73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"30" листопада 2011 р.
14 год.33 хв.Справа № 2-а-4475/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Мельник О.О., представників позивача Плесняєва-Іващенко С.М., Букацель Л.І., Загорулько Є.А., представника відповідача Тосік Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонський комбінат хлібопродуктів" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про скасування рішень,
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Херсонський комбінат хлібопродуктів" (далі - ПАТ "Херсонський КХП", позивач) звернулось до окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 травня 2011 року № 0001622301 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 65697,69 грн. та застосування 16424,42 грн. штрафних санкцій, скасування податкового повідомлення-рішення від 20 травня 2011 року № 0001632301 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 5610 грн. за листопад 2010 року. Позивач посилається на неправильне зазначення реквізитів акту перевірки в податкових повідомленнях-рішеннях, факт отримання продукції від ТОВ "Агромарин-М" підтверджується договорами, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями. Всі проведені позивачем у жовтні-листопаді 2010 року операції з придбання сої у даного постачальника носять реальний характер, підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами, і підстави вважати їх нікчемними відсутні.
Представники позивача прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.
Відповідно до письмових заперечень ДПІ у м. Херсоні на адміністративний позов та пояснень представника ДПІ в судовому засіданні позиція відповідача полягає у наступному. Постачальник позивача у жовтні-листопаді 2010 року було ТОВ "Агромарин-М". По ланцюгу постачання ПАТ "Херсонський КХП" - ТОВ "Агромарин-М" встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності та порушення ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, отже, є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". ТОВ "Агромарин-М" провадило безтоварні операції, а тому задекларовані цим підприємством показники податкового кредиту та податкових зобов'язань є недійсними, оформлені ТОВ "Агромарин-М" податкові накладні не містять достовірної інформації, і не можуть підтверджувати правомірність валових витрат та податкового кредиту позивача. Зазначає, що ТОВ "Агромарин-М" мав постачальників, які були зареєстровані на підставних осіб, що підтверджують директора та засновники цих підприємств та оперативна інформація податкової міліції.
Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне. Публічне акціонерне товариство "Херсонський комбінат хлібопродуктів" є юридичною особою, платником податків, перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні. В квітні 2011 року фахівцями ДПІ у м. Херсоні була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Херсонський КХП" з питань дотримання вимог податкового законодавства з платником ТОВ "Агромарин-М" за період 01.06.2010 по 30.11.2010, за наслідками перевірки складено акт № 1476/23-3/00952367. В акті вказано про порушення товариством ч.1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з постачальником ТОВ "Агромарин-М", м. Миколаїв, порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 , пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку прибутку підприємств", ст. 3, ст. 4, пп. пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у загальній сумі 5610 грн., встановлено заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 65697,69 грн. за листопад 2010 року.
В акті перевірки вказано, що позивач перебував в господарських відносинах з ТОВ "Агромарин-М". Позивач придбав у ТОВ "Агромарин-М" за договором купівлі-продажу № 923 від 19.11.10 в жовтні 2010 року - 99,11 тн сої, у листопаді 2010 року - 28,901 тн сої на загальну суму 427845,75 грн. (в т.ч. ПДВ 71307,62 грн.). Факт поставки підтверджується видатковими та податковими накладними, актами приймання, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання продукції.
ДПІ у м. Херсоні при проведені перевірки використала акт від 15.02.11 № 176/23-400/37104044 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Агромарин-М", складений ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, з якого вбачається, що даний платник не подає декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року, 3 квартали 2010 року, 2010 рік, що свідчить про відсутність основних засобів підприємства, за звітністю форми 1-ДФ працює 7 осіб, що податкова інспекція вважає недостатньо для здійснення навантаження-розвантаження товарів, надання послуг, транспортування, зберігання товару. Постачальниками продукції даного підприємства в жовтні 2010 року було ТОВ "БК ЮСГ", в листопаді 2010 року ТОВ "ФМП-ЛАК". Ці постачальники відсутні за місцем реєстрації, не мають основних засобів, складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, є вирогідними "податковими ямами". Директором та засновником ТОВ "ФМП-ЛАК" є гр-н ОСОБА_5, який мешкає у м. Світловодськ Кіровоградської області, який заперечує своє відношення до фінансово-господарської діяльності та складання будь-яких документів від імені підприємства.
