73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
08 листопада 2011 р. Справа № 2-а-3961/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні до Приватного підприємства "Віллія Експотрейд" про визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів,
встановив:
Державна податкова інспекція у м.Херсоні (далі - позивач, ДПІ) звернулася з позовом до суду до Приватного підприємства "Віллія Експотрейд" (далі - відповідач, ПП), в якому просить визнати недійсними установчі (засновницькі) документи, скасувати реєстраційну дію від 08.09.2010 року № 14991050001010953, припинити юридичну особу приватного підприємства "Віллія Експотрейд".
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Приватне підприємство "Віллія Експотрейд" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконкомом Херсонської міської ради 03.06.2009 року. Згідно установчих документів, засновником ПП до моменту державної реєстрації змін до установчих документів, пов"язаних зі зміною засновника на гр. ОСОБА_1 була гр. ОСОБА_2
З пояснень від 18.03.2011 року, наданих ОСОБА_1 старшому оперуповноваженому ГВПМ ДПІ у м. Херсоні вбачається, що стати засновником ПП "Віллія Експотрейд" він погодився на прохання свого знайомого на ім"я ОСОБА_3 за грошову винагороду, оскільки перебував у скрутному матеріальному становищі. До фінансово-господарської діяльності ПП не має ніякого відношення, печатка знаходиться у громадянина на ім"я ОСОБА_3, податкову звітність не вів, чим фактично займається приватне підприємство йому не відомо.
Як вважає ДПІ у м.Херсоні, ОСОБА_1 не мав наміру приймати на себе обов'язки засновника ПП "Віллія Експотрейд" та здійснювати господарську діяльність, тобто перереєстрація підприємства була вчинена всупереч волі останього.
Зважаючи на викладені порушення, які допущені при перереєстрації ПП "Віллія Експотрейд", позивач прийшов до висновку, що така реєстрація відбулася поза межами правового поля, а тому дане підприємство не набуло цивільної право- та дієздатності.
Представник позивача до суду надала заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні і в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що Приватне підприємство "Віллія Експотрейд" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконкомом Херсонської міської ради 03.06.2009 року. Згідно установчих документів, засновником ПП до моменту державної реєстрації змін до установчих документів, пов"язаних зі зміною засновника на гр. ОСОБА_1 була гр. ОСОБА_2
Згідно пп.20.1.12 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Відповідно до п.67.2 ст.67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-ІV (далі - Закон № 755-ІV).
Згідно п.1 ч.2 ст.38 даного Закону підставами для припинення юридичної особи є, зокрема, визнання судом недійсної державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Порядок проведення державної реєстрації (перереєстрації) юридичних осіб включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.
Запис про проведення державної реєстрації юридичної особи може бути визнаний недійсним (скасований) у випадках наступного з'ясування обставин, що згідно зі статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" були підставою для відмови у державній реєстрації, тобто підстави, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.
Статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону щодо найменування окремих видів юридичних осіб (банк, кредитна спілка, недержавний пенсійний фонд тощо); встановлена іншими законами заборона використання у найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів.
Перелік вказаних підстав є вичерпним. Позивачем не надано суду доказів на підтвердження таких підстав.
Зі змісту Рішення засновника № 2 від 02.09.2010 року ОСОБА_1 прийняв на себе права та обов"язки ПП "Вілія Експотрейд", затвердив нову редакцію статуту, заступив на посаду директора приватного підприємства.
Відповідно до заяви ОСОБА_2, завіреної приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу, остання заявила про передачу щодо прав та обов"язків приватного підприємства ОСОБА_1
ДПІ у м. Херсоні не надала суду доказів того, що рішення, статут приватного підприємства "Вілія Експотрейд", на підставі яких було здійснено реєстраційну дію визнано недійсними в судовому порядку.
