грн. Загальна сума штрафу становить 58500 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позивач надавав послуги із вищезазначеними порушеннями.
Це підтверджується показаннями свідка ОСОБА_2., яка зазначила, що 10.10.2011 року ОСОБА_1 з"явився до Управління, надав документи щодо перевірки, однак відмовився від підписання акту, зазначивши, що необхідно зустрітися з скаржником ОСОБА_5 та з"ясувати подальші дії.
14.10.2011 року по телефону було запрошено скаржника і ОСОБА_1 на зустріч для вирішення скарги по суті.
17.10.2011 року скаржник ОСОБА_5 до Управління з"явився, однак, позивач запрошення проігнорував.
Свідок зазначила, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи телефонограмою. Відповідно до Постанови № 1177 уповноважена особа повинна попередити про розгляд акту і запросити суб"єкта господарювання на розгляд акту, що і було зроблено посадовою осоою Управління.
Показання свідка ОСОБА_2. в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_3 та пояснила, що 10.10.2011 року ОСОБА_1 з"явився до Управління та надав матеріали щодо перевірки, оскільки перевіряючі не були допущені до приміщення кузні 05.10.2011 року, однак відмовився від підписання акту і надання пояснень.
14.10.2011 року по телефону був запрошений на 17.10.2011 року на розгляд скарги споживача ОСОБА_5, однак запрошення проігнорував.
На підставі доповідної записки завідуючого сектором контролю послуг та реклами ОСОБА_2. на ім"я начальника Управління щодо своєчасності повідомлення ОСОБА_1, а також телефонограми було прийнято рішення про прийняття постанови від 21.10.2011 року за його відсутності.
Суд не погоджується з твердженнями представника позивача, що телефоногорама є незаконним способом повідомлення про розгляд справи, оскільки відповідно до Постанови № 1177, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року уповноважена особа повинна попередити про розгляд акту і запросити суб"єкта господарювання на розгляд, питання про накладення штрафу розглядається за участю представника су"єкта господарювання, у разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб"єкта господарювання про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 158 - 163, 167 КАС України, суд -
постановив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління у справах захисту прав споживачів в Херсонській області про скасування постанови про накладення стягнень від 21 жовтня 2011 року № 347 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 грудня 2011 р.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 5.1.2