Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
місто Харків
13 грудня 2011 р. справа №2-а- 12856/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Старосєльцевої О.В.
за участю
секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.
представників
позивача - Онищенко В.В.,
відповідача - Яковенко О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові до Державного підприємства завод "Електроважмаш" про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача, ДП завод "Електроважмаш" здійснити коригування показників рядку 25 податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 у результаті застосування звичайних цін на загальну суму 21.907,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
Державне підприємство завод "Електроважмаш" перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові. СДПІ по роботі з ВПП у місті Харкові була проведена документальна невиїзна перевірка ДП завод "Електроважмаш" з питань законності декларування до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за серпень, листопад 2010 р. та складено акт від 28.03.2011 р. № 853/40-028/00213121. Актом встановлено, що платником податків порушені вимоги п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищено суму податкового кредиту за вересень на 21.907,00 грн. за рахунок придбання товару у ТОВ НВП "Укрпромвпровадження" за цінами, котрі на 20% перевищують звичайні ціни, які склались на ринку. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що заявлені вимоги необґрунтовані та грунтуються на хибних висновках проведеної перевірки. Між тим, ДП завод "Електроважмаш" у взаємовідносинах з ТОВ НВП "Укрпромвпровадження" діяло у відповідності до вимог п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", застосувало тендерні процедури придбання товару, а тому ціна зазначена в тендерних договорах є звичайною ціною.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав та мотивів.
Підпунктом 20.1.38 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.
Отже, позов подано суб'єктом владних повноважень на реалізацію законодавчо наданої управлінської функції, а відтак, спір по справі підлягає розгляду та вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
За матеріалами справи судом встановлено, що на виконання наказу СДПІ ВПП у м. Харкові № 222 від 18.03.2011 «Про проведення невиїзної документальної перевірки ДП «Електроважмаш»суб'єктом владних повноважень була проведена документальна невиїзна перевірка Державного підприємства завод «Електроважмаш»з питань законності декларування до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за серпень, листопад 2010р., результати якої оформлені актом від 28.03.2011р. № 853/40-028/00213121.
За висновками зазначеного акту в діяльності ДП податковим органом встановлено порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1., п.п.7.7 ст.7, п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за червень, липень, вересень, жовтень 2010 р., що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за серпень суму на 81.837,00 грн. та за листопад 2010 р. на суму 8.567.948,00грн., зокрема, за епізодом взаємовідносин з ТОВ НВП "Укрпромвпровадження".
Із акту від 28.03.2011р. № 853/40-028/00213121 вбачається, що доводи податкового органу про завищення ДП податкового кредиту за вказаним епізодом мотивовані виявленням факту придбання ДП у ТОВ "НВП "Укпромвпровадження" товару: дрібна стрічка з відходів - 300кг. за ціною 22,5 грн. (в т.ч. ПДВ 3,75 грн.) за 1 кг. відповідно до податкової накладної від 24.09.2010 № 1719 та підшипників но-42330л1м- 50 шт. за ціною 5.928,0 грн. (в т.ч. ПДВ 988,00 грн.) відповідно до податкової накладної від 09.09.2010 № 1620. Вищеперелічені ТМЦ ТОВ "НВП "Укпромвпровадження" були придбані за такими цінами: у ТОВ "Скловолокно" дрібна стрічка з відходів за ціною 12,37 грн. (в т.ч. ПДВ 2,06 грн.) за 1 кг.; та у ТОВ "Локомотивсервіс"- підшипники но-42330л1м- за ціною 2778,6 грн. (в т.ч. ПДВ 464,6 грн.) за 1 шт.
За розрахунками СДПІ націнка ТОВ "НВП "Укпромвпровадження" на товар склала:- на дрібну стрічку з відходів - 81,9%; на підшипники но-42330л1м- 112,6%. Враховуючи, що ТОВ "НВП "Укпромвпровадження" є пов"язаною особою з постачальниками ТОВ "Скловолокно" та ТОВ "Локомотивсервіс", то, на думку податкового органу, ціна продажу товару між переліченими суб'єктами господарювання і є звичайною ціною в розумінні п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
На підставі вищенаведених мотивів податковий орган дійшов висновку, що ДП завод «Електроважмаш»по взаємовідносинах з ТОВ "НВП "Укпромвпровадження" завищено суму податкового кредиту за вересень 2010 на 21.907,00грн., а саме: за дрібну стрічку з відходів на 21.524,0 грн., за підшипники на 383,0 грн.
Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість відображених в акті від 28.03.2011р. № 853/40-028/00213121 висновків суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
За правилом п.п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території. Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.
З положень наведеної норми закону слідує, що за загальним правилом звичайною ціною товару є ціна договору, котрий був укладений між взаємно незалежними (як юридично, так і фактично) сторонами, за наявності у сторін добровільного наміру досягти згоди з істотних умов договору, за умови можливості реального виконання зобов'язань за договором без докладання сторонами значних додаткових зусиль (в тому числі й витрат).
З огляду на викладене, ціна товару за правочином, вчиненим між пов'язаними в розумінні п.1.26 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" особами, не може бути кваліфікована як звичайна ціна, так як між цими особами існує залежність.
З наявних у справі документів судом встановлено, що контрагент відповідача - ТОВНВП "Укрпромвпровадження" та постачальники даного суб'єкта господарювання ТОВ "Склобуд" і ТОВ "Локомотивсервіс" є пов'язаними особами, вказані обставини визнані сторонами, стосовно атких обставин не існує спору, а відтак, ціна поставки товару у взаємовідносинах між цими особами не є звичайною ціною.
