Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
місто Харків
19.12.2011 р. справа № 2а- 15869/11/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сліденко А.В.,
за участісекретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова
до Державного підприємства "Дослідно-конструкторське бюро шліфувальних верстатів"
простягнення заборгованості, -
встановив:
Суб'єкт владних повноважень, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача, Державного підприємства "Дослідно-конструкторське бюро шліфувальних верстатів", заборгованість по відшкодуванню різниці у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників у розмірі 19.998,28 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у платника внесків працювали наукові співробітники, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 Вказані особи займалися науковою роботою, їм була призначена пенсія відповідно до ст. 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”. Нормами Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (затвердженого постановою КМУ від 24.03.2004 р. №372; далі за текстом Порядок №372) передбачено фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно до Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. Заборгованість відповідача по відшкодуванню різниці фактично виплаченої пенсії науковим співробітникам за серпень-вересень 2011 року становить 19.998,28 грн. Зазначену суму заборгованості позивач просив стягнути у судовому порядку.
Відповідач, Державне підприємство "Дослідно-конструкторське бюро шліфувальних верстатів", письмових заперечень проти позову до суду не подав.
Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.
Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, на обліку як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування знаходиться в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова.
Як з'ясовано судом, заявлена суб'єктом владних повноважень вимога ґрунтується на направлених відповідачеві повідомленнях від 06.09.2011 р. вих. №1723/1-03/32, від 08.08.2011 р. вих. №1554/1-03/32.
В ході розгляду справи судом встановлено, зібраними доказами підтверджено, що громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 раніше мали трудові взаємовідносини з платником внесків, що випливає з наявних у справі довідок за підписом директора Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс»та відбитком печатки відповідача. Перелічені особи отримують пенсію як наукові співробітники відповідно до ст. 24 Закону України „Про наукову і науково технічну діяльність ”.
Оскільки спірні правовідносини склались з приводу відшкодування витрат по виплаті пенсій, призначених особам, які мали статус наукових працівників, то при вирішенні справи необхідно виходити з положень ст.24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, де вказано, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;
для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Судовим розглядом не виявлено фактичних даних, які б вказували на належність відповідача до державних бюджетних наукових установ, а відтак, відповідач обтяжений обов'язком відшкодовувати 50 відсотків різниці в пенсіях, призначених особам, які знаходились з ним в трудових правовідносинах, що передбачено також і п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.
Надані позивачем до матеріалів справи повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших актів законодавства, за формою та змістом відповідають встановленим Порядком вимогам, а тому суд не вбачає правових підстав для неврахування цих повідомлень як доказів при вирішенні спору.
Окрім того, вирішуючи спір, суд бере до уваги, що згідно з абз.2 п.5 Порядку підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
З положень наведеної норми Порядку слідує, що обов'язок оплатити суму різниці в пенсіях є безумовним і його виконання не поставлено в залежність від вжиття іншими суб'єктами права, в тому числі і територіальними органами Пенсійного фонду України, будь-яких дій.
Як показав судовий розгляд справи, відповідачем такого обов'язку не виконано, спірну суму заборгованості не оплачено.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова до Державного підприємства "Дослідно-конструкторське бюро шліфувальних верстатів" про стягнення заборгованості -задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Дослідно-конструкторське бюро шліфувальних верстатів" (ідентифікаційний код - 00224946; місцезнаходження - 61055, місто Харків, пр-т Московський, буд. 277) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова (ідентифікаційний код - 22645252; місцезнаходження - 61089, місто Харків, вул. 2-ї П"ятирічки, буд. 36, р/р - 256083012091 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України") заборгованість у сумі 19.998 (дев"ятнадцять тисяч дев"ятсот дев"яносто вісім) грн. 28 коп.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Сліденко А.В.