Справа № 2-1926/11
іменем України
"21" грудня 2011 р. Сніжнянський міський суд Донецької області
в складі:
головуючої судді Варнавської Л.О.
при секретарі - Сухоненко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До суду звернулось з позовом публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 10866,15 грн. Свої вимоги мотивує наступним: 19.04.2007 року між позивачем та ОСОБА_1, укладений кредитний договір №DOXRRX00361507, за цим договором позивач надав, а відповідач отримав та зобов'язався повернути кредит у розмірі 1203,53 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.04.2008 року. Відповідно до умов укладеного договору договір складається з заяви позичальника, умов надання споживчого кредиту фізичним особам. ОСОБА_1 порушувала умови договору: платежі вносилися із запізненням та не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 03.03.2011 р. виникла заборгованість в сумі 10866,15 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 1094,49 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом -5172,25 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -3605,78 грн., штраф (процентна ставка) -493,63 грн., штраф (фіксована частина) -500 грн.
В судове засідання представник публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», надав письмову заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач не з'явився до суду, надав письмову заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
19.04.2007 року між позивачем та ОСОБА_1, укладений кредитний договір №DOXRRX00361507, за цим договором позивач надав, а відповідач отримав та зобов'язався повернути кредит у розмірі 1203,53 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.04.2008 року. Відповідно до умов укладеного договору договір складається з заяви позичальника, умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Також в цьому договорі зазначено, що при порушенні Позичальником зобов'язань із погашення Кредиту, що згідно Умов при порушенні Позичальником зобов'язань із погашення кредиту, Позичальник сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом в розмірі 1% в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Ч. 2 вказаної статті передбачено, що до відношень по кредитному договору застосовується правила параграфу 1 цієї глави, якщо інше не передбачено цим параграфом та не витікає зі змісту кредитного договору.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено зобов'язання позичальника повернути позику частинами з відстрочкою, то у випадку прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом фактично встановлена наявність заборгованості за кредитом відповідача перед позивачем за кредитним договором №DOXRRX00361507 в сумі 1094,49 грн., що відповідає положенням укладеного між позивачем та відповідачем договору.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Договором передбачена сплата за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. Позивач просить стягнути заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 5172,25 грн., але суд не погоджується із зазначеною сумою, оскільки з моменту укладання договору квітень 2007 року по день розгляду справи листопад 2011 року минуло 54 місяці, навіть виходячи із розрахунку повної заборгованості відповідача перед позивачем протягом всіх цих місяців в сумі 1203,60 грн., сума відсотків за весь цей час не може бути більше 649,94 грн. (1203,60*1%=12,036 грн. (сума відсотків на 1 місяць) *54 місяців).
Позивач не надав обґрунтованого розрахунку ціни позову, в якому були зазначені проведені відповідачем оплати та суми залишку заборгованості по кредиту. В розрахунку заборгованості за договором наданому позивачем (а.с.4) не містяться відомості, які б дали можливість суду самостійно розрахувати суму заборгованості по відсотках за користування кредитом, тому суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом.
Стосовно позивних вимог публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором №DOXRRX00361507 в сумі 3605,78 грн., штрафу (процентна ставка) -493,63 грн., штрафу (фіксована частина) -500 грн., суд вважає, що вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 546 та ст.. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).
В договорі №DOXRRX00361507 зазначено, що згідно при порушенні Позичальником зобов'язань із погашення Кредиту, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 15,17% в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.
В п. 6.1. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам передбачена сплата позичальником банку пені у розмірі 1,25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прос рочки, але не менше 1 грн. В п. 6.3 вищезазначених умов при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.
Суд приходить до висновку, що позивач встановив та вимагає за одне й те саме порушення зобов'язання подвійну відповідальність одного виду, оскільки і відсотки за користування кредитом, і пеня, і штрафи по суті є неустойкою. Зазначене не відповідає приписам ст.. 61 Конституції України, якою встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Суд звертає увагу на те, що зазначені Умов та правил надання банківських послуг не підписані відповідачем, що свідчить про необізнаність його з цими Умовами та про відсутність укладання договору в частині стягнення пені та штрафу за прострочення сплати кредиту.
Статтею 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором (а.с. 4) не вбачається як була розрахована пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -3605,78 грн. за який період та виходячи з якої ставки.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільної справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд не вправі самостійно визначити один вид відповідальності за прострочення сплати кредиту, оскільки тим самим він вийде за межі позовних вимог.
Таким чином, суд прийшов до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” заборгованість за кредитом в сумі 1094,49 грн., врешті позову необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 108,66 грн., що підтверджується квитанцією (а.с.1) та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. (а.с. 1). Оскільки позов задоволений на 10%, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно: в сумі 22,28 грн.
Керуючись ст.ст. 554, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 208, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” заборгованість за кредитом в сумі 1094 (одна тисяча дев'ятсот чотири) грн. 49 коп., врешті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” судові витрати в сумі 22 грн. 28 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на протязі двадцяти до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд.
Суддя: ОСОБА_2