Ревізорами Бориспольської ОДПІ, де на обліку знаходиться ТОВ "БК ЮСГ", проведено документальну невиїзну перевірку даного платника податків, якою виявлено, що товариство подає звітність до податкової інспекції, в тому числі за жовтень, листопад 2010 року. Директором та засновником ТОВ "БК ЮСГ" є гр-н ОСОБА_6, який не мав відношення до даного підприємства. Відповідно висновку експерта підписи ОСОБА_6 виконані не ним, а іншою особою. Місцезнаходження ОСОБА_6 не було встановлено.
На підставі встановлених обставин, ДПІ вважає не підтвердженими валові витрати на суму 427845,75 грн., а податковий кредит на суму 71307 грн. 62 коп. (в т.ч. за жовтень 2010 року на суму 55171,30 грн., за листопад 2010 року - 16136.39 грн.).
За висновком перевірки ДПІ у м. Херсоні прийняла податкові повідомлення-рішення від 20 травня 2011 року № 0001622301 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 65697,69 грн. та застосування 16424,42 грн. щтрафних санкцій, від 20 травня 2011 року № 0001632301 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 5610 грн. за листопад 2010 року. По факту завищення від'ємного знаення податку на прибуток податкового повідомлення-рішення не приймалось.
В акті перевірки зазначено, що досліджувались первинні документи - податкові та видаткові накладні, виписані від ТОВ "Агромарин-М", копії довіреностей, акти приймання продукції, акти нестачі, копія договору купівлі-продажу позивача з ТОВ "Агромарин-М". оборотно-сальдові відомості, декларації, товарно-транспортні накладні. Позивач не надав суду даних документів, оскільки вони були вилучені слідчим податкової міліції, що підтверджується протоколом обшуку від 30.03.11, на запити щодо повернення документів було відмовлено. Позивач надав суду докази подальшого використання сої - договора, платіжні документи, акти прийому-передачі.
Відповідач надав суду копію акта перевірки "Агромарин-М", копію постанови ст.слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва від 06.04.11 про призначення у кримінальній справі документальної перевірки ТОВ "Агропродукт-Херсон" по взаємовідносинам з ТОВ "Агромарин-М" за червень-листопад 2010 року, копію акта перевірки ТОВ "БК ЮСГ" від 22.02.11.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд вважає позов таким, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Формування податкового кредиту ПАТ "Херсонський КХП" здійснено за вимогами пп.7.4.1. п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з якими податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку, вартість яких відноситься до основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) чи дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підтвердженням формування податкового кредиту за періоди жовтень, листопад 2010 року є видані ТОВ "Агромарин-М" податкові накладні, які надавалися для перевірки фахівцям ДГП у м. Херсоні та до складання яких зауважень у податкової інспекції не було.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між позивачем та його постачальником, суд зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. За змістом приписів статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Таким чином, для констатації факту нікчемності правочинів в акті перевірки, податкова інспекція повина встановити, що всі ці угоди вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або порушує публічний порядок. До правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, відносяться правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Відповідно до статей 3, 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
В силу положень статтей 204, 215 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У сфері оподаткування основи публічного порядку визначаються статтею 42 Конституції України, згідно з якою кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Суд при вирішенні даної справи виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин у економічній сфері. У зв'язку із цим презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться в його податковій декларації та бухгалтерській звітності, - є достовірними. Під податковою вигодою слід розуміти зменшення розміру податкових зобов'язань внаслідок, зокрема, зменшення податкової бази, одержання податкової пільги, застосування більш низької ставки податку, а також одержання права на повернення (залік) або відшкодування податку з бюджету. Надання платником податків до податкового органу всіх належним чином оформлених документів, що передбачені податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не доведе, що відомості, які містяться в цих документах, є неповними, недостовірними й/або суперечливими.
Одержання податкової вигоди повинно визнаватися необґрунтованим, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподатковування платником податків враховано операції, що не відповідають їх дійсному економічному змісту або враховано операції, не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).
Про необґрунтованість одержання платником податків податкової вигоди можуть також свідчити наступні обставини:
неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, що є економічно необхідними для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;
відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної до економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
облік для цілей оподатковування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій;
здійснення операцій з товаром (послугами), який не вироблявся (послуги фактично не надавалися) або який не міг бути вироблений (послуги не могли бути наданими) в обсязі, зазначеному платником податків у документах бухгалтерського обліку.
