Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 2-а-1977/11
19.07.2011м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі :
головуючого судді - Крючко Н.І.
при секретарі - Артюхової Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області, Інспектора ДПС взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м. Полтави та АТІ старшого сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 233686 від 01.05.2011 року , -
У травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області, Інспектора ДПС взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м. Полтави та АТІ старшого сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 233686 від 01.05.2011 року та звільнення від адміністративної відповідальності. На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 01 травня 2011 року о 20 год. 22 хв. його зупинили співробітники ДАІ та повідомили йому, що він, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. В.Тирніська в м. Полтава, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений (червоний) сигнал світлофора. В зв'язку з цим ІДПС взводу ДПС старший сержант міліції ОСОБА_2 склав протокол про адміністративне правопорушення серія ВІ1 № 147369 та виніс до нього постанову серії ВІ № 233686 в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої він повинен сплатити штраф у розмірі 425 грн. Із складеною інспектором ДАІ постановою він не згоден, оскільки він їхав по вул. В.Тирнівській в напрямку від мікрорайону Сади - 1 до Автовокзалу до перехрестя з вул. Калініна. Для здійснення повороту вліво на вул. Калініна йому необхідно було перетнути два регульованих пішохідних переходи. Під час наближення до першого світлофору він звернув увагу, що він видає зелений миготливий сигнал, перетнувши який він проїхав до другого світлофора, на якому як раз засвітилася зелена стрілка у додатковій секції, що дозволяла рух вліво. Можливо, саме в момент переїзду першого світлофора на ньому відбулося переключення на заборонений сигнал. Позаду нього також їхав транспорт і у випадку різкого гальмування перед першим світлофором він би міг створити аварійну ситуацію. Тому оцінивши дорожню обстановку, упевнившись, що попереду відсутні пішоходи та інший транспорт, він продовжив рух до наступного світлофора.
Ухвалою суду від 18 травня 2011 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1, щодо звільнення від адміністративної відповідальності останнього в порядку ст. 22 КУпАП обмежившись, щодо нього усним зауваженням.
Позивач ОСОБА_1, в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність.
Представник відповідача ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.
Інспектор ДПС взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м. Полтави та АТІ старший сержант міліції ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився не попередивши суд про причини своєї неявки, хоча про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.
У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, суд повинен трактувати усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов'язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 р. у справі № К-7375/06// Єдиний державний реєстр судових рішень № - 263872).
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 233686 від 01 травня 2011 року ОСОБА_1 01 травня 2011 року о 20 год. 00 хв. керував автомобілем НОМЕР_2 по вул. В.Тирнівська в м. Полтава, проїхав регульований пішохідній перехід на заборонений (червоний) сигнал світлору. Відповідно до вищевказаної постанови в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн..
Представник відповідача ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області в судовому засіданні пояснив, що 01.05.2011 року о 20 год. 05 хв. під час несення служби в районі вул. В.Тирнівська в м. Полтава, співробітником ДПС взводу ДПС м. Полтави та АТІ інспектором ДПС ОСОБА_2 було зафіксовано за допомогою відеокамери порушення Правил дорожнього руху, а саме: водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1, рухаючись в м. Полтаві по вул. В. Тирнівська, проїхав регульований пішохідних перехід на заборонений (червоний) сигнал світлофору. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги, встановлені п. 8.7.3 ПДР, внаслідок чого був зупинений інспектором ДПС ОСОБА_2. Адміністративна відповідальність за це правопорушення передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП. Підійшовши до зупиненого автомобіля, ІДПС відрекомендувався, пояснив водію причину зупинки - суть скоєного ним правопорушення, перевірив водійські документи та запросив водія до патрульного автомобіля ДПС для складання протоколу про скоєне адміністративне правопорушення. Біля патрульного автомобіля інспектор роз'яснив ОСОБА_1 його права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та у відповідності до вимог п. 16.1.1 наказу МВС України № 111-2009 року склав протокол ВІ1 № 147369 про адміністративне правопорушення за порушення п. 8.7.3, п. 8.10 ПДР, за ч. 2 ст. 122 КУпАП і виніс постанову ВІ № 233686 в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні даного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Враховуючи, що факт вчинення правопорушення дійсно мав місце та відповідно зафіксований, що підтверджується поясненнями, власноручно написаними позивачем у складеному протоколі, де він визнав те, що не помітив, як переключився світлофор, а також зважаючи на те, що позивач дійсно порушив ПДР, представник відповідача вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та необґрунтованими і не вбачає жодних підстав для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності та до невиконання вимог Указу Президента України «Про невідкладні заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху» від 20.11.2007 року № 1121.
Суд, не приймає до уваги доводи позивача в повному обсязі оскільки вони нічим не підтверджуються та спростовуються запереченнями представника УДАІ ГУМВС України в Полтавській області, відеозаписом на якому зафіксоване вчинене правопорушення, та який був оглянутий в судовому засіданні, а також письмовими матеріалами справи.
Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні відеозапису, дійсно мало місце порушення ОСОБА_1 ПДР, а саме: 01 травня 2011 року о 20 год. 00 хв. він керував автомобілем НОМЕР_2 по вул. В.Тирнівська в м. Полтава, проїхав регульований пішохідній перехід на заборонений (червоний) сигнал світлору.
Що стосується посилання позивача на той факт, що інспектором ДПС під час винесення постанови не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом 'якшують і обтяжують відповідальність, а також не застосовано ст. 22 КУпАП, відповідно до якої при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись щодо нього усним зауваженням то дані посилання не заслуговують на увагу, оскільки вони не доведені позивачем та спростовані матеріалами справи в цілому.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 287 кодексу України про адміністративні правопорушення постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Зважаючи на те, що позивач дійсно порушив Правила дорожнього руху, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, а тому жодних підстав для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 233686 від 01.05.2011 року не вбачається, оскільки вона винесена законно та обґрунтовано, а її скасування призведе до невілювання відповідальності правопорушника за вчинені ним правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 14, 18, 122, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до ВДАІ ГУМВС України в Полтавській області, Інспектора ДПС взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м. Полтави та АТІ старшого сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 233686 від 01.05.2011 року - відмовити в повному обсязі.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_3