73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"08" грудня 2011 р. Справа № 2-а-5236/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Рефлер Ю.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Спіжова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області про визнання протиправним та скасування в частині наказу, зобов'язання поновити на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Херсонській області № 256 о/с від 28.09.2011 р. в частині звільнення з органів внутрішніх справ, зобов'язати відповідача поновити на займаній посаді та відшкодувати середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги мотивує тим, що підставою для винесення оскаржуваного наказу про звільнення відповідачем зазначено систематичне порушення дисципліни, що не відповідає дійсності. Так, у наказі № 272 від 29.07.2011 р., який став підставою для винесення наказу № 256 о/с від 28.09.2011 р., систематичність відповідач пов'язує з наказами № 134 від 13.07.2011 р. та № 141 від 18.03.2011 р. про оголошення догани та суворої догани. Однак, у цих наказах не конкретизовано, в чому полягає невиконання службових обов'язків та за вчинення яких проступків вони застосовані.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, вказавши на те, що вказані в оскаржуваному наказі обставини жодним чином не підтвердженні. Доводи відповідача про вимагання від ОСОБА_3 грошових коштів за не притягнення його до кримінальної відповідальності є безпідставними, що підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.09.2011 р. Зазначає, що з наказом № 134 від 13.07.2011 р. його не ознайомлювали, з його змісту не зрозуміло, за що йому оголошено догану. Таким чином, відсутня систематичність порушення дисципліни, а тому відсутні підстави для звільнення з органів внутрішніх справ.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, вказавши на те, що при винесенні наказу № 256 о/с від 28.09.2011 р. відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією та законами України. При винесенні оскаржуваного наказу було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, дані про особу. Зокрема, ОСОБА_1 раніше притягувався до дисциплінарної відповідальності згідно наказів № 134 від 13.07.2011 р., № 154 від 26.08.2011 р., № 165 від 08.09.20211 р., якими йому оголошено догану та сувору догану. Зазначає, що підставою для звільнення позивача стало порушення службової дисципліни, яке виразилося у вимаганні незаконної винагороди за сприяння уникненню ОСОБА_3 кримінальної відповідальності. Даний факт підтверджено матеріалами службової перевірки.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Положеннями ч.1 ст.3 Закону України "Про міліцію" визначено, що діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.
Згідно з вимогами ч.1 ст.5 Закону України "Про міліцію" міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.
Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 р. № 3460-1V, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно зі ст.7 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави, поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу, дотримуватися норм професійної та службової етики, берегти державну таємницю, у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб, постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень, сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 5 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст.12 зазначеного Закону на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений ст.14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.
Згідно з п."є" ст.64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.91 р. № 114, особи середньою, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Судом встановлено, що підставами для винесення наказу № 256 о/с від 28.09.2011 р. про звільнення ОСОБА_1 за ст.64 п."є" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ стали наказ УМВС № 272 від 16.09.2011 р. та висновок службової перевірки від 23.08.2011 р.
Згідно наказу № 272 від 16.07.2011 р. та висновку службової перевірки, на початку серпня 2011 р. т.в.о. начальника Бериславського РВ УМВС України ДІМ СДІМ Бериславського РВ УМВС ОСОБА_1 було надано усну вказівку перевірити ОСОБА_3, стосовно якого було прийнято рішення про зупинення кримінальної справи, за місцем мешкання та за наявності його там, доставити до Бериславського РВ УМВС для проведення слідчих дій по КС № 060390-01. ОСОБА_1, встановивши місцезнаходження ОСОБА_3, діючи всупереч інтересів служби, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, вступивши в неслужбові стосунки з ОСОБА_3 та його батьком - ОСОБА_4, вимагав від них незаконну винагороду в сумі 1500 доларів США, обіцяючи посприяти в уникненні ОСОБА_3 кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.289 КК України.
Матеріалами службової перевірки підтверджено факт порушення ОСОБА_1 дисципліни.
Дані обставини також підтвердженні дослідженим в судовому засіданні відмовним матеріалом № 44пр-11 за наслідками перевірки заяви ОСОБА_4 щодо вимагання дільничним інспектором Бериславського РВ УМВС в Херсонській області грошових коштів, а саме: поясненнями ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, роздруківкою аудіозапису розмови ОСОБА_4 і ОСОБА_3 із ОСОБА_1
Суд не бере до уваги посилання позивача на постанову помічника прокурора Бериславського району від 10.09.2011 р. про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності було порушення дисципліни, а не вчинення злочину.
Згідно ч.12 ст.14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Як вбачається з матеріалів справи, до ОСОБА_1 раніше застосовувалися дисциплінарні стягнення. Зокрема, наказом від 13.07.2011 р. № 134 ОСОБА_1 оголошено догану, наказом № 154 від 26.08.2011 р. - оголошено сувору догану, наказом № 165 від 08.09.2011 р. - оголошено сувору догану із припиненням терміном на один місяць нарахування та виплати премії.
Посилання позивача на неправомірність даних наказів суд не бере до уваги, оскільки вони ОСОБА_1 не оскаржувалися та є чинними.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дисциплінарне стягнення на позивача накладено відповідно до вимог ст.64 п."є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, ст.14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України". При накладенні на ОСОБА_1 стягнення відповідачем враховано тяжкість вчиненого дисциплінарного проступку та дані про особу, яка такий проступок вчинила.
Аналізуючи норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією та законами України, а тому підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає.
Оскільки суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування наказу № 256 о/с від 28.09.2011 р. в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, то і позовні вимоги в частині стягнення середнього грошового забезпечення задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області про визнання протиправним та скасування в частині наказу, зобов'язання поновити на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 грудня 2011 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 12.3