"01" липня 2008 р.
Справа № 29-5/71-07-1443
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС";
в особі, якою є Одеська філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС";
до відповідача Приватне підприємство "Тепличне"
про стягнення 1068670,57грн.
Суддя Аленін О.Ю.
Представники:
Позивача: Гудима Т.П. за довіреністю,
Виборнова О.В. за довіреністю
Відповідача: Чеповський В.О. за посвідченням,
Кармазин С.А. за довіреністю,
Бєдний С.М. за довіреністю
Суть спору: ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Тепличне" про стягнення 1 068 670, 57 грн.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.
Ухвалою від 27.06.2007р. провадження у справі було зупинено в зв'язку з надсиланням справи до Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги.
Ухвалою від 30.08.2007р. провадження у справі поновлено.
Ухвалами від 26.09.2007р., 29.10.2007р., 17.12.2007р., 11.02.2008р., 16.04.2008р., 14.05.2008р. строк розгляду справи був продовжений відповідно до ст. 69 ГПК України.
Відповідно до ст. 77 ГПК України в судових засіданнях оголошувались перерви 20.06.2007р. до 02.07.2007р. о 12 год. 00 хв.; 26.09.2007р. до 03.10.2007р. о 15 год. 30 хв.; 12.10.2007р. до 22.10.2007р. о 16 год. 00 хв.; 21.01.2008р. до 28.01.2008р. о 15 год. 30 хв.; 18.06.2008р. до 01.07.2008р. об 11 год. 00 хв.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:
Приватне підприємство "Тепличне" є Абонентом філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" ТОВ "ІНФОКС". Згідно з Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затвердженими наказом Держкомунгоспу України № 65 від 01.07.94 р., договору № 254-4 від 01.11.2000 р., укладеного між КП "Одесводоканал" та ПП "Тепличне", позивач здійснював послуги водопостачання останньому, за які він у відповідності з п. 1.2 Правил водокористування, та п. 3 договору повинен був своєчасно розраховуватись шляхом внесення коштів на рахунок Позивача.
Однак позивач стверджує, що відповідач не сплачував в повному обсязі за надані послуги, у результаті чого за період з 01.01.2005 р. по 01.12.2006 р. у нього склалася заборгованість на суму 1 068 670,57 гривень, що підтверджується розрахунком суми боргу та розрахунком об'ємів водокористування, довідкою про розрахунки з абонентом.
Розрахунки заборгованості за послуги водопостачання у спірному періоді здійснювались позивачем згідно з даними засобів обліку та діючими тарифами, затвердженими рішеннями Одеської міської Ради № 531 від 16.10.03 р. та № 99 від 19.05.2006 р.
Крім того, при нарахуванні заборгованості, позивачем були враховані дані по водокористуванню субабонентів відповідача, які користуються мережами водопостачання останнього. Позивач вказав, що зазначені субабоненти самостійно сплачують за послуги водопостачання позивачу та знаходяться з останнім в договірних відносинах.
Позивач зазначив, що доказами, які підтверджують надання послуг водопостачання та водовідведення є: копії звітів за водокористування, які відповідач надавав позивачеві згідно п. 2.3.8 договору № 254-4 від 01.11.2000 р., акти контрольних зйомок показань водолічильників.
14.12.2006 р. філією "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" відповідачу було надіслано акт звірки взаємних розрахунків № 36/а від 12.12.2006 р., але відповіді на теперішній час нами отримано не було.
Відповідач проти позову заперечує з огляду на наступне.
Відповідач зазначив, що спір між філією і підприємством не може розглядатись господарським судом, у зв'язку з цим відповідач вважає, що позов від філії «Інфоксводоканал»Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс»прийнято судом помилково і підстав для призначення справи до розгляду не було.
Також відповідач вважає, що позивач в своєму позові повинен був надати суду обґрунтований розрахунок заборгованості з посиланням на застосування державних регульованих тарифів на воду та послуги водопостачання, сформованих відповідно до частин 1,2 ст.9 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 3 грудня 1990 року М507-ХП, за якою: «Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. (Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1294-ІУ від 20.11.2003).
