Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
14 грудня 2011 р. № 2-а- 14511/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Панченко О.В.
при секретарі судового засідання Кузьменко Ю.В.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області
про скасування вимоги ,
Позивач, фізична особа - підприємць ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі Харківської області, в якому, уточнивши позовні вимоги, просив суд:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі Харківської області щодо донарахування ФОП ОСОБА_1 внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 25.583,49 грн.;
- визнати недійсною та скасувати вимогу про сплату боргу №Ф-146 від 22.07.2009 року Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі Харківської області про сплату боргу в сумі 25.583,49 грн.
В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 зазначив, що він зареєстрований як суб'єкт малого підприємства і є платником єдиного податку. Статтею 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" № 727/98 від 03 липня 1998 року передбачений перелік обов'язкових платежів, які не сплачуються суб'єктом малого підприємництва - платником єдиного податку. Позивач зазначив, що до їх числа не віднесено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Також, вказав, що спрощена система закріплена в Законі України "Про державну підтримку малого підприємства" № 2063-111 від 19 жовтня 2000 року, суть якої полягає в заміні сплати передбачених звичайною системою оподаткування податків і обов'язкових платежів сплатою єдиного податку.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали та просили задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на викладені в позові обставини.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі Харківської області, у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника Управління.
У письмових запереченнях на позов відповідачем вказано, що протягом перевіряємого періоду ФОП ОСОБА_1 нараховував заробітну плату і не нараховував та не сплачував страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по тарифу 31,8%, 32,3%, 33,2% від фонду оплати праці, що суперечить пункту 1 ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09 липня 2003 року та п. 5.1 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 64-8663 від 16 січня 2004 року. За таких обставин, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець Валківською районною державною адміністрацією Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця № НОМЕР_1 від 01.02.2007 року. (том 1 а.с. 26).
Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування - єдиному податку, згідно свідоцтва про сплату єдиного податку № НОМЕР_2 від 14.02.20007 року (том 1 а.с. 27).
Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі Харківської області, згідно Акту № 28 від 22 липня 2009 року про результати планової перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.02.2007 по 01.07.2009 року, встановило таке порушення: за період з 01.02.2007 року по 31.06.2009 рік ФОП ОСОБА_1 здійснював нарахування заробітної плати, але не нараховував страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по тарифу 33,2% від фонду оплати праці, що суперечать п. 1 ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року та п. 5.1 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої Постановою Правління фонду України № 648663 від 16.01.2004 року.
В акті донараховано страхові внески по тарифу 33,2% в сумі 25583,49 грн. (том 1 а.с. 6-8).
Управлінням ПФУ у Валківському районі Харківської області було виписано вимогу № Ф-146 від 22.07.2009 року на суму 25.583,49 грн. (том 1 а.с. 10).
Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2010 року по справі № 2а-632/10/2070 у задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі Харківської області про визнання дій протиправними, визнання недійсною та скасування вимоги - відмовлено (том 2 а.с. 11-14).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2010 року по справі №2а-632/10/2070 залишено без змін (том 2 а.с. 32-34).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.09.2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (том 2 а.с. 63 - 65).
Як підставу для скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій, згідно ухвали ВАСУ від 21.09.2011 року, вказано: судами не встановлено та не перевірено підставу набуття позивача статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду.
Відповідно до ч. З ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (який діяв під час виникнення спірних правовідносин), страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.
Згідно ч. 4 ст. 15 вищевказаного Закону взяття на облік до Пенсійного фонду страхувальників, зазначених у статті 14 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
- для юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців, зазначених у пунктах 1 - 4 статті 14 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду;
- для страхувальників, зазначених у пунктах 1-5 статті 14 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.
При цьому приписами ч. 5 ст. 15 Закону встановлено, що повідомлення про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків надсилається страхувальнику наступного робочого дня з дня взяття на облік.
Судом встановлено, що 1.02.2007 року Управлінням ПФУ у Валківському районі Харківської області було складено повідомлення № 385/03-06 від 01.02.2007 року про реєстрацію платника страхових внесків ФОП ОСОБА_1 (том 2 а.с. 77). Згідно даного повідомлення ФОП ОСОБА_1 присвоєно реєстраційний номер НОМЕР_3 який слід зазначати на всіх документах, що стосуються розрахунків за коштами Пенсійного фонду України.
Вказане повідомлення було направлено позивачу рекомендованою кореспонденцією та отримано адресатом за адресою: АДРЕСА_1 - 20.02.2007 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том 2 а.с. 78).
Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (чинній в момент виникнення спірних правовідносин) врегульовані відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів поширювалася на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечила. Виключно цим нормативно - правовим актом були визначені: принципи і структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.
Пунктом 1 статті 11 Закону № 1058-IV встановлено, що громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону № 1058-IV, страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Отже позивач, як фізична особа - підприємець у перевіреному відповідачем періоді був страхувальником щодо найманих ним працівників.
Згідно ст. 18 Закону № 1058-IV, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), яким, як і Законом № 1058-ІV, не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.
Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в момент виникнення спірних правовідносин не входили до системи оподаткування, на них не поширювалося податкове законодавство, а іншим законодавством не могли встановлюватися пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати.
Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.
Згідно з вимогами статті 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону 1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення статті 6 Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечили вказаному Закону і надання їм переваги було неправомірним.
Враховуючи вище зазначене суд вважає, що дії УПФУ у Валківському районі Харківської області щодо донарахування сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсій страхування є правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Суд не бере до уваги посилання позивача та його представника на протиправне не врахування коштів, сплачених ФОП ОСОБА_1. у складі єдиного податку, оскільки сплачені суб'єктами підприємницької діяльності у складі єдиного податку та перераховані органами Державного казначейства України до бюджету Пенсійного фонду України кошти, зараховувались у рахунок сплати страхових внесків. Таке зарахування здійснювалось на підставі пред'явлених копій платіжних документів про сплату зазначеного податку.
Отже, на протязі 2007-2009 років фізична особа-підприємець ОСОБА_1 мав здійснювати доплату до мінімального страхового внеску за найманих працівників, щоб в подальшому можливо було зарахувати цей період в стаж роботи працівників для призначення пенсій.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області про скасування вимоги - відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 16 грудня 2011 року.
< Текст > < Сума задоволення > < Текст >
Суддя О.В. Панченко