Той факт, що контрагент платника податків ТОВ "Агромарин-М" не подавав до податкових органів декларацій по податку на прибуток, а тому не декларував наявності майна та транспорту, сам по собі не є ознакою того, що платник податків отримав податкову вигоду безпідставно, але у сукупності та взаємозв'язку з іншими обставинами справи може свідчити про безпідставне отримання податкової вигоди. Якщо платник податків уклав договір, який не обумовлений розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру), а лише з метою отримання податкової вигоди чи мінімізації оподаткування, такий правочин слід вважати таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, порушує публічний порядок і, таким чином, є нікчемним.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Як вже зазначалось судом, під час судового розгляду встановлено, що предметом договорів купівлі-продажу між позивачем та ТОВ "Агромарин-М" було поставка сої, що відповідає основній діяльності позивача та його постачальника. Відповідач також не заперечує факт здійснення оплати за придбану сою, факт подальшого використання сої позивачем, що є ознакою того, що правочини не є фіктивними, оскільки за фіктивними правочинами не відбуваються ніякі дії зі сторони учасників правочину, наприклад, поставка продукції, сплата грошових коштів. Суду не надано доказів засудження керівника ТОВ "Агромарин-М" або керівника позивача за вчинення фіктивних господарських операцій. Викликаний судом в якості свідка директор ТОВ "Агромарин-М" ОСОБА_7 не прибув в судове засідання, надіславши поштою лист про те, що не є вже директором підприємства, документацією підприємства не володіє у зв'язку зі зміною власника. Фактично в якості беззаперечного доказу порушення позивачем податкового законодавства був прийнятий акт перевірки його контрагента ТОВ "Агромарин-М", який базується на висновках акту документальної невиїзної перевірки постачальника ТОВ "Агромарин-М" в жовтні 2010 року - ТОВ "БК ЮСГ", який був складений органом податкової служби тільки на підставі податкової звітності без використання будь-яких первинних документів ТОВ "БК ЮСГ", оскільки на момент перевірки ТОВ було припинено у зв'язку з визнанням банкрутом. В акті перевірки ТОВ "БК ЮСГ" зазначено, що відносно директора ОСОБА_6 відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками ст.ст. 105, 212 КК України. Податковою міліцією не встановлено осіб, які використовували документи ТОВ "БК ЮСГ".Суд критично відноситься до акту перевірки ТОВ "БК ЮСГ", складеному в одностороньому порядку, з акту не вбачається, яким чином дане підприємство було зареєстровано і яким чином документи ТОВ від директора отримали ці невстановлені особи, яким чином була проведена почеркознавча екпертиза. якщо місцезнаходження ОСОБА_6 не було встановлено. Позивач до проведення перевірок інших підприємств не має відношення і не може оскаржувати висновки таких актів.
Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. На час здійснення господарських операцій ТОВ "Агромарин-М" було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, мало свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, подавало податкову звітність, сплачувало задекларовані податкові зобов"язання. Доводи відповідача про те, що 7 працюючих осіб недостатньо для ведення господарської діяльності не приймаються до уваги. як такі, що не обгрунтовані, мають характер припущення.
Твердження відповідача про те, що поставка сої є фікцією, яка супроводжувалась тільки оформленням документів з метою створення видимості того, що поставка відбулась в дійсності, суд не може прийняти до уваги. Відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що цей правочин очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Будь-якого закону, в якому було б вказано про нікчемність угод позивача з постачальником, відповідач суду не навів. Носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін нікчемного правочину є посадові особи цих юридичних осіб. ДПІ не встановила персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.
Зважаючи на всі факти і обставини, встановлені судом під час розгляду даної справи у їх сукупності і взаємозв'язку, суд вважає, що угоду між позивачем та ТОВ "Агромарин-М" неможливо однозначно віднести до нікчемних угод, ця угода є оспорюваною. Положеннями законодавства, яке регламентує права органів державної податкової служби, вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано прав щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність, або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання. Тому правочин між позивачем та його постачальником є правомірним, поки його недійсність не буде встановлена судом.
Факти порушень податкового законодавства зі сторони контрагента ТОВ "Агромарин-М" та його постачальника ТОВ "БК ЮСГ", їх вплив на право позивача на податковий кредит слід оцінювати з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин. Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний або мав реальну можливість з'ясувати всі обставини діяльності цих платників податків на момент придбання товару, суду не надано. З'ясовані обставини господарської діяльності позивача не дають підстав вважати, що головною метою позивача було одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність. На підставі викладеного, суд вважає неправомірним висновок ДПІ про заниження податкового кредиту при здійсненні господарських операцій з ТОВ "Агромарин-М".
З урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Херсонський комбінат хлібопродуктів".
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0001622301, № 0001632301 від 20.05.11.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 грудня 2011 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8.2.1