Окрім того, суд відмічає, що згідно з п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
За матеріалами справи судом встановлено, що для проведення закупівлі дрібної стрічки з відходів 23.12.2009 ДП завод "Електроважмаш" було проведено конкурсні тендерні торги на постачання скловолокна.
До процедури оцінки тендерних пропозицій було допущено 2 учасника - ТОВ «НІМАС»та ТОВ "НВП "Укпромвпровадження".
Переможцем торгів визнано ТОВ "НВП "Укпромвпровадження," оскільки його опозиція виявилася більш економічно вигідною, ніш аналогічна пропозиція ТОВ «НІМАС», що підтверджується наданими копіями пропозицій обох підприємств наявних у матеріалах справи (а.с. 56-70).
27.04.10р. між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ "НВП "Укпромвпровадження" укладено тендерний договір №238/07-115-Т, на умовах якого було поставлено дрібну стрічку з відходів (а.с. 119-122).
Для проведення закупівлі підшипників но-42330л1м 29.03.10р. ДП завод "Електроважмаш" проведено конкурсні тендерні торги на постачання підшипників кочення. До процедури оцінки тендерних пропозицій було допущено 2 учасника - ІП "ТД ЄПК Запоріжжя" та ТОВ "НВП "Укпромвпровадження."
Переможцем торгів визнано ТОВ "НВП "Укпромвпровадження'" оскільки його позиція виявилася більш економічно вигідною, ніж аналогічна пропозиція ІП "ТД ЄПК Запоріжжя", що підтверджується наданими копіями пропозицій обох підприємств, що знаходяться у матеріалах справи (а.с.56-70).
12.02.10р. між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ "НВП "Укпромвпровадження" укладено тендерний договір № 238/03-17-Т, на умовах якого було поставлено підшипники но-2330л1м.(а.с.102-107).
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що оголошення про проведення тендеру публікувалося на офіційному сайті та в офіційних друкованих виданнях, отже змогу прийняти участь в конкурсних тендерних торгах, на запропонованих підприємством умовах, мали можливість всі бажаючі підприємства.
Оглянувши зміст акту перевірки від 28.03.2011р. № 853/40-028/00213121, суд відзначає, що в зазначеному документі податковим органом не наведено жодних фактичних даних, які б засвідчували співставність умов господарських операцій з поставки ТМЦ у спірних правовідносинах, а саме: ТОВ "Скловолокно"- ТОВ "НВП "Укпромвпровадження"; ТОВ "Локомотивсервіс" - ТОВ "НВП "Укпромвпровадження"; ТОВ "НВП "Укпромвпровадження"- ДП завод "Електроважмаш".
Так, при проведенні перевірки та складанні згаданого акту, СДПІ не досліджувались ані питання кількості (обсягу) товарів за правочинами, що були вчинені при поставці товару в кожній окремій ланці, ані питання строків виконання зобов'язань за цими правочинами, ані питання умов платежів, ані питання наявності у ДП завод "Електроважмаш" реальної можливості укласти договір з ТОВ "Локомотивсервіс" та ТОВ "Скловолокно", якщо вказані підприємства не брали участи в тендерних торгах, ані будь-які інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну товару.
Посилання СДПІ на достатність вивчення податкової інформації, що міститься в довідці ДПІ у Печерському районі м.Києва від 28.01.2011 № 208/23-11/35141676 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "НВП "Укпромвпровадження" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ДП"Електроважмаш" за період з 01.07.2010 по 31.10.2010, для встановлення рівня звичайних цін у спірних правовідносинах визнається судом юридично неспроможним, оскільки визначення податкової інформації згідно з Законом України «Про інформацію»не є тотожнім поняттю первинних документів відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та визначенню правочину, що наведено в ст.202 Цивільного кодексу України.
Таким чином, у спірних правовідносинах в ході проведення перевірки ДП податковим органом не виконано належним чином покладеного законом обов'язку по встановленню рівня звичайних цін, внаслідок чого не забезпечено обгрунтованості висновків у зв'язку з недослідженням умов продажу товару між ТОВ "НВП "Укпромвпровадження" та ТОВ "Локомотивсервіс", ТОВ "Скловолокно" за кількістю (обсягом) товарів, строками виконання зобов'язань, умовами платежів тощо.
Вирішуючи спір, суд також бере до уваги, що відповідно до п.п.1.20.4 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.
Судом з'ясовано, що у спірних правовідносинах товари були придбані ДП на умовах конкурсу шляхом проведення тендерних процедур, а відтак, ціна тендерної закупівлі товару і є звичайною ціною.
Суд також зазначає, що відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з Законом. Підпунктом 7.2.6. вищеназваного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до пп.п.7.5.1 п.7.5. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплата товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, податкова накладна є документом, необхідним для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.
Частиною 1 ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Однак, в ході розгляду справи суб'єктом владних повноважень не доведено, що у виданих ТОВ "Укрпромвпровадження" податкових накладних зазначена завищена (порівняно із звичайною ціною) ціна придбання ДП дрібної стрічки з відходів та підшипників.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки в ході розгляду справи судом встановлено, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога суперечить законним інтересам відповідача як платника податків, то в задоволенні позовних вимог СДПІ по РВПП у місті Харкові належить відмовити.
Керуючись ст.ст.8 і 19 Контситуції України, ст.ст.7-11, 51, 71, 94, 158, 159, 160- 163, 167, 181, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові до Державного підприємства завод "Електроважмаш" про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
2. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 19.12.2011 року.
Суддя О.В. Старосєльцева