Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
13 грудня 2011 р. 2а- 14367/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Волошина Д.А.,
суддів -Горшкової О.А.,Панова М.М.,
за участю : секретаря судового засідання Боклаг А.С.
представників: позивача -Любименко І.В., Зігури О.А. відповідача -Шляхти В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Інтервторпром" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Інтервторпром", з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова , в якому просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова від 30.06.2011 року №0000260700 .
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ТОВ Фірма «Інтервторпром» протягом останніх 12 календарних місяців мало обсяги оподатковуваних операції менші, ніж 2475575 грн., тому не має право подавати заяву до ДПІ про повернення суми бюджетного відшкодування, а також відображати суму бюджетного відшкодування у податковій декларації. У відповідача відсутні правові підстави для застосування 1095 - денного терміну відповідно до положення п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, оскільки Товариство не приймало рішення про отримання бюджетного відшкодування ПДВ, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПКУ не подавало. Таким чином, вимоги п. 102.5 ст. 102 ПКУ щодо обмеження у часі строком 1095 днів до ТОВ Фірма «Інтервторпром» в цьому випадку застосовувати не можна. Також позивач зазначає про те, що оскаржувана сума 2475575 грн., яка входить до складу залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, є підтвердженою Актом про результати планової виїзної перевірки ТОВ Фірма «Інтервторпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 30.06.2008р. від 08.12.2008р. №389-08-02/2-32082744. Зазначає, що законодавством не встановлено термінів кінцевого обліку платниками залишків від'ємного значення після бюджетного відшкодування, що включаються до складу податкового кредиту наступних податкових періодів.
Відповідач, ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова з посиланням на матеріали перевірки, які відображені в акті № 1227/07-004/32082744 від 14.06.2011 р. про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість та письмові заперечення проти позову заперечує. Зазначає, що відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України граничні строки на подання заяв на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. ТОВ фірма «Інтервторпром» в декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року включено до ряд. 24 декларації від'ємне значення податку попередніх періодів у загальній сумі 2 802 488 грн. У додатку 2 до податкової декларації «Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» платником податків визначені звітні періоди, в яких виникло від'ємне значення: березень 2008 року у сумі 2475575,0 грн., квітень, травень та серпень 2008 року у загальній сумі 326913,0 грн. Враховуючи викладене, до ряд. 24 декларації з ПДВ за квітень 2011 року включені суми податку, по яким минув 1095-денний термін у розмірі 2475575,0 грн.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у запереченні на позов та акті перевірки.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова була проведена була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2011 року, про що складено акт № 1227/07-004/32082744 від 14.06.2011 р.
За результатами перевірки встановлено, що згідно п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України підприємству зменшується сума залишку від'ємного значення яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2011 року у розмірі 2475575 грн.
На підставі висновків акту перевірки щодо встановлених в діяльності позивача вищезазначених порушень, згідно підпункту 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2011 року № 0000260700, яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 2475575,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн.
Позивач не погодився з зазначеним в акті порушеннями, про що склав заперечення та звернувся в межах адміністративного оскарження зі скаргами на вищезазначене податкове повідомлення - рішення. За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення.
20.05.2011 року ТОВ Фірма "Інтервторпром" було надано до ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року з усіма додатками, що підтверджується, електронним звітом (квитанцією № 2). До декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року включено до ряд. 24 декларації від'ємне значення податку попередніх періодів у загальній сумі 2802488 грн.
Відповідно до зазначеної декларації ТОВ Фірма "Інтервторпром" було задекларовано в рядку 24 декларації залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 2802488 грн.
Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток № 2 до декларації) вбачається, що зазначений залишок був сформований за період березень 2008 року в сумі 2475575 грн., квітень 2008 року в сумі 4180 грн., травень 2008 року в сумі 71442 грн., серпень 2008 року в сумі 251291 грн.
Факт наявності та правомірності формування залишку від'ємного значення за період березень 2008 року в сумі 2475575,00 грн. підтверджений актом перевірки № 389-08-02/2-32082744 від 08.12.08р., даний факт відповідачем визнаний в судовому засіданні та будь-які зауваження, щодо формування такого від'ємного значення у відповідача відсутні. В ході судового розгляду зазначена обставина була визнана сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.
Суд зазначає, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закон України “Про податок на додану вартість” втратили чинність.
