73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
06 грудня 2011 р. Справа № 2-а-5551/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Гомельчука С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Херсоні до Херсонської обласної водолазної рятувальної служби про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,
встановив:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Херсоні(далі -позивач) звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить стягнути з Херсонської обласної водолазної рятувальної служби (далі -відповідач, рятувальна служба) заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 846 грн. 26 коп.
Позовні вимоги мотивує тим, що 06.09.2011 р. позивачем проведено перевірку відповідача щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, про що складено акт перевірки. В результаті перевірки виявлено недоїмку в розмірі 638 грн.63 коп. та нараховано пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків на суму 207 грн. 63 коп. Посилаючись на те, що відповідач не погашає зазначену заборгованість в добровільному порядку, позивач просить позов задовольнити.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач (представник, повноваження якого підтверджені відповідними документами) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату , час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач заеєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Херсоні як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Відповідно до п.7 ч.2 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року за № 1105-XIV (далі- Закон № 1105-XIV) роботодавець як страхувальник зобов'язаний подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у строки, в порядку та за формою, що встановлені цим Фондом.
Пунктом 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-XIV (чинне на момент виникнення правовідносин) передбачено обов'язок роботодавця як страхувальника своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.
Згідно з ч.1 ст.52 Закону № 1105-XIV страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.
Пунктом 4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 р. № 36, зареєстрованої у Мін'юсті 01.08.2007 р. № 867/14134 (далі - Інструкція) (чинна на момент виникнення правовідносин),встановлено, що страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
Пунктом 5.1 Інструкції встановлено, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.
Абзацами 5, 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Отже, враховуючи, що заборгованість підприємства перед відповідачем виникла у період до 1 січня 2011 року, застосуванню у даному випадку підлягають норми законодавства, які діяли до набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, в частині щодо визначення розмірів заборгованості та порядку і строків їх стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2011 р. позивачем проведено перевірку Херсонської обласної водолазної рятувальної служби щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, за результатами якої складено акт № 383 від 06.09.2011 р. Перевіркою встановлено порушення відповідачем строків та обсягів сплати страхових внесків до Фонду та зобов'язано рятувальну службу сплатити недоїмку в розмірі 638 грн. 63 коп. та пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків на суму 207 грн. 63 коп.
Наведений вище акт перевірки підписаний керівником відповідача особисто та скріплений печаткою Херсонської обласної водолазної рятувальної служби, керівникові вручено примірник акту під розписку.Доказів його оскарження суду не надано.
На час розгляду справи заборгованість зі сплати страхових внесків на загальну суму 846 грн. 26 коп. залишається не погашеною.
Оскільки відповідачем не виконано обов'язку страхувальника, передбаченого Законом № 1105-XIV, добровільно не сплачено суми заборгованості по страхових внесках, а тому недоїмка в розмірі 638 грн. 63 коп. та пеня в сумі 207 грн. 63 коп. підлягає стягненню в судовому порядку.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Херсоні є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.4 ст. 94, ч.6 ст.128, ст.ст. 158-163, 167 КАС України суд,-
постановив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Херсонської обласної водолазної рятувальної служби, код ЄДРПОУ 03362904, на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Херсоні ( р/р 37173401900002, ГУДКУ в Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 25900302) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальну суму 846 (вісімсот сорок шість) грн. 26 коп., а саме недоїмку в розмірі 638(шістсот тридцять вісім) грн. 63 коп. та пеню в сумі 207 (двісті сім) грн. 63 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Гомельчук С.В.
кат. 10.1