Справа № 2а-3801/11
18 листопада 2011 року Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого - судді Фисюк О.І.
при секретарі - Коноплянкіній А.І.,
розглянувши|розгледівши| у відкритому|відчиненому| судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі про визнання неправомірними дій та зобов'язання до вчинення певних дій, суд
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовними вимогами до Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі (далі по тексту ГУПФ в м.Севастополі) про визнання дій відповідача неправомірними у частині відмови у перерахунку та виплати основної пенсії, як інваліду другої групи 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на підставі ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язання відповідача провести перерахунок та доплату пенсій: основної (державної) пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії (за шкоду, спричинену здоров'ю) у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для громадян, що втратили працездатність, починаючи з 01 січня 2009 року, зобов'язання відповідача у подальшому при нарахуванні пенсій дотримуватися закону, а саме ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вимоги свого позову позивач мотивував тим, що він має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії інваліду 2 групи та відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідач повинен провести позивачу перерахування пенсії та виплатити недоплачену надбавку до пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. А також у відповідності до ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на пенсію у розмірі не менш, ніж 8 мінімальних пенсій за віком, внаслідок чого він просить здійснити йому перерахунок загальної та додаткової пенсії, починаючи з 01 січня 2009 року та виплатити різницю, враховуючи фактичну виплачену пенсію.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, надав суду письмові заперечення на позов.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, знаходить позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус особи, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи, що підтверджується наданими до матеріалів справи посвідченнями.
Позивач є пенсіонером із числа військовослужбовців та одержує пенсію на підставі Закону Країни «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», знаходиться на пенсійному обліку у Головному УПФ України в м. Севастополі.
Як вбачається з матеріалів справи 29 червня 2011 року позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі із заявою про надання інформації стосовно призначеної та виплаченої йому пенсії (основної та додаткової). Відповідно до відповіді Головного УПФ України в м. Севастополі слідує, що з 02 грудня 2008 року позивач отримує пенсію по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», станом на 01.07.2011 р. пенсія позивача за вислугу років складає 2309,13 грн., у тому числі основний розмір пенсії за вислугу років - 2250,91 грн., підвищення пенсії інваліду війни 2 групи - 305,60 грн. (40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), додаткова пенсія за шкоду, спричинену здоров'ю у розмірі 152,80 грн. (20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) цільова грошова допомога інваліду війни 2 групи - 50 грн.
Підпунктом 5 пункту 2.2 «Положення про Головні управління Пенсійного фонду в АРК, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 5-5 від 25.02.2008 р. встановлено, що Головні управління Фонду здійснюють призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам, які мають право на пенсію згідно із ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління ПФУ від 30.04.2002 р. № 8-2, зареєстрованого в МЮУ від 21.05.2002 р. за № 442/6730, до компетенції районних управлінь Фонду відноситься призначення, перерахунок і виплата пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі на умовах ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ти законами України. У відповідності до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»особам, які мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. Згідно зі ст. 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»передбачено, що умови, норми і порядок, пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу ОВС, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначається Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і цим Законом. Додаткова пенсія за шкоду , заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 5 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. З ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що обчислення і призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадяться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно стані 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що позивачем може бути обрана основна пенсія або за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (за яким на теперішній час йому і виплачується пенсія) або за ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за його вибором, внаслідок чого діючим законодавством не передбачена виплата основної пенсії за ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», але у розмірі, встановленому ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як цього вимагає позивач.
Згідно із ч. 1 ст. 44 до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного Фонду.
На підставі зазначеного суд вважає, що у разі, якщо позивача буде бажати перейти із ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при нарахуванні йому основної пенсій, він повинен бути звернутися з відповідною заявою та пакетом необхідних документів до районного управління пенсійного фонду України за своїм місцем проживання. Внаслідок чого, вимоги позову в частині визнання дій відповідача неправомірними у частині відмови у перерахунку та виплати основної пенсії, як інваліду другої групи 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на підставі ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язання відповідача провести перерахунок та доплату пенсій: основної (державної) пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком суд вважає не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позову про визнання дій відповідача неправомірними у частині відмови у перерахунку та виплати додаткової пенсії, як інваліду другої групи 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на підставі ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язання відповідача провести перерахунок та доплату пенсій додаткової пенсії (за шкоду, спричинену здоров'ю) у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для громадян, що втратили працездатність, починаючи з 01 січня 2009 року, зобов'язання відповідача у подальшому при нарахуванні пенсій дотримуватися закону, а саме ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд приходить до наступного.
Згідно статті 50 Закону України № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1 - інвалідам 2 групи виплачується щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" № 107-УІ від 28.12.2007 положення статті 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" були викладені в новій редакції.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 зміна статті 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно до Закону України № 107-VI від 28.12.2007 визнана неконституційною.
В той же час, пункт 1 статті 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" встановлює особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" які належать до 1 категорії, виплачується у розмірі 20 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого Законом для осіб, які втратили працездатність.
Згадані положення Постанови Кабінету Міністрів України № 530 не було визнано не конституційними, що не ставить під сумнів їх відповідальність Конституції України, тому вони були обов'язкові до виконання Головним управлінням Пенсійного Фонду України в м. Севастополі.
Крім того, стосовно виплат за період, починаючи з 19 червня 2011 року, то згідно з пункту 4 Прикінцевих положень до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", яким вказаний розділ доповнений відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік"» від 14 червня 2011 року № 3491-VI і який набрав чинності 19 червня 2011 року, встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Тобто, починаючи з 19 червня 2011 року, порядок та розміри зазначених виплат мають встановлюватись Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року „Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" які належать до 2 категорії, виплачується у розмірі 20 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого Законом для осіб, які втратили працездатність.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що вирішуючи питання яка з законодавчої норми однакової юридичної сили стосовно одного й того ж предмету, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій із них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
На цій час положення Постанови Кабінету Міністрів України № 745 не скасовані, та не визнано не чинними, що не ставить під сумнів їх відповідальність Конституції України, тому вони обов'язкові до виконання Головним управлінням Пенсійного Фонду України в м. Севастополі.
Відповідно до статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і Законів України, актів Президента України, здійснює інші повноваження , визначені Конституцією та Законами України. Згідно зі статтею 117 Конституції Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження , які є обов'язковими до виконання. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі, як орган державної влади, повинно керуватися в своєї діяльності як чинними Законами України, так і актами Кабінету Міністрів України і Президента України.
Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі з питань, пов'язаних з пенсійним забезпеченням, не виходило за рамки представлених йому повноважень та не порушило ні одну із норм діючого законодавства, тому підстав вважати дії Головного управління Фонду неправомірними при нарахуванні та виплаті додаткової пенсії у розмірі, встановленому Постановою КМУ у суду не має.
Враховуючи вищезазначене суд вважає за необхідне у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі про визнання неправомірними дій та зобов'язання до вчинення певних дій відмовити у повному обсязі.
На підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 7, 11, 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», ст.ст. 50, 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ЗУ «Про державний бюджет на 2011 рік», статті 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", керуючись ст.ст.11, 12, 71, 99, 100, 161 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі про визнання неправомірними дій та зобов'язання до вчинення певних дій - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м.Севастополя в 10-денний термін з дня проголошення постанови.
Суддя -