Отже таким чином право на отримання бюджетного відшкодування та випадки коли подається заява про отримання такого відшкодування до 01.01.2011 року були встановлені Законом України “Про податок на додану вартість”, з 01.01.2011 року такі правовідносини врегульовані Податковим кодексом України.
Посилання ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова, що був пропущений 1095 денний строк судом не приймається до уваги виходячи з наступного.
Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Зазначена норма закону передбачає, наявність обов'язкових (певних) умов у платника податку коли він має право звернутися з відповідною заявою та відповідно починає спливати зазначений строк а саме : - повинно виникнути право на отримання бюджетного відшкодування або здійснення переплати; - податковим законом повинен бути передбачений випадок коли така заява подається.
Відповідно до п. 200.1., 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Аналогічне положення містилось у п.п. 7.7.1 п. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Таким чином зазначене положення кодексу передбачає, що в разі виникнення такого від'ємного значення право на бюджетне відшкодування та подання заяви не виникає, оскільки зазначена сума підлягає включенню до податкового кредиту наступного періоду.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Аналогічне положення містилось в п.п. 7.7.2 п. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Зазначена норма передбачає, що бюджетному відшкодування підлягає лише частина такого від'ємного значення яка дорівнює сумі фактично сплаченій платником податку іншим особам в зазначеному періоді. Отже таким чином для виникнення права на бюджетне відшкодування у сумі 2475575,00 грн., що утворилась в 2008 році платником податку повинна була бути сплачено така сума на користь інших осіб у наступних податкових періодах.
Однак як свідчать обставини справи, а саме акт перевірки відповідача, пояснення представників позивача та відповідача, позивач не проводив сплати податку на додану вартість що дорівнює залишку від'ємного значення, не декларував бюджетне відшкодування, яке відображається в рядку 26 (24-нова форма) декларації, а отже у нього відсутні підстави з якими законодавство пов'язує виникнення права на бюджетне відшкодування. Крім того кодекс прямо визначає порядок використання наявного від'ємного значення, а саме залишок включається до складу податкового кредиту наступного періоду. При цьому розділ V «Про податок на додану вартість» Податкового кодексу України не містить обмежень у часі на використання від'ємного значення, а навпаки визначає спосіб його подальшого використання платником податку у подальшій господарській діяльності.
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Аналогічна норма була встановлена п.п. 7.7.4 п. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Отже таким чином зазначені норми закону дають право платнику податку подати заяву тільки у випадку виникнення права на бюджетне відшкодування або переплати, а не при наявності лише залишку від'ємного значення.
Відповідач до суду доказів виникнення у позивача такого права не подав, в судовому засіданні таких обставин не зазначив.
Таким чином 1095 денний строк не починає спливати, оскільки не настали підстави з якими закон пов'язує право платника податку подати відповідну заяву. Отже таким чином зазначений строк застосовується коли платник відображає в рядку 25 (23-нова форма) декларації суму бюджетного відшкодування. З наданої до суду декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року вбачається, що ТОВ Фірма "Інтервторпром" не було задекларовано в рядку 23 наявність такого бюджетного відшкодування.
Крім того Податковий кодекс України та Наказ ДПАУ від 25.01.2011, № 41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" взагалі не містить підстав для списання наявного податкового кредиту та залишку від'ємного значення.
Нормами ст. 200 розділ V Податкового кодексу України не передбачено обов'язковість вибору у відношенні проведення чи не проведення відшкодування ПДВ платником податку, який має право на таке відшкодування.
При цьому, відповідно до пп. "а" п. 200.14 ст. 200 розділ V Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган ДПС виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п. 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.
Доказів того, що позивачем було занижено бюджетне відшкодування, відповідачем було прийнято відповідне податкове повідомлення - рішення відповідач до суду не подав.
Таким чином, у акті безпідставно зазначено про те, що ТОВ Фірма «Інтервторпром» завищило від'ємне значення податку на додану вартість в розмірі 2475575,00 грн.
У зв'язку з тим, що відсутнє правомірне зменшення суми від'ємного значення , суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст.9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0000260700 від 30.06.2011 року є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Інтервторпром" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова №0000260700 від 30.06.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Інтервторпром" (61046, м. Харків пр. Московський б. 275, код - 32082744) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.)
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 16 грудня 2011 року.
Головуючий суддя Волошин Д.А.
Судді Горшкова О.О.
Панов М.М.