73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"12" жовтня 2011 р. Справа № 2-а-1116/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василенко Г.Ю.,
при секретарі: Мельниченко О.В.,
За участю представників:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - Калнауза О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_3 звернулась до адміністративного суду з позовом до Складовської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - РДА) про визнання незаконними дії відповідача по відмові в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо переоформлення права постійного користування земельною ділянкою площею 99,5 га на нового голову фермерського господарства «Кравець», зобов'язати надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на ОСОБА_3
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_4 як голові фермерського господарства «Кравець» для ведення селянського (фермерського) господарства виділено земельну ділянку площею 99,5 га. на території Красненської сільської ради Скадовського району Херсонської області, та видано державний акт на право постійного користування землею серії ХС-XVI від 18 жовтня 1993 року. У зв'язку і смертю ОСОБА_4, позивач звернулася до Складовської РДА для отримання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, для переоформлення державного акта на право постійного користування землею на своє ім'я. Листом від 26 січня 2011 року відділу Держкомзему в Скадовському районі Херсонської області їй відмовлено у наданні дозволу, у зв'язку з тим, що земельна ділянка після смерті землекористувача переходить до земель запасу сільської ради. Зазначає, що відмова відповідача є незаконною, оскільки земельна ділянка виділялась ОСОБА_4 не як фізичній особі, а як голові фермерського господарства, і саме ФГ «Кравець» було землекористувачем. Тому вважає, що фермерське господарство зберігає на теперішній час право користування земельною ділянкою, і це право із смертю ОСОБА_4 не припинилося. Просила визнати незаконними дії Складовської РДА по відмові в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на нового голову ФГ «Кравець», та зобов'язати відповідача надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, вказав, що Складовська РДА правомірно відмовила позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо переоформлення земельної ділянки, з тих підстав, що право користування земельною ділянкою належало особисто ОСОБА_4, і після його смерті не перейшло до фермерського господарства або як спадок до його членів. Просив відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Красненської сільської ради Скадовського району Херсонської області №20 від 08 липня 1992 року громадянину ОСОБА_4 надана в постійне користування земельна ділянка площею 21,5 га в межах Красненської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства, та 18 жовтня 1993 року видано державний акт серії ХС-XVI. В подальшому на підставі рішень Красненської сільської ради Скадовського району Херсонської області за №49 від 11 червня 1993 року та Скадовської районної ради Херсонської області за №29 від 16 вересня 1994 року ОСОБА_4 були надані на праві постійного користування земельні ділянки розміром 40.1 га та 37.9 га. відповідно.
11 січня 1999 року Скадовською райдержадміністрацією затверджено статут селянського (фермерського) господарства «Кравець», засновником якого став ОСОБА_4.
Розпорядженням голови Скадовської районної адміністрації Херсонської області №12 від 04 березня 2003 року до складу селянського (фермерського) господарства «Кравець» введено ОСОБА_5 та ОСОБА_3, про що внесено зміни до статуту господарства.
ІНФОРМАЦІЯ_1 голова СФГ «Кравець» ОСОБА_4 помер.
Протоколом загальних зборів селянського (фермерського) господарства «Кравець» від 08 лютого 2004 року головою СФГ «Кравець» обрано ОСОБА_3 та 10 лютого 2004 року затверджено статут господарства в новій редакції, у зв'язку із змінами та доповненнями.
Згідно вказаного статуту членами ФГ «Кравець» є - ОСОБА_3 - голова ФГ «Кравець» та ОСОБА_5
11 січня 2011 року позивач звернулася до Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області із заявою про прийняття рішення про виготовлення технічної документації для переоформлення земельної ділянки виділеної ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства, розміром 99,5 га. на території Красненської сільської ради на нового голову ФГ «Кравець» - ОСОБА_3.
Листом від 26 січня 2011 року за №01-02/109 позивача було повідомлено, що протоколом комісії з питань врегулювання земельних відносин при Скадовській районній адміністрації від 20 січня 2011 року за №2 вирішено відмовити в задоволенні клопотання, у зв'язку з тим, що земельна ділянка, яка надавалася у постійне користування, після смерті землекористувача переходить до земель запасу сільської, селищної або міської ради, а тому підготувати проект розпорядження голови РДА щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою є неможливим.
Суд вважає рішення відповідача таким, що ґрунтується на вимогах законодавства з огляду на наступне.
Статтею 92 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути яких зареєстровано в установленому законом порядку виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.
Однак, ця норма не обмежує і не скасовує наявне право постійного користування земельними ділянками, набуте особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 року до його переоформлення (про що зазначається у резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року N 5-рп/2005 у справі N 1-17/2005).
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року N 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються дійсними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Крім того, стаття 126 Земельного кодексу України встановлює, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Так, з матеріалів справи вбачається, що державний акт на право постійного користування землею серії ХС-XVI видано громадянину України ОСОБА_4, який мешкав у с. Красне Скадовського району Херсонської області, у тому, що на підставі рішення Красненської сільської ради народних депутатів від 08 липня 1992 року йому надається у постійне користування земельна ділянка площею 21,5 га на території Красненської сільської ради в межах, згідно з планом для ведення селянського (фермерського) господарства. В подальшому на підставі рішень Красненської сільської ради №49 від 11 червня 1993 року та Складовської районної ради №29 від 16 вересня 1994 року гр. ОСОБА_4 надано в постійне користування земельні ділянки площею 40,1 га та 37,9 га відповідно.
З наведеного виходить, що земельна ділянка загальною площею 99,5 га на території Красненської сільської ради надана в постійне користування саме громадянину ОСОБА_4.
Відповідно до ст. 25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність - це визнана за фізичною особою можливість мати цивільні права і нести цивільні обов'язки. Зміст правоздатності складає сукупність тих цивільних прав та обов'язків, які можуть мати фізичні особи. Цивільна правоздатність є невіддільною від самого існування людини, виникає в момент народження і припиняється зі смертю. Припинення правоздатності пов'язується лише зі смертю.
В даному випадку, право постійного користування земельною ділянкою належало ОСОБА_4 з дня реєстрації такого права до дня смерті громадянина, що обумовлює безпідставність посилань позивача на наявність у фермерського господарства «Кравець» права постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 99,5 га на території Красненської сільської ради Скадовського району, відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ХС-XVI від 18 жовтня 1993 року.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на положення ст.12 Закону України «Про фермерське господарство» щодо перебування земельної ділянки у законному користуванні фермерського господарства виходячи з наступного.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із:
а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;
б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;
в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Положення зазначеної статті не передбачають за фермерським господарством права постійного користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність порушень норм діючого законодавства відповідачем, тому позовні вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 157-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 жовтня 2011 р.
Суддя Василенко Г.Ю.