Як доказ порушення порядку затвердження тарифів відповідач надав копію розпорядження Київської міської державної адміністрації №1576 від 30.10.2006 р., за яким ціни на холодну воду становлять для споживачів 1 групи 1,37 грн/куб.м, а для споживачів II групи - 2,82 грн/куб.м (включаючи ПДВ), що майже вдвічі менше, ніж тарифи ТОВ «Інфокс», на які є посилання в позові.
На думку відповідача в обґрунтування ціни позову позивач мав подати тарифи, сформовані відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. №959.
Також відповідач вказав, що вимоги, наведені в позові, суперечать нормам Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»від 10 січня 2002 року №2918-111, так як відповідач не є підприємством питного водопостачання, не здійснює централізоване водовідведення, не має на балансі системи питного забезпечення, призначеної для обслуговування населення, а має водопровід, призначений для забезпечення потреб у питній воді безпосередньо самого підприємства. Отже, за своїм правовим станом є споживачем питної води.
Відповідач зазначив, що ТОВ «Інфокс»порушує його права, як споживача води, передбачені ст. 22 Закону, оскільки не надає обґрунтовані обсяги її реалізації, порядку розрахунку тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення; здійснює підключення з порушенням установленого порядку до централізованого водопостачання та водовідведення через наш водопровід без подання відповідачу на затвердження і погодження проектної документації «субабонентів», не запрошує при виконанні і здачі ними робіт на водопроводі, встановленні лічильників, прийманні нових водорозбірних об'єктів до експлуатації.
За твердженням відповідача вся спожита ПП «Тепличне»вода сплачена. На думку відповідача заборгованість створилась в зв'язку з неналежним обліком витрат води ТОВ «Інфокс»«субабонентами», з більшістю з яких ТОВ «Інфокс»уклало договори, які не відповідають діючому законодавству щодо дозволу на приєднання, підключення, здачі в експлуатацію, обліку споживання, тощо.
Також відповідач зазначив, що ТОВ «Інфокс» не має відомостей щодо облаштування осель і садиб громадян, не збирає у них відомості щодо наявності приватних автомобілів, худоби, птиці, площі садибних ділянок, рівня благоустрою, кількості водорозбірних пристроїв, наявності понаднормативного витрачання, тощо.
За твердженням відповідача, прилади обліку у «субабонентів»встановлені не в обігрітих приміщеннях, де температура не повинна опускатись нижче 3 градусів тепла за Цельсієм, а як правило в колодязях. ТОВ «Інфокс»безпідставно не застосовує п.9.6 Правил до розрахунків зі споживачами які порушують Правила...: не забезпечують зберігання і надійну роботу приладів обліку, не подають про себе інформацію у визначені терміни (стосовно громадян).
Крім того відповідач зазначив, що ПП «Тепличне»відключено від водопостачання, однак це не призвело до скорочення рахунків, які виставляються ТОВ «Інфокс», отже, споживання води ПП «Тепличне»нічим не підтверджено.
Оцінивши докази, що мають значення для справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
Як встановлено в ході розгляду справи, ПП «Тепличне»споживає воду на підставі договору з асбоцементного водопроводу D=300мм. міської мережі. Вказаний асбоцементний водопровід D=300мм. знаходиться на балансі ПП «Тепличне».
Однак позивач стверджує, що відповідач не сплачував в повному обсязі за надані послуги, у результаті чого за період з 01.01.2005 р. по 01.12.2006 р. у нього склалася заборгованість на суму 1 068 670,57 гривень.
В ході розгляду справи також встановлено, що об'єкти відповідача відключені від водокористування, проти чого позивач не заперечує.
Позивач вказав, що субабонентами вважаються водокористувачі, які одержують воду з міської водопровідної мережі через мережі основного абонента в даному випадку-відповідача.
Таким чином, усі споживачі, що отримують воду з асбоцементного водопроводу D=300мм., є по відношенню до відповідача субабонентами, оскільки підключені до міської мережі через мережі основного абонента - ПП "Тепличне", а також одночасно абонентами позивача оскільки вони розраховуються за отримані послуги безпосередньо з позивачем, мають свій особовий рахунок та здебільшого знаходяться в договірних відносинах.
Відповідно до п. 1.3 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 року65, абонентами, що користуються послугами Водоканалу, можуть бути державні, колективні та інші підприємства, організації, установи (надалі - підприємства), а також окремі громадяни, що мають жилі будинки або їх частину на праві приватної власності (надалі - громадяни), на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з Водоканалом у договірних відносинах.