Разом з тим, згідно зі ст.30 Закону № 755-IV державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, встановлених частиною першою статті 27 цього Закону. Водночас у частині 1 статті 27 зазначено, що підставами для відмови у проведенні державної реєстрації є зокрема невідповідність установчих документів вимогам частини 3 статті 8 цього Закону, відповідно до якої установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом.
Отже, державний реєстратор несе відповідальність за повноту відомостей в установчих документах, а засновники юридичної особи - за відповідність цих відомостей законодавству.
Відповідно до ст.87 Цивільного кодексу України для створення (або перереєстрації) юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.
Згідно зі ст.88 Цивільного кодексу України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. У засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені цим Кодексом або іншим законом.
В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою. Якщо в установчому акті, який міститься у заповіті, відсутні окремі із зазначених вище положень, їх встановлює орган, що здійснює державну реєстрацію.
Беручи до уваги те, що державним реєстратором не відмовлено приватному підприємству "Вілія Експотрейд" у проведенні державної реєстрації змін вчинено реєстраційні дії щодо внесення до ЄДРПОУ запису про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи щодо зміни засновника, можна зробити висновок про відповідність поданого відповідачем пакету документів вимогам законодавства.
Таким чином, державна реєстрація змін до установчих документів приватного підприємства "Вілія Експотрейд" здійснена з дотриманням вимог закону.
Стосовно волевиявлення ОСОБА_1 на прийняття на себе прав та обов'язків приватного підприємства "Вілія Експотрейд", суд зазначає наступне, що останній при перереєстрації на нього приватного підприємства мав намір здійснювати господарську діяльність
Таким чином, ОСОБА_1 самостійно прийняв рішення про прийняття на себе прав приватного підприємства "Вілія Експотрейд", затвердив нову редакцію статуту, за власної волі зазначив в ньому мету та предмет діяльності, що підтвердив своїм підписом.
Тобто, волевиявлення на прийняття на себе прав юридичної особи та здійснення підприємницької діяльності відображено ОСОБА_1 в рішенні № 2 від 02.09.2010 р., і Статуті та засвідчено підписом.
Також не знайшло свого підтвердження посилання ДПІ у м.Херсоні на те, що підставою для припинення юридичної особи - приватного підприємства "Вілія Експотрейд" є провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом. Суду не надано вироку суду стосовно осіб, які могли використовувати підприємство для здійснення фіктивного підприємництва.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експерта.
За змістом ч.4 ст.72 КАС України пояснення та протоколи, отримані при провадженні по кримінальній справі, не є обов'язковими для адміністративного суду. Звільнення від доказування в адміністративному судочинстві можливе лише на підставі вироку суду в кримінальній справі, що набрав законної сили, стосовно правових наслідків дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Із врахуванням наведених положень процесуального закону, пояснення ОСОБА_1 П., надані оперуповноваженому податкової міліції в процесі перевірки підстав для порушення кримінальної справи, не може бути покладено в основу судового рішення в адміністративному процесі без її перевірки та підтвердження відповідними доказами.
Таким чином, позовні вимоги ДПІ у м.Херсоні щодо скасування реєстраційного запису, припинення юридичної особи приватного підприємства "Вілія Експотрейд" задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсними установчих документів приватного підприємства "Вілія Експотрейд", а саме: статуту та рішення засновника № 2 від 02.09.2010 р., то в цій частині провадження підлягає закриттю, так як оскарження таких документів не відноситься до компетенції адміністративних судів. Вищевказані документи не є актами у розумінні актів, спори про визнання нечинними чи неправомірними яких з підстав, зазначених у законодавстві, підвідомчі адміністративним судам.
Згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження по справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 157-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити в задоволенні позову.
В частині позовних вимог щодо визнання недійсними установчих (засновницьких) документів Приватного підприємства "Вілія Експотрейд", а саме: статуту Приватного підприємства "Вілія Експотрейд", затвердженого рішенням засновника № 2 від 02.09.2010 р., рішення засновника № 2 від 02.09.2010 р. провадження закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 5.1.1