Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
28.01.2011 р. Справа № 2а-8139/10/1470
м.Миколаїв
12:50
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Богзи Н.А.,
представника позивача: ОСОБА_1 -дов. від 24.11.2010,
представника відповідача: ОСОБА_2 -дов. №23/10/10-010 від 06.01.2011,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомПриватна виробничо-комерційна фірма "Тектоніт", вул. Миру, 11, к. 21,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55002
доЮжноукраїнська об'єднана ДПІ в Миколаївській області, вул. Комсомольська, 3,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55001
провизнання неправомірним рішення відповідача №0001082350 від 23.06.2010 в частині стягнення штрафних санкцій за 3 та 4 квартали 2008 року в сумі 91200,0 грн. та за 1 квартал 2009 року в сумі 19700,0 грн.,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000420037/0 від 03.09.2010.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем пропущений, встановлений ст.250 ГК України річний строк для застосування штрафних санкцій за порушення, які вчинені позивачем у 3 та 4 кварталах 2008 року та 1 кварталі 2009 року.
Відповідач проти позовних вимог заперечує (а.с.32,33), посилаючись на порушення позивачем п.п.2.3, 2.8, 2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2994 №637 (надалі -Положення №637) та, відповідно, правомірність застосування до нього штрафних санкцій.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 28.01.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
В період з 21.05.2010 по 04.06.2010 Южноукраїнською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПВКФ «Тектоніт»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010.
За результатами перевірки відповідачем складено акт №45/23-01/20860161 від 09.06.2010 (а.с.21-47).
У пунктах 12,13 розділу 4 «Висновок»акту перевірки відповідачем вказано на порушення ПВКФ «Тектоніт»п.п.2.11 Положення №637, а саме: порушення термінів звітування виданими під звіт коштами в сумі 1259,76 грн. за 3 квартал 2009 року; порушення п.п.2.3 та 2.8 Положення №637, а саме: на підприємстві встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі в сумі 56250,0 грн., у т.ч. за 3 квартал 2008 року в сумі 41400,0 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 4200,0 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 9850,0 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 800,0 грн.
На підставі акту перевірки, 23.06.2010 відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001082350 (а.с.7), яким позивачу нараховані штрафні санкції у сумі 112814,94 грн.. з яких:
- 112500,0 грн. -двохкратний розмір сум виявленої понадлімітної готівки, відповідно абз.2 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 №436/94 (надалі -Указ №436/94);
- 314,94 грн. -25% виданих під звіт сум, відповідно до абз.5 ст.1 Указ №436/94.
Позивач погодився з винесеним рішенням в частині нарахування 314,94 грн. штрафних санкцій за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та в частині нарахування 1600,0 грн. за перевищення граничної суми готівкових розрахунків у 2 кварталі 2009 року, оскільки для їх застосування відповідачем не пропущений річний строк, встановлений ст.250 ГК України. Суду надані докази сплати позивачем 1914,94 грн. штрафних санкцій за рішенням №0001082350 від 23.06.2010 (а.с.55).
З рештою штрафних санкцій позивач не згоден, що стало підставою для оскарження рішенням №0001082350 від 23.06.2010 в частині стягнення штрафних санкцій за 3 та 4 квартали 2008 року у сумі 91200,0 грн. та за 1квартал 2009 року у сумі 19700,0 грн. до суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Як зазначено в ст.238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Таким чином серед видів адміністративно-господарських санкцій ч.1 ст.239 ГК України визначає адміністративно-господарський штраф, яким вважається грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення (ст.241 ГК України).
Оскільки адміністративно-господарські санкції, до яких відносяться спірні нарахування штрафних санкцій за рішенням №0001082350 від 23.06.2010, не є податковим зобов'язанням; нарахування відповідачем цих санкцій відбулось у відповідності до ст.1 Указу №436/94, а діяльність позивача у сфері ведення касових операцій у національній валюті в Україні є господарською діяльністю у відповідності до ст.3 ГК України, то штрафна санкція, яка визначена у згаданому Указі Президента України, є адміністративно-господарським штрафом, тому строк застосування таких санкцій повинен відповідати вимогам ст.250 ГК України.
Стаття 250 ГК України передбачає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Порушення позивачем приписів Положення №637 відбулося у 3 та 4 квартали 2008 року та 1 кварталі 2009 року. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесено 23.06.2010, тобто зі збігом річного строку, протягом якого адміністративно-господарські санкції могли бути застосовані.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, з метою повного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, керуючись ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та, крім визнання неправомірним, скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001082350 від 23.06.2010 в частині застосування до позивача штрафних санкцій за 3 та 4 квартали 2008 року у сумі 91200,0 грн. та за 1квартал 2009 року у сумі 19700,0 грн.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.11, 71, ч.1 ст.94, ст.ст.98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повному обсязі.
2. Визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача №0001082350 від 23.06.2010 в частині стягнення штрафних санкцій за 3 та 4 квартали 2008 року в сумі 91200,0 грн. та за 1 квартал 2009 року в сумі 19700,0 грн.
3. Відшкодувати Приватній виробничо-комерційної фірмі «Тектоніт» (вул.Миру, 11, к.14, м.Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002) понесені судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 02 лютого 2011 року.