Згідно п. 3.1 Правил, Водоканал має право дозволити приєднання водопровідного вводу об'єкта (субабонента) до водопровідної лінії основного абонента при узгодженні з абонентом умов приєднання: а) узгодження з Водоканалом проекту приєднання; б) якщо приєднання не погіршить водопостачання основного абонента; в) встановлення приладів обліку води субабонентом; г) якщо субабонент, що приєднується, приймає на себе усі витрати, пов'язані з приєднанням, у тому числі витрати на упорядкування території після приєднання.
Відповідач заперечує проти проведення позивачем зазначених у п. 3.1 Правил дій при підключенні субабонентів до водопроводу, а позивач не надав суду доказів виконання умов п. 3.1 Правил при укладенні договорів з субабонентами.
Відповідно до п. 3.2. Правил, абонент не має права без письмового дозволу Водоканалу припиняти відпуск води субабоненту або давати дозвіл на його приєднання до водопровідної мережі.
Згідно п. 3.3. Правил, у разі самовільного приєднання до мережі абонента стороннього споживача абонент зобов'язаний від'єднати його і повідомити про це Водоканал.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням провести сумісну перевірку водопровода для виявлення незаконних користувачів та відключення їх від водопровода, однак вказана перевірка зроблена не була.
Відповідно з п. 4.21. Правил, у разі необхідності з відома основного абонента і Водоканалу для обліку води, що витрачається субабонентом, останній може своїми силами й коштами поставити відповідно до вимог п. 4.8 цих Правил водолічильники, опломбовані згідно з ГОСТом 8.156-83 Лічильники холодної води. Методи і засоби повірки. Водоканал має право вимагати у абонента або субабонента встановлення водолічильника там, де він вважає за необхідне, для обліку витрати води субабонентом.
В п. 4.22. Правил вказано, що показники водолічильників є підставою для розрахунків субабонента з основним абонентом. Взаємні претензії абонента і субабонента Водоканалом не розглядаються.
Згідно п. 4.23. Правил, показники водолічильників субабонента можуть враховуватися Водоканалом у разі, коли тарифи на воду, що відпускається, у основного абонента й субабонента різні або при віднесенні водокористувачів до різних груп водоспоживачів. Водоканал має право враховувати при розрахунках за воду показники тільки тих водолічильників субабонента, які зареєстровані у Водоканалі і робота яких ним контролюється. Водоканал може вести розрахунки за воду безпосередньо з будь-яким субабонентом, якщо вважатиме це за необхідне.
Відповідно до п. 4.24. Правил, повірка водолічильників субабонента здійснюється згідно з п. 4.15 цих Правил, а також на вимогу основних абонентів і субабонентів у порядку, встановленому п. 4.18 цих Правил.
Згідно п. 4.25. Правил, водолічильники субабонента встановлюються з дотриманням тих самих правил і норм, які визначені для водолічильників абонента.
Відповідно до п. 4.26. Правил, абоненти й субабоненти несуть однакову відповідальність за порушення цих Правил.
У відповідності з п. 9.11. Правил, у разі, коли субабоненти користуються водою абонента, забезпечення справного стану внутрішньої водопровідної мережі покладається на абонента та субабонента. При цьому Водоканал контролює раціональне водоспоживання абонентом й субабонентом. При невиконанні вимог Водоканалу в строк до абонента та субабонента вживаються заходи відповідно до цих Правил.
За вимогами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (ст. 43 ГПК України).
Між тим, під час розгляду справи належних доказів того, що заборгованість за водоспоживання склалась саме з вини відповідача, позивачем не надано, а навпаки, матеріали справи свідчать про відсутність безпосереднього споживання води відповідачем, оскільки відповідач був відключений, а заборгованість, що нарахована позивачем, є помилково розрахованою, такою що не відповідає фактичним обставинам щодо фактичного споживання всіма субспоживачамиі і безпосередньо відповідачем, а отже виникла внаслідок неналежного виконання позивачем Правил користування щодо приєднання субспоживачів до мережі що належить відповідачеві.
З таких підстав вимоги за позовом є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 82-85, ГПК України, суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Рішення підписано 07.07.2008р.
Суддя Аленін О.Ю.